
- •1.Загальна частина
- •1.1.2. Технічні умови експлуатації виробу
- •2.Розрахункова частина
- •2.2 Розрахунок передачі гнучкою в´язю.
- •Розрахунок веденого валу.
- •2.6. Вибір підшипників валів.
- •Підбір та перевірочний розрахунок шпонок.
- •2.8 Перевірочний розрахунок веденого валу на витривалість.
- •Вибір основних розмірів корпусу.
- •Вибір змазки зцеплення для підшипників.
- •2.10.1 Визначити коефіцієнт к визначається:
- •Література
Вибір основних розмірів корпусу.
Конструктивні розміри корпуса редуктора.
2.9.1 Визначити товщину стінок корпуса і кришки редуктора:
0,025
+ 1, мм
0,025* 184 + 1 = 6 мм
1 = 0,02 + 1, мм
1 = 0,02 * 184 + 1 = 5 мм
2.9.2
Визначити товщину фланців поясів
корпуса і кришки:
b = 1 ,5 , мм
b
= 1 ,5
= 9мм
b1 = 1,5 1, мм
b1 = 1,5* 5 = 7,5 мм приймаю b1 = 8мм
2.9.3. Визначити товщину нижнього поясу:
b3 = 2.35 , мм
b3 = 2.35 = 14,1мм
2.9.4 Визначити діаметри болтів:
- під фундамент:
d1 = (0.03…0,036) + 12, мм
d1 = 0.033 *184 + 12 = 18,072 мм
приймаю болти М24 ГОСТу 7798 – 70
для кріплення кришки к корпусу у підшипника:
d2 = (0.7…0,75) d1, мм
d2 = 0.72*18,072 =13,0 мм
приймаю болти М20 ГОСТу 7798 – 70
для кріплення кришки з корпусом:
d3 = 0,55 d1, мм
d3 = 0,55* 18,072 = 9,93 мм
приймаю болти М10 ГОСТу 7798 – 70
для з’єднання кришек підшипників використовуються гвинти М6
(ГОСТ 1491 – 80).Для болтів використовуються гайки: М16, М10, М8
(ГОСТ 5915 – 70).
2.9.5. Габаритні розміри редуктора:
- довжина редуктора
Lр
= 2
+ 2X
+ 2
+ 5 d2
, мм
Lр = 2* 184 + 2* 15 + 2 + 5* 13,0 = 475 мм
Приймаю Lр = 480 мм Х = 15 мм
ширина редуктора
Вр = lв1 + lв2 +2d2 +2 + b1 + 2y, мм
Вр = 235 + 110 + 2* 13,0 + 2* 6 + 60 + 2* 15 = 483 мм
Приймаю – Вр = 480 мм у=15
- висота редуктора
Нр
= da2
+b3
+ 2
+
,
мм
Нр = 280 +14 + 12 + 28 = 334 мм
Приймаю – Нр = 330 мм
=
28
da2 – діаметр вершин зубців колеса
Вибір змазки зцеплення для підшипників.
Закриті зубчасті передачі редукторів змащують рідкими мінеральними і синтетичними мастилами.
Основне призначення змащування – зменшення сил тертя, підвищення стійкості проти спрацювання та заїдання і відведення теплоти із зони контакту зубців.
Вибір
типу мастила здійснюється залежно від
величини контактного напруження між
зубцями коліс
.
Чим більше
,
тим більшою повинна бути кінематична
в’язкість мастила
.
Визначаю
необхідну
в’язкості мастила
2.10.1 Визначити коефіцієнт к визначається:
,
К
= 5* 10-6
= 258,07 м2/с
де - v (м/с) колова швидкість зубчастих коліс.
При відомій потрібній в’язкості мастила вибираю марку мастила –
И – 100А.
2.10.2 Визначаю об`єм масляної ванни:
,
Vм = (0,35…0,7)*11 = 5,5…15,4 л
Приймаю
Vм
= 6
.
Визначаємо допустимі рівні занурення зубчатих коліс:
,
Т hм 0,25 * 272 = 68 мм
Підшипники змазати пластичним мастильним матеріалом, закладаючи його в підшипникові камери при монтажу.
Вибираю солідол марки УС-2
2.11Компоновка
редуктора, складання редуктора.
Перед складанням внутрішню порожнечу корпуса редуктора старанно очищають і покривають маслостійкою фарбою.
Збирання проводять відповідно до креслень збирання редуктора, починаючи з вузлів валів:
- на ведучий вал насаджують мазеутримуючі кільця і шарикопідшипники, попередньо нагріти в маслі до 80 0 – 100 0 С;
- у відомий вал закладають обрану шпонку і напресовують зубчате колесо до упора в бурти вала;
- потім надівають розпірну втулку, мазеутримуючі кільця і установлюють шарикопідшипники, попередньо нагріті в маслі.
Зібрані вали укладають в основу корпуса редуктора і надівають кришку корпуса, попередньо покриваючи поверхню стінку кришки і корпусу спиртовим лаком.
Для центровки установлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів, затягають болти, якими кріпиться кришка до корпусу.
Після цього на відомий вал надівають розпірне кільце, в підшипникові камери закладають пластичне мастило, ставлять кришку підшипників з комплектом металевих прокладок для регулювання.
Перед постановкою наскрізних кришок в проточки закладають повстяні ущільнення, просяклі гарячим маслом.
Далі на кінець відомого вала в шпоночну канавку закладають шпонку, уставляють зірочку і закріплюють її торцевим закріпленням: гвинт торцевого закріплення стопорять спеціальною планкою.
Потім укручують пробку масло спускного отвору з прокладкою і жезловий масло покажчик.
Заливають в корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою з технічного картону; закріпляють кришку болтами.
Зібраний редуктор обкочують і піддають випробуванню на стенді за програмою, установленою технічними умовами.
Техніка безпеки і охорона оточуючого середовища
Редуктор повинен надійно закріплятися на фундаменті, небезпеку становлять частини якого-небудь обладнання, що обертаються (передачі, вали).
Відкриті елементи привода повинне відгороджуватися, огородження повинне бути довговічним, міцним і стійким, зберігаючи механізм від різноманітних пошкоджень.
Корозійно і вогнестійким, не утруднювати робочі операції, огородження не повинно мати ріжучих кришок.
Відпрацьовані масла з розчину не повинні зливатися в землю, а в спеціальні резервуари для масла.