
- •1 Обгрунтування вибору типу і основних параметрів двигуна
- •2 Тепловий розрахунок двигуна
- •2.1 Вихідні дані для теплового розрахунку
- •2.2 Визначення параметрів робочого тіла
- •2.3 Кількість продуктів згоряння
- •2.4 Параметри процесу випуску
- •2.5 Параметри процесу впуску
- •2.6 Параметри процесу стиску
- •2.7 Визначення теплоємності робочої суміші
- •2.8 Параметри процесу згоряння
- •2.9 Параметри процесу розширення
- •2.10 Параметри процесу випуску
- •2.11 Визначення індикаторних показників, які характеризують робочий цикл
- •2.12 Визначення ефективних показників, які характеризують робочий цикл
- •3 Визначення основних розмірів двигуна
- •4 Тепловий баланс двигуна
- •4.4 Теплота, відведена з відпрацьованими газами, Дж/с
- •4.5 Теплота, втрачена із-за хімічної неповноти згоряння палива
- •4.6 Невраховані втрати теплоти
- •5 ІНдикаторна діаграма двигуна
- •6 Динамічний розрахунок двигуна
- •6.1. Приведення мас частин кривошипно-шатунного механізму
- •6.2. Динамічний розрахунок на еом
- •7 Зрівноважування та рівномірність ходу двигуна
- •8 Розрахунок деталей кшм
- •8.1 Розрахунок гільзи циліндра
- •8.2 Розрахунок поршня
- •8.3 Розрахунок поршневого компресійного кільця
- •8.4 Розрахунок поршневого пальця
- •8.5 Розрахунок шатуна
- •8.6 Розрахунок шатунних болтів на міцність
- •9 Розрахунок системи охолодження
- •9.1 Кількість охолоджуючої рідини, яка циркулює в системі
- •9.2 Розрахункова подача водяного насоса,
- •10 Зовнішня швидкісна характеристика
- •Висновки
- •Висновки
2.6 Параметри процесу стиску
Величина показника політропи стиску визначається на основі дослідних даних в залежності від міри стиску двигуна n1 температури в кінці впуску Та.
На основі дослідних даних в залежності від міри стиску двигуна для карбюраторних двигунів n1=(К1 –0,001)...( К1 –0,004),приймаємо
n1=(К1 –0,002); (2.18)
де К1 - показник адіабати стиску; К1 = 1,382 [1,с.101,дод.Б1].
n1=(1,38 –0,002)=1,378.
Тиск в кінці процесу стиску
МПа.
(2.19)
Температура робочого тіла в кінці процесу стиску в К :
К
(2.20)
в градусах:
tc = Tc - 273,15 =775,089 – 273,15 = 501,939 С. (2.21)
2.7 Визначення теплоємності робочої суміші
Середня мольна теплоємність свіжого заряду в кінці такту стиску
(2.22)
Середні мольні теплоємності окремих компонентів залишкових газів в кінці процесу стиску:
=
0,065·(27,941+0,019·tc
-5,487·10-6
·tc)=
= 0,065· (27,941 + 0,019·501,939 - 5,487 ·10-6 ·501,939)=2,363 кДж/(кмоль·К); (2.23)
=
М
н2о
.
(24,953 + 0,0030359· tc)
=
= 0,07· (24,953 + 0,0030359·501,939) = 1,843 кДж/(кмоль·К); (2.24)
(20,398
+ 0,0025· tc)
=
= 0,392· (20,398 + 0,0025·501,939) = 8,487 кдж/(кмоль·К); (2.25)
= 0,003· (20,684 + 0,000206· 501,939- 0,588 ·10-6 ·501,9392) =
=0,06 кДж/(кмоль·К); (2.26)
=
М со (20.597+0.00267·
tc)=
=0.006(20,597+0,00267·501,939)=0,127 кДж/(кмоль·К), (2.27)
де
,
,
,
- середні мольні теплоємності окремих
компонентів продуктів згорання в інтервалі температур 0…15000С [1,с.104,дод.В], кДж/(кмоль·К).
Середня мольна теплоємність залишкових газів в кінці процесу стиску
= (1/ 0,536)· (2,363 + 1,843 + 8,487 + 0,06+0,127) = 24,042 кДж/(кмоль·К). (2.28)
Середня мольна теплоємність робочої суміші
(21,924+0,046·24,042)
=
=22,017 кДж/(кмоль·К) . (2.29)
2.8 Параметри процесу згоряння
Коефіцієнт молекулярної зміни горючої суміші
(2.30)
Але при згорянні палива дійсний коефіцієнт робочої суміші враховує наявність в робочій суміші деякої кількості залишкових газів від попереднього циклу
(2.31)
При >1 в двигуні збагачена суміш не згорає повністю і виділяється СО і Н2. Втрати теплоти в результаті хімічної неповноти згоряння
(2.32)
Нижча теплота згорання палива:
(2.33)
В результаті згоряння робочої суміші в циліндрі двигуна виділяється певна кількість теплоти робочої суміші
(2.34)
Визначаємо середню мольну теплоємність продуктів згорання
;
(2.35)
де
коефіцієнт
використання теплоти
;
де
m
–
середні мольні теплоємності окремих
компонентів продуктів [1,c.104,
дод.
В1].
Підставляючи в ці формули замість tz величину tz =Тz – 273 і згрупувавши члени рівнянь, отримуємо
(2.36)
Температура в кінці видимого процесу згоряння для лабораторного двигуна може бути визначена із виразу
(2.37)
Після підстановки в рівняння згорання відповідних числових значень і виконання необхідних перетворень, рівняння згорання приймає вигляд
(2.38)
К.
(2.39)
Маючи
значення
,
можна
визначити тиск в кінці видимого
згоряння
для карбюраторних двигунів
(2.40)
В сучасних карбюраторних двигунах максимальний тиск РZmax реалізується при 5-15 кута повороту колінчастого вала після ВМТ.
При цьому РZД = 0,85РZ = 0,85·7,295 =6,201 МПа.. (2.41)