
- •24 Жовтня 2013 року
- •Секція: міжнародні економічні відносини
- •Економічні та соціальні наслідки трудової мобільності
- •Список використаних джерел
- •Регіональні проблеми розвитку світового ринку банківських послуг
- •Список використаних джерел
- •Розвиток економічного і валютного союзу країн европейського союзу
- •Список викоростаних джерел:
- •Циклічність розвитку економічних відносин китаю з країнами заходу
- •Список використаних джерел
- •Роль АнтидемпінговОго регулювання у розвитку вільної торгівлі
- •Список використаних джерел
- •Роль економічної дезінтеграції у розвитку сучасних мев
- •Список використаних джерел
- •Проблеми інтеграційного вибору україни
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародні фінанси
- •Список використаних джерел
- •Юсупова о.1 економічна чутливість харчової промисловості до змін навколишнього середовища та вплив цих змін на діяльність підприємств галузі
- •Список використаних джерел
- •Роль малого підприємництва в розвитку національної конкурентоспроможності країни
- •Список використаних джерел
- •Застосування кластерного аналізу при визначенні конкуренції на ринку страхування життя
- •Проблеми долара сша та перспективи китайського юаня в якості резервної валюти
- •Список використаних джерел
- •Державна політика підвищення рівня життя в україні на основі досвіду країн єс
- •Список використаних джерел
- •Відтік іноземного капіталу з банківського сектору україни
- •Показники діяльності банківської системи України
- •Список використаних джерел
- •Емпіричне тестування моделі блека-шоулза на ринку опціонів на акції німеччини
- •Список використаних джерел та літератури
- •Внутрішні чинники зменшення припливу іноземних інвестицій до україни
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародний бізнес
- •Роль агропромислового комплексу україни в євроінтеграційних процесах
- •Список використаних джерел
- •Синергетичний ефект логістичних змін еволюційної економіки
- •Список використаних джерел
- •Сучасні аспекти співпраці україни з міжнародним валютни фондом (мвф)
- •Список використаних джерел
- •Потенціал розвитку електронної комерції в росії та україні
- •Список використаних джерел
- •Взаємозалежність ринку золота з іншими ринками
- •Список використаних джерел
- •Направления и возможности интеграции сар в систему мировой торговли
- •Список використаних джерел
- •Диверсифікація постачання газу в європейських країнах
- •Список використаних джерел
- •Сучасна регіональна торговельна взаємодія країн
- •Список використаних джерел
- •Ефективність впровадження case – технологій в сучасних міжнародних компаніях.
- •Список використаних джерел
- •Економічний ефект впливу євроінтеграції україни на діяльність тнк
- •Список використаних джерел:
- •Імперативи сучасного етапу розвитку світової економіки
- •Cучасна концепція інтегрованих систем менеджменту на основі міжнародних стандартів
- •Список використаних джерел
- •Сутність та доцільність застосування концепції інтегрованого маркетингу в практиці побудови комунікаційного процесу зі споживачами
- •Список використаних джерел
- •Транснаціональні корпорації в україні та міжнародно-правові засади регулювання їх діяльності
- •Список використаних джерел
- •Оцінка міжнародними рейтинговими агентствами сучасної макроекономічної ситуації в україні
- •Список використаних джерел:
- •Перспективи розвитку ринку опціонів в україні
- •Список використаних джерел
- •Особливості впровадження фінансової стратегії на підприємстві
- •Список використаних джерел
- •Проблеми фінансування інноваційної діяльності
- •Список використаних джерел
- •Трансформація світового ринку нафти в умовах глобалізації бізнесу
- •Список використаних джерел
- •Фінансова цінність екологічної комунікації
- •Список використаних джерел
- •Розвиток новітніх технологій у міжнародному маркетингу
- •Список використаних джерел
- •Глобальні бренди в сучасних маркетингових технологіях
- •Список використаних джерел
- •Соціально-відповідальна реклама в умовах глобалізації бізнесу
- •Список використаних джерел
- •Споживча поведінка та репозиціювання товару в умовах глобальних ринків
- •Список використаних джерел
- •Дослідження критеріїв визначення інвестиційного клімату. Індекс doingbusiness
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародна інформація
- •Участь регіональних лідерів у світових інтеграційних процесах, на прикладі країн брікс
- •Список використаних джерел
- •Становлення та типологізація медійних тнк
- •Список використаних джерел
- •Формування інформаційного простору військово-політичних конфліктів
- •Список використаних джерел
- •Зовнішньополітичні аспекти європейської інтеграції
- •Список використаних джерел
- •Безпековий аспект зовнішньої політики сша
- •Список використаних джерел
- •Інформаційна політика україни: стан і стратегія розвитку
- •Список використаних джерел
- •Вплив цифрового розриву в інтернеті на побудову інформаційного суспільства російської федерації
- •Список використаних джерел
- •Проблематика співробітництва держав brics в сфері інформаційної безпеки
- •Список використаних джерел
- •Україна та європейський союз на шляху до підписання угоди про асоціацію
- •Список використаних джерел
- •Сучасне використання інформаційно-психологічних операцій силами нато у військових конфліктах на прикладі лівійського конфлікту 2011 року
- •Список використаних джерел
- •Вплив соціальної мережі Instagram на формування іміджу лідера країни
- •Список використаних джерел
- •Створення позитивного іміджу держави на прикладі федеративної республіки німеччина
- •Список використаних джерел
- •Інформаційна безпека уряду сша
- •Список використаних джерел
- •Бліц-мутація міжнародного образу в.Путіна
- •Список використаних джерел
- •Інформаційна політика cnn
- •Список використаних джерел
- •Кібербезпека та інформаційна вразливість провідних акторів міжнародних відносин
- •Список використаних джерел
- •Наші переклади наука збивається на манівці. Наукові дослідження змінили світ. Тепер світові пора змінити наукові дослідження. «The Economist», 19 жовтня 2013 р.
- •Ціла купа сміття
- •Біда навчить
- •Наші переклади
Кібербезпека та інформаційна вразливість провідних акторів міжнародних відносин
XXI століття характеризується технологічною революцією в сфері комунікацій та широким використанням комп’ютерних технологій в діяльності міжнародних організацій та провідних країн світу. Передумовою до виникнення таких понять як «кібербезпека» та «кіберзахист» є збільшення випадків нелегального втручання в персональні системи, а також перехоплення інформації з боку кримінальних структур та терористичних організацій. Яскравими прикладами уразливості держав можуть також бути «кібератаки» на естонські приватні та державні інститути в 2007 році та розповсюдження віруса «Стакснет» серед комп’ютерів іранської АЕС в Бушері в 2010 р., який інфікував вірусом інформаційну систему підприємства. Все це дозволяє міжнародному співтовариству говорити про появу «кібервійн» в інформаційному просторі.
Кібербезпека – це стан захищенності кіберпростору в цілому або окремих об’єктів його інфраструктури від ризику стороннього кібернетичного впливу (кібератак), при якому забезпечується їх стійкий розвиток.
Метою наукової роботи є виявлення потенційних дій у сфері інформаційної безпеки, а також дослідження причин актуалізації кібератак та вразливості провідних країн світу у протистоянні цим загрозам. Концептуальною базою мого дослідження є теорії «кібернетичної війни» та «мережевої війни», висунуті співробітниками RAND Corporation Джоном Арквіллой і Девідом Ронфельдтом.
Нормативно-правовою базою дослідження проблем кібербезпеки можуть послужити численні документи і резолюції, в тому числі:
конвенція Ради Європи про кіберзлочинність від 23.11.2001 р.;
резолюція Генеральної Асамблеї ООН про створення глобальної культури кібербезпеки і оцінка національних зусиль по захисту найважливіших інформаційних інфраструктур від 17 березня 2010 р.;
стаття 19 Стратегічної концепції оборони та безпеки членів Організації Північноатлантичного договору від 19.11.2010 р.;
стаття 40 Декларації Лісабонського саміту НАТО від 20.11.2010 р.
Згідно концепції Джозефа Ная-молодшого, виділяють 4 основні категорії кібернетичних загроз: 1) кібервійна; 2) економічне шпигунство, обидві асоціюються з державою; 3) кіберзлочинність; 4) кібертероризм, які в більшості випадків відносяться до недержавних акторів МВ [4].
Також автор книги «Майбутнє влади» Джозеф Най стверджує, що в сучасному світі отримує розвиток тенденція поширення влади від уряду. Сучасний інформаційний вік, який іноді називають «третьою індустріальною революцією» [6], ґрунтується на швидких технологічних досягненнях в області комп'ютерів і комунікацій, отже, для поширення влади провідні держави світу, такі як США, Росія, Китай, Великобританія і Франція будуть використовувати в більшості випадків сучасні кіберсистеми і кіберпростір.
Інформаційна уразливість провідних держав вже проявила себе на багатьох рівнях. Достатньо прикладів, коли в 1998 році Америка поскаржилася на російський уряд з приводу крадіжки секретів Пентагону і НАСА, що так і не було доведено [5]. Уразливість Сполучених Штатів залишається однією з головних питань безпеки. Прикладами уразливості можуть послужити кібератаки в 2003 році на сайти НАСА та корпорації «Локхід Мартін», нападу і злами систем захисту компаній HB Gary та RSA у 2011 році. 2011 рік став «урожайним» для кібератак на військові виробництва країн світу.
Але справа полягає в тому, що в сучасному інформаційному просторі: А) складно визначити коло осіб, які б притягувалися до юридичної відповідальності за вчинення кіберзлочинів;
Б) практично неможливо зафіксувати допустимість і достовірність доказів з приводу вчинення кіберзлочинів [2, с. 21-26].
Окрему увагу слід приділити так званій «війні за уми» [3, с. 54]. Це принципово інший вид воєн в кіберпросторі, ведення пропаганди і дезінформація в «людському» сегменті мережі Інтернет. За допомогою цього способу, як терористичні організації, так і державні структури мають можливість маніпулювати свідомістю суспільства.
Хочеться також приділити деяку увагу забезпеченню захисту кіберпростору в Україні. В Україні Попередня координаційна робота здійснюється в межах діяльності Робочої підгрупи Спільної робочої групи Україна-НАТО високого рівня з питань кібернетичного захисту, створеної в Апараті РНБО України[1, с. 12-14].
Підводячи підсумки, слід підкреслити, що кібербезпека на даному етапі утвердилася як одна зі складових міжнародної безпеки країн світу та міжнародних організацій і є важливим чинником ведення світової політики. Інформаційна уразливість держав зробила їх найважливішими об'єктами кібератак. Тому негайно необхідно вжити заходів з професійного забезпечення кібербезпеки, всебічній підтримці та співпраці у цій сфері.