28.Акти тлумачення норм права та їх види.

Акти офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правові акти) - правові акти-документи, прийняті уповноваженими органами, що містять роз'яснення змісту норм права або порядку їх застосування та мають обов'язкову силу для всіх, хто застосовують норми, котрі роз'яснюються. Норма тлумачення - своєрідна "тінь" норми, яка тлумачиться; вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці лише у разі її застосування. У природі тінь завжди в цілому відповідає її матеріальній основі.

Ознаки акта тлумачення норм права:

1) розкриває зміст (смисл, мсту) правових норм, виражених у приписах відповідного юридичного акта;

2) діє в єдності з тим нормативно-правовим актом, у якому містяться норми права, що тлумачаться; залежить від нього і, як правило, поділяє його долю;

3) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує норми, що роз'яснюються;

4) не виходить за межі норми, що роз'яснюється; становить уточнювальне судження про норму права, а не новий нормативний припис;

5) в ієрархії юридичних актів слідує за актом, положення якого розтлумачено, його місце серед юридичних актів визначається компетенцією органу чи установи, які його ухвалили;

6) приймається лише нормотворчими чи спеціально уповноваженими суб'єктами, установами - національними (наприклад. Конституційним Судом України) і міжнародними, чию юрисдикцію визнала держава (наприклад, акти Європейського суду з прав людини. Комітету ООН з прав людини);

7) маг спеціальну письмову форму вираження акта-документа (роз'яснення, інформаційний лист та ін.);

8) діє у просторі відповідно до простору дії витлумаченої норми права, а у часі може набувати як прямої, так і зворотної сили;

Межі його зворотної скли визначаються моментом набрання чинності юридичним актом, який тлумачиться. За суб'єктами та обов'язковістю розрізняють такі акти тлумачем" акти нормативного і акти казуального тлумачення Акти нормативного тлумачення:

1) акти автентичного тлумачення - вилаються тим самим уповноваженим нормотворчим суб'єктом, який прийняв лайни нормативно-правовий акт ("автор" видання і тлумачення норми права той самий);

2) акти леї автентичного (делегованого) тлумачення - вилаються нормотворчим суб'єктом, якому офіційно делеговані повноваження щодо тлумачення норм прана, виданих іншими органами. Акти як автентичного, так і легального (делегованого) тлумачення мають самостійне значення.

Акти казуального (індивідуального) тлумачення:

1) акти судового тлумачення - мотивувальна частина рішення суду; роз'яснення (лист, рекомендації) касаційного суду або наглядової судової інстанції, яка здійснює перевірку законності акта застосування норм права;

2) акти адміністративного тлумачення - акт про скасування вищим органом незаконного акта або рішення про результати розгляду скарги підвідомчої організації у зв'язку із застосуванням санкцій за порушення законодавства чи лист-роз'яснення законодавства у відповідь на запит.

Підстави класифікації інтерпреційно-правових актів можуть бути й інші:

o за формою вираження: усні і письмові;

o за формою документа: постанови, рішення, ухвали, роз'яснення, висновки, інформаційні листи та ін.;

o за юридичною природою: інтерпреційні акти нормотворчих органів (постанови Верховної Ради); акти право-застосовних органів (прокуратури, суду тощо);

o за галузевою належністю норми, яка тлумачитися: акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права тощо;

o за структурними елементами норми, яка тлумачиться: акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції.