4.6 Розрахунок складських приміщень

Визначаю необхідну ємність складу:

(29)

Ц – витрата цементу на 1 м3 бетону, т;

З ц – запас цементу в залежності від способу транспортування;

1,015 – коефіцієнт, враховуючий втрати бетонної суміші;

К u – коефіцієнт використання обладнання;

0,9 – коефіцієнт заповнення ємностей.

Визначаю ємність, довжину, та площу складу для крупного заповнювача.

Ємність складу дорівнює:

(30)

П р – річна програма, м3;

К – витрата керамзиту у м3 на 1м3 бетонної суміші;

К фр – коефіцієнт, враховуючий збільшення ємності складу;

К вик – коефіцієнт використання обладнання;

251 – кількість робочих діб у році;

1,015 – коефіцієнт, враховуючий втрати матеріалів.

Довжина складу дорівнює:

(31)

tg α – кут природного уклону, 40о;

h – висота штабелювання крупного заповнювача, 5 м.

Площа складу дорівнює:

(32)

Визначаю ємність, довжину, та площу складу для мілкого заповнювача.

Ємність складу дорівнює:

(33)

П – витрата піску у м3 на 1м3 бетонної суміші;

Довжина складу дорівнює:

(34)

h – висота штабелювання мілкого заповнювача, 5 м.

Площа складу дорівнює:

(35)

Визначаю загальну ємність, довжину та площу складу заповнювачів.

Загальна ємність складу дорівнює:

₍₃₆₎

Загальна довжина складу дорівнює:

₍₃₇₎

Загальна площа складу дорівнює:

₍₃₈₎

Визначаю ширину складу керамзиту:

(39)

Визначаю ширину складу піску:

(40)

Визначаю площу складу готової продукції

(41)

П доб – добовий випуск готових виробів;

З – запас готових виробів на складі;

N зб. – об’єм виробів, які зберігаються на 1 м2 площі складу;

К 1 – коефіцієнт, враховуючий проходи між штабелями;

К 2 – коефіцієнт, враховуючий проїзди та площу під путями кранів.

(42)

4.7 Теплотехнічний розрахунок установки

Таблиця 6. – Вихідні дані для розрахунку щільної камери непереривної дії з паро нагрівом:

Річна продуктивність цеху, м3/рік	31000
Вид виробу	зовнішня стінова панель
Розміри виробу, м	l = 3,105 b = 2,57 h = 0,3
Марка бетону	R б = 75
Марка цементу	R ц = 400
Водо цементне відношення	0,9
Витрата цементу, кг/м3	217
Витрата піску, кг/м3	590
Витрата керамзиту, кг/м3	720
Витрата води, л/м3	195
Витрата арматури на 1 виріб, кг	35,19
Об’ємна маса бетону, кг/м3	1400
Об’єм бетону у 1 виробі, м3	0,66
Маса виробу, кг	2,125
Начальна вологість виробу, %	10
Кінцева вологість виробу, %	6
Теплоємкість бетону, кДж/кг	0,75
Теплоємкість арматури, кДж/кг	0,48
Теплоємкість води, кДж/кг	4,18
Температура цеху, С о	20
Температура ізотермічної витримки,	80
Температура виробів поступаючи в камеру, С о	20
Середня температура всередині камери, С о	70
Температура вихідного виробу з камери, С о	40

Режим теплової обробки беру з технологічної карти:

₍₄₃₎

- час нагріву виробу – 3 години;

- час ізотермічної обробки виробу – 6 годин;

- час охолодження виробу – 2 години.

Технологічний розрахунок камери.

Підбираю форму – вагонетку з заводських даних:

l _{ф. в.} – довжина = 3,3 м;

b _{ф. в.} – ширина = 2,605 м;

h _{ф. в.} – висота = 0,477 м;

m _{ф. в.} – маса = 2690 кг.

l _зч. – довжина форми – вагонетки з урахуванням зчеплення:

₍₄₄₎

_{Встановлюю річний фонд робочого часу:}

₍₄₅₎

Т _роб. – кількість робочої доби в році;

n – кількість змін на добу;

t – тривалість робочої зміни;

К _вик. – коефіцієнт використання часу.

Кількість конвеєрних ліній згідно завдання:

П _{к. л.} = 1шт

Визначаю кількість форм, які знаходяться в камері.

Кількість бетону в камері дорівнює:

(46)

Кількість форм – вагонеток в камері дорівнює:

(47)

Визначаю розміри камери.

Довжина камери дорівнює:

₍₄₈₎

Висота камери дорівнює:

₍₄₉₎

h ₁ – відстань від полу камери до рейкового шляху = 0,2 м;

h ₂ – відстань від поверхні виробу до стелі камери = 0,15 м.

Ширина камери дорівнює:

₍₅₀₎

b ₁ – відстань між стіною камери та формою - вагонеткою = 0,15 м.

Визначаю зовнішні розміри камери.

Висота камери дорівнює:

₍₅₁₎

б б. п. – стельова бетонна плита = 0,34 м;

б ш. з. – стельова шлакова засипка = 0,25 м;

б с. с. – цементна стяжка стелі = 0,01 м;

б п. б. – підлога бетонна = 0,1 м;

б ш. п. – шлакове підготування підлоги = 0,25 м.

Ширина камери дорівнює:

₍₅₂₎

б с. к. – товщина залізобетонних стін камери = 0,5 м.

_{Визначаю довжину зон камери.}

_{Зона підігріву дорівнює:}

(53)

_{Зона ізотермічної витримки дорівнює:}

(54)

_{Зона охолодження дорівнює:}

(55)

_{Матеріальний баланс камери.}

_{Визначаю прибуток матеріалів.}

_{Прибуток цементу дорівнює:}

₍₅₆₎

_{V б – об’єм бетону усіх виробів, які знаходяться у камері.}

₍₅₇₎

_{Прибуток води дорівнює:}

₍₅₈₎

_{Прибуток заповнювачів дорівнює:}

₍₅₉₎

_{Прибуток арматури дорівнює:}

₍₆₀₎

_{Прибуток форми – вагонетки дорівнює:}

₍₆₁₎

_{Визначаю витрату матеріалів.}

_{Витрата води дорівнює:}

_{Випарювання води приймаємо 0,5% від маси бетону.}

₍₆₂₎

_{Залишена вода дорівнює:}

₍₆₃₎

_{Тепловий баланс камери.}

_{Визначаю прибуток тепла з паром:}

₍₆₃₎

_{Дц – витрата пару, кг/г – іскома величина;}

_{і. п. – ентальпія пару.}

_{Визначаю прибуток тепла від екзотерії цементу, без урахування виробів, які знаходяться у зоні охолодження:}

(64)

₍₆₅₎

_{Q е. 28 – тепловиділення цементу, після 28 діб природного твердіння в залежності від його марки = 418 кДж/кг;}

_{В/Ц – водо цементне відношення = 0,9.}

_{Визначаю прибуток тепла з сухими матеріалами:}

₍₆₆₎

_{Визначаю прибуток тепла з арматурою та формами – вагонетками:}

₍₆₇₎

_{Визначаю прибуток тепла води затворення:}

₍₆₈₎

_{Визначаю сумарний прибуток тепла:}

₍₆₉₎

_{Визначаю витрату тепла з сухими матеріалами:}

₍₇₀₎

_{Визначаю витрату тепла на нагрівання арматури та форм – вагонеток:}

₍₇₁₎

_{Визначаю витрату тепла на випарювання води:}

₍₇₂₎

_{2493 – приховане тепло паро виникнення, кДж/г;}

_{1,97 – теплоємкість пару, кДж/г.}

_{Визначаю витрату тепла з винесенням залишеної у бетоні води:}

₍₇₃₎

_{Визначаю витрату тепла через огородження камери:}

₍₇₄₎

_{К – коефіцієнт теплопередачі від внутрішнього оточення камери в зовнішнє оточення = 1,64 Вт/м2С;}

_{Fо.к. – поверхня огородження камери зон нагріву і ізотермічної витримки.}

₍₇₅₎

_{Визначаю витрату тепла із пароповітряною сумішшю, яка вибивається через загрузочний торець камери:}

₍₇₆₎

_{t = t2 – tо. с. = 70 – 20 = 50 С о;}

_{Fтор. – площа січення торця камери.}

₍₇₇₎

_{Визначаю сумарну витрату тепла:}

₍₇₈₎

_{Визначаю невраховані витрати тепла:}

_{Невраховані витрати приймаємо за 10% від сумарної витрати тепла.}

_{Виконую рівняння теплового балансу:}

₍₇₉₎

_{Виконую перевірку рівняння:}

_{Таблиця 7. – Тепловий баланс.}

Прибуток тепла			Витрата тепла
стаття	кДж/г	%	стаття	кДж/г	%
1.З парою	2769214,2	46,3	1.З сухими матеріалами	1087294,5	20,7
2.Від екзотерії цементу	353085,95	7	2.На нагрів арматури і форм – вагонеток	1922894	35,4
3.З сухими матеріалами	724863	13,5	3.На випарювання води	538762,5	10,7

_{Продовження таблиці 7}

4.З арматурою і формами – вагонетками	1281929,3	23,5	4.З виносом залишка у бетоні води	745829,04	13,7
5.Води затворення	526479,36	9,7	5.Через огородження камери	262500,69	4,8
			6.Через загрузочний торець камери	321249	5,61
			7.Неврахована витрата	500319,4	9,09
Сумарний прибуток	6630912,2	100	Сумарна витрата	5503514,1	100

_{Визначаю питому витрату пару і тепла на 1 м3 бетону.}

_{Годинна продуктивність камери у виробах дорівнює:}

(80)

_{Годинна продуктивність камери в м3 бетону дорівнює:}

₍₈₁₎

_{Питома витрата пару на 1 м3 бетону дорівнює:}

(82)

_{Питома витрата пару для щілинних камер з паро нагрівом згідно таблиці:}

_{Питома витрата нормального пару дорівнює:}

(83)

_{i п – ентальпія пару;}

_{i п. в – ентальпія води;}

_{i п. в = 4,18 ∙ 50 = 209;}

_{2680 – ентальпія нормального пару.}

_{Питома витрата тепла дорівнює:}

₍₈₄₎

(85)