Шкала угрупування оцінних показників антропогенної трансформації геосистем

Антропогенна трансформація	Градації міри АТ
	Мінімальна	Низька	Середня	Висока	Максимальна
АТ	1,0-1,5	1,6-2,0	2,1-2,5	2,6-3,0	3,1-3,6

Обаднання. Лінійка, циркуль, гумка, ручка, калькулятор.

Контрольні питання:

1. Визначення геосистеми.

2. Чинник антропогенної трансформації.

3. Коефіцієнт природної захищеності.

4. Угрупування земельних угідь проводять за якими критеріями.

Практична робота 6

Тема: "Визначити критерії та показники стійкості геосистем"

Мета роботи : виробити навички визначення критеріїв і показників стійкості геосистем до різнотипних антропогенних дій.

Теоретична частина. Складовою частиною досліджень по просторовій організації природокористування в цілому або його окремих частин виступає оцінка стійкості природних комплексів території до зовнішніх дій.

Уся сукупність пов'язаних з людською діяльністю дій на природне середовище можна об'єднати в три основні види: механічні; що забруднюють; а також на рівень ґрунтових вод.

Стійкість ландшафтів до кожного з них визначалася, виходячи з кількісних показників, що характеризують властиві ним властивості. Для природних комплексів рангу роду ландшафтів використовувалися їх чисельні значення, що приводяться в таблиці "Кількісні показники, що характеризують властивості ландшафтів, визначають їх природну стійкість". При цьому виділялися провідні показники, від яких у вирішальній мірі залежить здатність ландшафту протистояти згаданим діям. Як такі прийняті: для механічних дій - змив ґрунтів і наявність лінійних форм ерозії, забруднення - співвідношення елювіальних і супераквальних ландшафтів, на рівень ґрунтових вод - глибина його залягання.

Існуючий діапазон змін показників розділився на три частини, яким відповідали категорії стійких, відносно стійких і нестійких ландшафтів. За критерієм механічних дій до стійких віднесені ландшафти, де змив ґрунтів відсутній, і лінійна ерозія не перевищує 2 %, до відносно стійким зі змивом до 3 мм/рік і (чи) лінійною ерозією понад 2 %, до нестійких - із змивом понад 3 мм/рік. За критерієм забруднення до стійких віднесені ландшафти з переважанням супераквальних відділів, що акумулюють забруднюючі речовини, над елювіальними, звідки ці речовини виносяться; до відносно стійким - з приблизно однаковим їх співвідношенням; до нестійких - з помітним переважанням елювіальних над супераквальними (співвідношення від 2:1 і вище). За критерієм зміни рівня ґрунтових вод до стійких віднесені ландшафти з глибиною його залягання понад 5 м, до відносно стійкими - 2 - 5 м і нестійким - до 2 м. Кількісні показники для оцінки стійкості ландшафтів представлені в табл. 1.

Угрупування ландшафтів по їх стійкості до техногенних дій можна відобразити у вигляді своєрідної матриці. Представлений на ній розподіл ландшафтів відбиває, по-перше, їх схожість по реакції на такі дії як зміну рівня грунтових вод і забруднення і, по-друге, майже зворотний характер відмінностей між ними при оцінці їх здатності протистояти механічним діям.

У найзагальнішому вигляді до найбільш стійким до забруднення і зміни рівня ґрунтових вод і найменш стійким до механічних дій можуть бути віднесені ландшафти піднесені, навпаки - низинні і проміжне положення займуть - середньо високі.

Далі, використовуючи вибрані показники геосистем і критерії їх стійкості заповнюєм табл. 2 "Матриця оцінки стійкості ландшафтів до техногенних навантажень". У таблиці клітинки стійкі ландшафти заповнюємо горизонтальним штрихуванням, відносно стійкі - вертикальним штрихуванням, нестійкі - похилою. При цьому клітинки, що відносяться до інтегральної дії заповнюються за переважаючим типом дії. Так, наприклад, якщо який-небудь рід ландшафту є стійким до механічної дії, стійким до дії на УГВ і нестійким до забруднюючої дії, то інтегральній дії цей рід ландшафту відноситиметься до категорій стійкі. Якщо усі три види дії (механічне, на УГВ, що забруднює) відносяться до різних категорій стійкості, то у такому разі інтегральна дія відноситиметься до категорії відносно стійкі.

Практична частина. Визначення критеріїв і показників стійкості ландшафтів до різнотипних зовнішніх дій (за даними табл.1)

1. Виявлення діапазонів зміни показників ландшафтів до різнотипних антропогенних дій.

2. Побудова матриці стійкості ландшафтів до техногенних дій для чотирьох типів дій - механічне (зведення рослинності); дія на ґрунтові води; вступ забруднюючих речовин; інтегральна (сумарне) дія. табл.2)

3. Провести первинний аналіз стійкості ландшафтів в ранзі роду до різнотипних дій і зробити висновки про стійкість ландшафтів до різнотипних дій.

Таблиця 1