
- •Практична робота №1
- •Структура ґрунтового покриву в точках спостережень
- •Структура рослинного покриву в точках спостережень
- •Практична робота №2
- •Кількість тепла від прямої, розсіяної і сумарної радіації, що поступає на поверхню ландшафтів
- •Практична робота №3
- •Практична робота №4
- •Практична робота №5
- •Коефіцієнт для розрахунку антропогенної трансформації
- •Розрахункові коефіцієнти
- •Угрупування земельних угідь району по мірах антропогенної перетворюваності
- •Шкала угрупування оцінних показників антропогенної трансформації геосистем
- •Практична робота 6
- •Матриця оцінки стійкості ландшафтів до техногенних навантажень
- •Література
Практична робота №5
Тема: Оцінка еколого-господарського стану земель : розрахунок коефіцієнтів антропогенної трансформації і природної захищеності території.
Мета робот: навчитись прийомів оцінки еколого-господарського стану земель з використанням розрахункових коефіцієнтів.
Теоретична частина. Антропогенні дії на природне середовище (геосистеми) надзвичайно різноманітні. Для розуміння зв'язків між спрямованістю антропогенної дії і його наслідками потрібне знання його механізмів, фізичної природи змін, які воно викликає у функціонуванні ландшафтів. Використовується декілька різних підходів до оцінки антропогенної трансформації (АТ), але найчастіше як основа для її проведення приймається сучасне використання земель (структура земельних угідь). У основу методики оцінки еколого-господарського балансу земель, розроблену Б.И. Кочуровим, покладено уявлення про ранжування земель на типи по характеру і міри антропогенної дії, пов'язаних з супутніми їм екологічними проблемами. Із землями забудованими, зайнятими населеними пунктами, транспортом, гідротехнічними спорудами, пов'язано руйнування локальних природних геосистем, забруднення атмосфери, вод, ґрунтів. Для оброблюваних земель, що осушуються, зрошуваних, характерні деградація і виснаження земельних ресурсів. Екологічні проблеми земель, використовуваних в природному стані, головним чином лісовому господарстві, пов'язані з виснаженням і деградацією біоти. Але ці землі, також як і невживані, виконують найважливіші балансуючі функції. Відповідно до цих теоретичних представлень усі земельні угіддя об'єднані в 3 групи - природно-екологічну (землі під болотами, водними об'єктами, лісами); агропромислові (сільськогосподарські землі) і техногенну (землі населених пунктів, під дорогами, порушені).
Природно-екологічна група земель виконує важливі для стійкого функціонування ландшафту середньо збалансовані функції. Природні елементи, перетворені в ході сільськогосподарського освоєння території в агропромислову групу земель, виконують в геосистемах агропродукційні функції. Найбільш трансформовані землі, зайняті техногенними об'єктами, виконуючі господарсько-виробничі і житлово-побутові функції в ландшафті.
Детальніше вивчення характеру антропогенної дії, дозволило ранжирувати землі в 5 груп по мірі антропогенної перетворюваності. Кожна міра співвідноситься з певним ваговим коефіцієнтом, який враховується при розрахунку коефіцієнта антропогенної трансформації. Для стійкого функціонування будь-яка геосистема повинна мати певне співвідношення сильно і слабо перетворених земель, яке визначається шляхом розрахунку коефіцієнта природної захищеності території також із застосуванням певних вагових показників.
Практична частина. У табл. 3 "Площа земель адміністративних районів", приведена структура земель (відповідно до Державного земельного кадастру Республіки Білорусь) 38 адміністративних районів різних областей Білорусі для виконання індивідуального завдання. У таблиці 4 приведені вагові коефіцієнти для розрахунку антропогенної трансформації території. У таблиці 5 показані використовувані вагові коефіцієнти для розрахунку природної захищеності геосистем району.
3 таблиць 4 і 5, виконуємо угрупування показників і заповнюємо графу 4 таблиці 6. Після цього підраховуємо площу (у тис.га) кожної з отриманих груп і заповнюємо графу 5 цієї таблиці.
Таблиця 4