Список використаних джерел

1. Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера [Електронний ресурс] // Український центр політичного менеджменту. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1.

2. У Німеччині немає державних засобів масової інформації... [Електронний ресурс] // Телекритика. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.telekritika.ua/lyudi/2001-11-06/1910.

Чесноков В. ¹

Інформаційна безпека уряду сша

Реалії біполярного світу та гостре ідеологічне протистояння під час «хо­лодної війни» визначили пріоритетним інструментом американської зовнішньої політики задля поширення національних інтересів у пріоритетних країнах. Координаторами цих програм стали Інформаційна Агенція Сполучених Штатів (USIA) – головний центр пропаганди американських цінностей у світі (за межами США відома як Інформаційна служба Сполучених Штатів (U.S. Information Service, USIS), Програма освітніх обмінів Фулбрайта, яка згодом стала складовою Міжнародної програми освітніх обмінів (International Educational Exchange Program), головною метою якої, з позиції американсько­го уряду, було визначено протистояння комуністичній пропаганді та залучення інтелектуальних ресурсів країн світу для розвитку американської гегемонії, Агентство з питань міжнародного розвитку Сполучених Штатів (U.S. Agency for International Development, USAID), яке також підтримувало програми культур­них і освітніх обмінів та ініціювало освітню програму для регіону Карибів і Ла­тинської Америки (Carribean and Latin American Scholarship Program, CLASP,1985) з метою антирадянської пропаганди в регіоні тощо [1].

Сучасна концепція інформаційної безпеки США втілена у американських «Федеральних критеріях» (відомі як Common Criteria – «Загальні критерії») в 1992 р. Головна ідея зосереджена у так званих профілях захисту, що визначають різні середовища безпеки, в які може бути розміщена комп'ютерна система. Продукти проходять оцінку на відповідність цим профілями і сертифікуються. При покупці системи організація має можливість вибрати профіль, що найбільш повно відповідає її потребам, і підібрати продукти, сертифіковані за цим профілем. Сертифікат продукту включає також рівень довіри, тобто рівень секретності, закладений оцінювачами, відповідає профілю функціональних можливостей.

Під приводом боротьби проти міжнародного тероризму, у 2000-х роках адміністрація президента Дж.Буша провела реформу системи забезпечення національної безпеки. Стратегічні цілі США не змінилися. Стратегія Вашингтона була спрямована на консолідацію однополярного світу. Однак, на відміну від демократичної адміністрації, стратегія Дж.Буша спиралася, насамперед, на застосування твердих військово-силових інструментів забезпечення американських інтересів на міжнародній арені. Розвиток військово-силового потенціалу, досягнення абсолютної військової переваги було важливим елементом глобального домінування, необхідного для закріплення за Сполученими Штатами статусу єдиної світової наддержави. Відповідно були й переорієнтовані й інформаційні ресурси США. Значно зріс попит на інформаційні ресурси з боку держави, насамперед військових і розвідувальних органів. Діяльність міністерства оборони й розвідувального співтовариства США була багато в чому спрямована на забезпечення інформаційного домінування Сполучених Штатів, яке було одним з основних аспектів забезпечення національної безпеки.

Американська політика в сфері інформаційної безпеки після приходу до влади адміністрації Дж. Буша була піддана істотній трансформації [2]:

По-перше, значно збільшилися можливості держави в галузі контролю й регулювання інформаційної сфери в Сполучених Штатах. Були введені нові стандарти інформаційної безпеки органів державного управління, значно зросли витрати з державного бюджету на забезпечення інформаційної безпеки, найважливішим напрямком політики адміністрації президента в цьому зв'язку була реорганізація системи державних закупівель інформаційних технологій.

По-друге, у рамках реформи системи забезпечення національної безпеки було створене міністерство внутрішньої безпеки й проведені значні зміни в структурі й функціях військових і розвідувальних відомств. Однієї з основних проблем у сфері розвідувальної діяльності, на розв’язанні якої зосередилася американська держава, стало поліпшення координації обміну розвідданими між різними розвідувальними й контррозвідувальними відомствами.

По-третє, розвідувальні й правоохоронні органі одержали значні повноваження у сфері контролю над приватним життям американських громадян. З метою збільшення повноважень для ведення контррозвідувальної діяльності, був прийнятий ряд законодавчих актів, що забезпечує її правову основу, насамперед Закон про боротьбу з тероризмом («Акт Патріот»).

По-четверте, у військовій сфері при адміністрації Дж. Буша була прийнята розроблена ще в 1990-і роки концепція мережевих війн, яка була реалізована на практиці в 2001 р. в Афганістані, в 2003 р. Іраку, а згодом у 2011 р. – в Лівії. Ця концепція передбачає розв’язання різних тактичних завдань за допомогою інтеграції засобів розвідки, бойового керування й зв'язку, а також ударних систем усіх компонентів збройних сил США.

По-п’яте, відповідно до теорії «системи систем» міністерством оборони США була створена Глобальна інформаційна система, яка в режимі реального часу повинна забезпечувати збір, зберігання, аналіз і передачу даних для ураження будь-яких цілей на землі, на воді, у повітрі й у космосі. Таким чином, інформаційне забезпечення на якісно новій технологічній основі повинне здійснювати інформаційне забезпечення засобів стратегічної оборони й наступу, у тому числі без застосування ядерної зброї.

По-шосте, незважаючи на численні спроби міжнародного співтовариства встановити механізм загального регулювання керування Інтернетом, адміністрація Дж. Буша перешкодила спробам інших країн хоча б частково передати цю функцію міжнародної організації.

Адміністрація наступного американського президента Б.Обами зіткнулася з проблемами інформаційної безпеки насамперед у фінансово-економічній сфері. Подібно економічній кризі кінця 1990-х рр., пов'язаній зі збільшенням віртуального сектору економіки, при адміністрації Б.Обами, Сполучені Штати зіштовхнулися з найтяжчими проблемами в сфері фінансів. Обвал біржових ринків, значне зниження вартості акцій, стали причиною банкрутства багатьох підприємств. [3]

Слід відзначити, що прийняті Адміністрацією США упродовж останніх років заходи щодо захисту внутрішньої безпеки виявилися недостатньо ефективними, проблеми уразливості інформаційних ресурсів продовжують залишатися серйозною загрозою національної безпеки США. Крім того, деякі заходи, початі адміністрацією Б.Обами з метою забезпеченню інформаційної безпеки, послабили американське лідерство в міжнародному інформаційному просторі. Саме в період перебування Б.Обами при влада ряд країн Європи й Азії став обганяти США за деякими компонентами інформаційних технологій.

Адміністрація президента Б.Обами почала нову спробу створення централізованої системи забезпечення інформаційної безпеки в США. Створюється новий державний механізм, у функції якого входить координація всіх зусиль по забезпеченню інформаційної безпеки США. [4]

Найважливішим аспектом у політиці адміністрації другої каденції Б.Обами в сфері забезпечення інформаційної безпеки буде ще більш тісне співробітництво держави й бізнесу, спрямоване в першу чергу на захист державних інформаційних ресурсів, а також усього американського інформаційного простору. Для цього буде потрібно більше втручання американської держави в інформаційну сферу, у тому числі в інформаційний сектор економіки. Проте, очевидно, відбудеться відмова від найбільш одіозних методів внутрішнього шпигунства, характерних для президентства Дж. Буша-молодшого.