- •1. Поняття та ознаки права. Сутність та соціальне призначення права.
- •2.Функції та принципи права.
- •3.Приватне та публічне право.
- •4.Соціальні норми: поняття, ознаки, види.
- •5. Поняття та ознаки норми права. Співвідношення норм права і норм моралі.
- •6.Структура правової норми та характеристика її елементів.
- •7. Диспозиція як структурний елемент норми права: поняття, види.
- •8 .Види гіпотез, диспозицій та санкцій.
- •9.Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •10.Поняття та структура системи права.
- •11.ІІоняття та структура системи законодавства. Її співвідношення із системою права.
- •12.Поняття, принципи та функції правотворчості.
- •13.Правотворчість: поняття та види.
- •14.Понятгя та види форм (джерел) права.
- •15.Поняття та види юридичної техніки. Правотворча і правозастосовча техніка.
- •16.Поняття та стадії законотворчості.
- •17.ІІоняття та види нормативно-правового акту.
- •18.ІІоняття та ознаки закону. Види законів.
- •19.Підзаконні нормативно-правові акти.
- •20.Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб.
- •21.Поняття і види систематизації нормативно-правових актів.
- •22.Співвідношення нормативно-правових актів з актами тлумачення та актами застосування норм права.
- •23.Поняття та форми реалізації норм права.
- •24.Принципи та стадії процесу застосування норм права.
- •25.Акти застосування норм права: поняття, ознаки і види.
- •26.Поняття та способи тлумачення норм права.
- •27.Види тлумачення норм права.
- •28.Акти тлумачення норм права та їх види.
- •29.Поняття та ознаки правовідносин.
- •30.Юридичний зміст правовідносин.
- •31.Види правовідносин і критерії їх класифікації.
- •32.ІІоняття та класифікація юридичних фактів.
- •33.Правові презумпції, аксіоми та фікції.
- •34.Суб'єктивне та об'єктивне право.
- •35.Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •36.Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •37.Поняття та ознаки правопорушення.
- •38.Характеристика складових елементів правопорушення.
- •39.Понятгя та ознаки юридичної відповідальності.
- •40.Характернстика видів юридичної відповідальності.
- •41.Поняття, функції та принципи правопорядку.
- •42.Поняття та принципи законності.
- •43.Гаратії законності: понятгя та види.
- •44.Співвідношення законності і правопорядку.
- •45.Державна дисципліна та шляхи ії зміцнення.
- •46.Поняття правосвідомості та характеристика ії структурних елементів.
- •47.Правова культура: поняття та види.
- •48.Правове виховання: поняття, система, форми та методи.
- •49.Поняття та ознаки правового регулювання. Сфера правового
- •50.Способи, типи і види правовою регулювання.
- •51.Понятгя механізму правового регулювання та його структура.
- •52.Стадії механізму правового регулювання.
- •53.Поняття, структура та класифікація правових сімей.
- •54.3Агальна характеристика сім'ї мусульманського права
- •55.3Агальна характеристика романо-германської правової сім'ї.
- •56 .Загальна характеристика англо-американськоі' правової сім'ї.
- •57. Понятгя, ознаки та види юридичного процесу.
- •58.Понятгя, види та причини виникнення прогалин в праві.
- •59.Понятгя, сутність та джерела правового нігілізму.
42.Поняття та принципи законності.
Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, яке характеризує організацію функціонування суспільства і держави на правових засадах. Вона відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави, права і суспільства.
Принципи законності:
• нерозривний зв'язок, підпорядкування, зумовленість законності режимом демократії;
• обов'язковість вимог законності для всіх суб'єктів суспільних відносин;
• забезпечення верховенства закону в системі нормативних актів;
• зв'язок законності із загальною та правовою культурою;
• неприпустимість протиставлення законності й доцільності;
• єдність законності та справедливості;
• встановлення дійового контролю і нагляду за дотриманням законності;
• участь мас у діяльності із забезпечення законності;
• невідворотність відповідальності за правопорушення, будь-які порушення режиму законності.
43.Гаратії законності: понятгя та види.
Гарантії законності - це обумовлена закономірностями суспільного розвитку система умов, засобів і передумов, що забезпечує процес реалізації законності і формує таку упорядкованість соціальних відносин, яка сприяє руху суспільства до демократії.
Морально-духовні гарантіями законності - є сприятлива морально-психологічна обстановка, у якій реалізуються юридичні права та обов'язки учасників правовідносин; рівень їхньої духовності і культури; чуйність і увага державних органів і посадових осіб до людини, його інтересам і потребам. У створенні здорової моральної обстановки в сфері правового регулювання беруть участь усі ланки політичної системи суспільства, у тому числі благодійні організації, установи культури і мистецтва, школа, вищі навчальні заклади, церква.
Морально здорове суспільство - це суспільство, що функціонують на основі законів.
Загальні гарантії утворюють матеріальну основу застосування юридичних заходів по зміцненню законності . Останні будучи безпосереднім способом забезпечення законності , в той же час похідні про перші; спеціальні гарантії повинні бути, закріплені в нормативно-правових актах.
Юридичні гарантії законності - це обумовлена особливостями соціально-економічного ладу система умов і засобів, закріплених у чинному законодавстві і безпосередньо спрямованих на забезпечення законності . У зв'язку зі зміною форм власності нове цивільне законодавство Росії значною мірою змінює умови забезпечення законності у сфері майнових відносин шляхом введення звичаю ділового обороту. Це дозволяє в рамках спеціально - юридичних гарантії додатково виділити два самостійних типу:
Правові, які передбачені чинним законодавством і є обов'язковими для всіх і договірні, які обумовлені нормативними актами, що регулюють сферу договірних відносин, поширюються тільки на учасників договірних відносин. У науковій літературі досить докладно охарактеризовано кількісний і якісний склад юридичних гарантій законності .
В якості найбільш значущих можна назвати: повноту і ефективність юридичних норм; ефективність заходів юридичної відповідальності та захисту, що сприяє відновленню порушених прав; високий рівень нагляду за реалізацією вимог законності ; високоякісна і професійна робота органів державної влади щодо забезпечення законності і правопорядку; постійне вдосконалення юридичної діяльності ; розвинене правове свідомість і висока правова культура населення в державі.