
- •1 Вступ
- •1.1 Загальні відомості про галузь
- •2 Загальна частина
- •2.1 Коротка характеристика існуючого підприємства
- •2.2 Техніко-економічне обґрунтування проектованого цеху
- •3 Технологічна частина
- •3.1 Технічна характеристика продукції, що випускається
- •3.2 Характеристика сировинних матеріалів, домішок і вимоги щодо них
- •3.3 Вибір способу виробництва
- •3.4 Підбір технологічного обладнання
- •3.5 Керування якістю продукції в цеху
- •3.6 Технологічний контроль і регламент
- •4 Розрахункова частина
- •4.1 Підбір складу бетону
- •4.2 Розрахунок фонду робочого часу
- •4.3 Розрахунок витрати компонентів на річну програму
- •4.4 Розрахунок кількості формуючих агрегатів
- •4.6 Розрахунок складських приміщень
- •4.7 Теплотехнічний розрахунок установки
- •5 Спеціальна частина
- •5.1 Економія цементу
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •6.1 Автоматизація технологічного процесу виробництва
- •7 Будівельна частина
- •7.1 Короткий опис будівлі цеху та його деталей
- •7.2 Промислова естетика на виробництві
- •8 Охорона праці і протипожежний захист
- •8.1 Загальні визначення та законодавча база України
- •8.2 Промислова санітарія та мікроклімат на виробництві
- •8.3 Розрахунок освітленості та вентилювання виробничого приміщення
- •8.4 Техніка безпеки під час експлуатації виробничого обладнання
- •8.5 Протипожежна безпека
- •9 Економічна частина
- •9.1 Виробнича програма
- •9.2 Балансова вартість основних фондів і амортизаційні відрахування
- •9.3 План по праці і заробітній платі
- •9.4 Кошторис витрат щодо утримування і експлуатації обладнання
- •9.5 Кошторис цехових витрат
- •9.6 Розрахунок потреби і вартості сировини і матеріалів
- •9.7 Планова калькуляція цехової собівартості
- •9.8 Розрахунок нормованих обігових засобів
- •9.9 Розрахунок техніко – економічних показників
8.2 Промислова санітарія та мікроклімат на виробництві
Багато виробництв підприємств будівельних деталей і залізобетонних конструкцій характеризується значним виділенням пилу, конвекційної і променистої теплоти, пари і шкідливих газів, вібрацією і шумом.
Виробничі будівлі і склади, споруди, з виробничими процесами,
джерелами шкідливих факторів, що є|, визначаються від меж житлових районів санітарно - захисними зонами. Ширину захисний - санітарної зони визначають залежно від характеру шкідливої дії і потужності виробництва.
Будівлі і споруди, що мають виробництва з підвищеною пожежною небезпекою або виділяючи шкідливі речовини в довкілля, розташовують з підвітряного боку по відношенню до інших будівель.
Тротуари і пішохідні доріжки на майданчику підприємства, що забезпечують рух людей до місць виробництва робіт, прокладають по найбільш коротких маршрутах з найменшою кількістю перетинів із автомобільними і залізничними дорогами.
Відстань від прохідних пунктів до входів в побутові помешкання основних цехів не повинно перевищувати 800 метрів, а в північній кліматичній зоні не більше 600 метрів.
Пішохідні доріжки повинні мати асфальтове покриття, ширина їх має бути не менше 0,9 метрів.
Майданчик підприємства озеленяється. Майдан ділянок, що озеленюють, має бути не менше 25 % площі підприємства і при щільності забудови більше 80 %, не менше 20 %.
На кожному підприємстві передбачають будівлі і приміщення для розміщення адміністративно - управлінського апарату, громадських організацій.
8.3 Розрахунок освітленості та вентилювання виробничого приміщення
Вихідні дані:
Необхідно розрахувати освітлення (природне, штучне) та вентилювання кімнати майстра на виробництві.
довжина приміщення l, м: l = 5,4 м;
ширина приміщення b, м: b = 3,7 м;
висота приміщення h, м: h = 3,4.
Виконую розрахунок природного освітлення.
Світлову площу віконних прорізів визначаю за формулою:
F
підл.
– площа підлоги приміщення, м2.
Площу підлоги визначаю за формулою:
а – світловий коефіцієнт, який приймається згідно СНіП, який для кімнати майстра складає 0,20 – 0,25.
Виконую розрахунки:
Розміри вікон приймаються з урахуванням ДСТУ 6629 – 84:
h вік. – висота вікна, м;
s вік. – ширина вікна, м.
Для кімнати майстра розміри вікна приймаю:
h вік. = 1,785 м;
s вік. = 1,760 м.
Виконую розрахунок:
Кількість вікон визначаю за формулою:
Виконую
розрахунок:
Приймаю 2 вікна.
Виконую розрахунок штучного освітлення.
Відповідно СНіП – П – 4 – 79 вибираю норму освітлення для кімнати майстра.
Для створення освітлення 100 Лк на кожний квадратний метр освітлення приміщення при прямому освітленні люмінесцентними лампами потрібна питома потужність ω = 6 – 10 Вт/м2.
Для кімнати майстра приймаю питому потужність Е = 300 Лк. Для створення в кімнаті майстра потужності Е використовую наступну формулу:
Виконую розрахунок:
Розрахунок потужності ламп для освітлення кімнати майстра виконую за формулою:
Виконую розрахунок:
Розраховую кількість ламп для освітлення кімнати майстра за формулою:
Р – потужність однієї лампи. Потужність однієї лампи для кімнати майстра приймаю 100 Вт.
Виконую розрахунок:
Виконую розрахунок організації вентиляції:
Вентиляція дозволяє забезпечити нормальні метеорологічні умови в кімнаті майстра.
Рекомендується підтримувати такі умови:
температура повітря 17 – 19 С о в зимовий період, та 20 – 22 С о в теплий період року;
вологість повітря 40 – 60 % весь рік;
швидкість руху повітря 0,3 м/с в зимовий період, та 0,4 м/с в теплий період року.
Розраховую кількість обміну повітря за формулою:
V – об’єм приміщення кімнати майстра, м3;
К – кратність обміну повітря (К = 2 – 4).
Визначаю об’єм приміщення за формулою:
h – висота приміщення, м.
Виконую розрахунки:
Для
забезпечення розрахованого обміну
повітря підбираю вентилятор по таблиці.
Таблиця 8. – Характеристика вентиляторів.
№ п/п |
Модель вентилятора |
Тип
|
Подача М3/год. |
Розвив. тиск Па |
Частота обертів об/хв. |
КПД |
1 |
ЦАГІ – 4 |
Осевий |
1800 |
90 |
1500 |
0,50 |
2 |
ЦАГІ – 5 |
Осевий |
2500 |
63 |
1000 |
0,55 |
3 |
ЦАГІ – 6 |
Осевий |
5000 |
100 |
1000 |
0,62 |
4 |
ЗВР – 2 |
Центробіжний |
200 |
250 |
1500 |
0,35 |
5 |
ЗВР – 3 |
Центробіжний |
800 |
255 |
1000 |
0,45 |
6 |
ЗВР – 4 |
Центробіжний |
2000 |
200 |
1000 |
0,48 |
Згідно кількості розрахованого обміну повітря W о. п. = 135,86 м3/год., підбираю вентилятор моделі ЗВР – 2.