- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання в земельному праві.
- •5. Система сучасного земельного права.
- •9.Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •10.Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •11. Закони України як основні джерела земельного права.
- •12. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •13. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •14. Поняття та види земельних правовідносин.
- •16. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •17. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •18.Зміст права власності на землю.
- •19. Право приватної власності на землю.
- •20 .Право комунальної власності на землю.
- •21. Право державної власності на землю.
- •22.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •25.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •26.Право постійного землекористування.
- •30.Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •33. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю.
- •35.Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •37.Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •38.Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •43 Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •45.Підстави припинення прав власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •46.. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •48 Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки.
- •49.Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •50.Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів.
- •52 Поняття та функції управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •53.Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •54.Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •55.Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •56.Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •58.Правові засади районування земель.
- •59.Правові засади зонування земель.
- •60.Поняття та зміст землеустрою.
- •62.Державний земельний кадастр та значення його ведення.
- •64.Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •65.Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •70.Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •71.Правові засади проведення оцінки земель.
- •72.Правові засади плати за землю: вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів.
- •74.Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •75.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •76.Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •81.Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.
- •82.Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •83.Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •85.Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •86.Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення.
- •89.Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення
- •91.Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •92.Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу.
- •94. Правовий режим земель історико-культурного призначення
- •95.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •96.Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •97. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •98. Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •99.Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
9.Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
Конституційні основи - це норми Конституції, що закріплюють основи суспільного і державного ладу, а також основоположні засади суспільних відносин. Серед конституційних положень можна виділити норми, що регулюють основи суспільних земельних відносин.
До першої групи конституційних норм, що регулюють земельні відносини, належать ст. 13 і ст. 14 Конституції України. Ст. 13 говорить про те, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. У ч. 2 зазначеної статті передбачається, що від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Конституційною основою земельного законодавства слід вважати норми ст. 14 Конституції, відповідно до якої земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Другу групу конституційних норм, що регулюють земельні відносини, становлять статті 24, 26 і 41 Конституції України. Зокрема, ст. 24 Конституції України передбачає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а ст. 26 закріплює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Конституційне положення про власність деталізується у ст. 41, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, користуватися для задоволення своїх потреб об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Конституція захищає право власності на землю, визначаючи, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток і мотивуватися суспільною необхідністю, на підставі і в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів із наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
До складу третьої групи конституційних норм, що регулюють земельні відносини, на-лежать норми, що визначають компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування щодо використання і охорони земель. Окреслюючи напрямки розвитку земельного законодавства, Конституція України у ст. 92 встановила, що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; засади використання природних ресурсів; правовий режим власності визначаються виключно законами України, прийняття яких належить до повноважень Верховної Ради України (п. 3 ч. 1 ст. 85).