Список використаних джерел

1. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій: Підручник / Олександр Ігорович Рогач – К.: Либідь, 2005. – 720 с.

2. K. Meyer, S. Estrin. EntryModeChoiceinEmergingMarkets: Greenfield, Acquisition, andBrownfield. //CenterforEastEuropeanStudies (Copenhagen Business School) – CEES Working Papers, No. 18, February 1999. - 29 p.

3. World investment report 2012. Towards a new generation of investment police.// United Nations Conference on Trade and Development ( Geneva, Switzerland), 2012, 239 р.;

4. Worldinvestmentreport 2013. Globalvaluechains: investment and trade for development.// UnitedNationsConferenceonTradeandDevelopment (Geneva, Switzerland), 2013, 264p.;

5. AutomotiveM&Aoutlook: whybuildyoucanbuy? //M&AInternationalInc., 2012 – 19 p.

6. DrivingValue. AutomotiveM&AInsights 2011.// PriceWaterhouseCoopersLLP, 2012 – 20 p.;

7. DrivingValue. AutomotiveM&AInsights 2012.// PriceWaterhouseCoopersLLP, 2013 – 18p.;

8. AutomotiveM&AInsights.// PriceWaterhouseCoopersLLP, 2012 – 6 p.;

9. Consolidation in the Global Automotive Supply Industry 2012.// PricewaterhouseCoopers, 2012 – 13 p.;

10. Automotive & Aerospase Deal Book//M&AInternationalInc., 2012 – 21 p.

11. AutomotiveM&AInsights: Mid-year 2013.// PriceWaterhouseCoopersLLP, 2013 – 18p.

Юсупова о.1 економічна чутливість харчової промисловості до змін навколишнього середовища та вплив цих змін на діяльність підприємств галузі

Харчова промисловість охоплює виробництво продуктів харчування та напоїв. Однією з головних особливостей цієї галузі є її значна залежність від екозалежних видів діяльності, насамперед від сільського господарства і водопостачання. Утім зміни клімату та погодних умов, зростання кількості населення світу, економічний розвиток, урбанізація, глобалізація та інші фактори створюють для цієї галузі як значні ризики, так і можливості.

Кліматичні зміни, у тому числі зміни середніх та екстремальних температур, обсягів опадів, діапазону поширення хвороб та шкідників, частоти екстремальних погодних явищ, посух і повеней, матимуть в основному негативний вплив на сільськогосподарське виробництво (за винятком деяких культур в окремих регіонах, на врожайність яких позитивно вплине збільшення тривалості вегетаційного періоду за умови незначного підвищення середньорічної температури) [1, с. 1]. На врожайність сільськогосподарських культур вливатиме зростання викидів оксиду азоту (NO_x) і, отже, генерація озону в приземних шарах атмосфери в країнах Азії та інших регіонах, що розвиваються. Але цей вплив може бути як позитивним, оскільки відкладання азоту може збільшити врожайність сільськогосподарських культур, так і негативним, оскільки збільшення приземного озону може знизити їхню врожайність [2, с. 49].

Внаслідок цього компанії харчової галузі не зможуть спрогнозувати наявність та якість сільськогосподарської сировини, а також ціни на неї, а відтак постануть перед ризиками зниження прибутку. Наприклад, за оцінками, зростання на 1% витрат на виробництво цукрового очерету у зв'язку з наслідками зміни клімату, перебоями у водопостачанні та повенями може знизити прибуток індійської цукровиробничої компанії BalrampurChiniMillsна 3-10% [3, с. 4-6]. Аби компенсувати екологічні ризики, компанії будуть змушені підвищувати ціни на свою продукцію. Так, сильні засухи у США у 2012 році спричинили рекордно високі ціни на зерно; це спричинило ризики падіння прибутків для виробників тваринницької продукції, які намагались компенсувати їх підвищенням цін [4], що відповідно, призвело до цінових ризиків для компаній харчової промисловості. З особливо гострими проблемами можуть зіткнутися виробники алкогольних напоїв, враховуючи надто регіональний характер вирощування винограду та хмелю і сприйнятливість винограду до навіть невеликих змін клімату [5].

У зв’язку з підвищенням ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, компанії харчової промисловості вже починають визначати альтернативні джерела отримання прибутку або альтернативні канали постачання виробничої сировини. Це збільшуватиме їхні короткострокові витрати, але поліпшуватиме їхню довгострокову стійкість та ефективність діяльності [6, с. 37].

Екологічні зміни мають різновекторний вплив на громадську репутацію підприємств харчової промисловості. З одного боку, підприємства, які вживають заходів щодо покращення ефективності використання водних ресурсів, а також взаємодіють з місцевими фермерами, громадськими та недержавними організаціями з метою подолання локальних і регіональних проблем водозабезпечення та інших екологічних проблем, паралельно зі здобуттям конкурентних переваг забезпечують покращення своєї репутації.

З іншого боку, надзвичайна економічна чутливість харчової промисловості до змін навколишнього середовища спонукає виробників сільськогосподарської сировини до застосування більш стійких сортів культур, у тому числі генетично модифікованих. Утім їх використання напевно матиме негативний вплив на репутацію компаній харчової промисловості, враховуючи суперечки з приводу ризиків для екології та здоров’я людей, пов’язаних із генетично модифікованими організмами. Крім того, підвищення температури і зниження доступності високоякісної води підвищує ризик зараження продукції підприємств галузі, що також матиме негативні наслідки для корпоративної репутації, обсягу продажів та доходів.