2.6. Подання формул

Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому

вони зазначаються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння нумеруються порядковою нумерацією у межах питання. Номер складається з номера питання та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. При посиланні на формулу або рівняння у тексті роботи наводять номер у круглих дужках, наприклад: ,... у формулі (2.1)...".

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка. Наприклад:

Д=Д1+Д2+Д3(2.1) ;

де: Д - загальний дохід підприємств;

Д1 - від реалізації номерного фонду;

Д2 – дохід від здачі приміщень в оренду;

Дз – дохід від екскурсійних послуг.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного

22

рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення; застосовують знак „х". Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом відокремлюють комою.

2.7. Оформлення цитат та посилань

Для підтвердження власних аргументів робляться посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Цитати беруться в лапки і обов'язково супроводжуються посиланням на джерела інформації.

Посилання в тексті слід позначати номерами джерел, за якими вони зазначені у «Списку використаної літератури», вони виділяються квадратними дужками. Наприклад: «...у працях [7,12,21] приділено особливу увагу дослідженням цього аспекту проблеми...» Якщо наводиться цитата чи статистичні дані з джерела з великою кількістю сторінок, крім номера джерела можна також вказати сторінку, з котрої взята цитата. Відповідно ставляться квадратні дужки, усередині яких поміщають через крапку з комою (або просто кому) цифри, які відповідно позначають перша - це номер цитованого джерела загалом бібліографічному списку до роботи, а друга - це номер сторінки, з якої взята цитата. Наприклад: «... на думку американського фахівця Ф. Котлера доцільно виділити такі етапи проведення дослідження [ 23, с.483 ] ..

Виноска чи посилання - це примітка до тексту, бібліографічна довідка, переклад, тлумачення. Посилання можуть мати вигляд зносок на сторінці використання цитати, цифри чи іншого роду інформаційних даних з

проставлянням індексу після відповідного запозичення, а внизу сторінки під тестом з написанням джерела.

Якщо на одній і тій же сторінці роблять декілька посилань, то при повторенні бібліографічних відомостей досить вказати "там же", поставити кому і привести номери сторінок, на які робиться посилання. Другий варіант: у квадратних дужках в тексті.

23