
- •24 Жовтня 2013 року
- •Секція: міжнародні економічні відносини
- •Економічні та соціальні наслідки трудової мобільності
- •Список використаних джерел
- •Регіональні проблеми розвитку світового ринку банківських послуг
- •Список використаних джерел
- •Розвиток економічного і валютного союзу країн европейського союзу
- •Список викоростаних джерел:
- •Циклічність розвитку економічних відносин китаю з країнами заходу
- •Список використаних джерел
- •Роль АнтидемпінговОго регулювання у розвитку вільної торгівлі
- •Список використаних джерел
- •Роль економічної дезінтеграції у розвитку сучасних мев
- •Список використаних джерел
- •Проблеми інтеграційного вибору україни
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародні фінанси
- •Список використаних джерел
- •Юсупова о.1 економічна чутливість харчової промисловості до змін навколишнього середовища та вплив цих змін на діяльність підприємств галузі
- •Список використаних джерел
- •Роль малого підприємництва в розвитку національної конкурентоспроможності країни
- •Список використаних джерел
- •Застосування кластерного аналізу при визначенні конкуренції на ринку страхування життя
- •Проблеми долара сша та перспективи китайського юаня в якості резервної валюти
- •Список використаних джерел
- •Державна політика підвищення рівня життя в україні на основі досвіду країн єс
- •Список використаних джерел
- •Відтік іноземного капіталу з банківського сектору україни
- •Показники діяльності банківської системи України
- •Список використаних джерел
- •Емпіричне тестування моделі блека-шоулза на ринку опціонів на акції німеччини
- •Список використаних джерел та літератури
- •Внутрішні чинники зменшення припливу іноземних інвестицій до україни
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародний бізнес
- •Роль агропромислового комплексу україни в євроінтеграційних процесах
- •Список використаних джерел
- •Синергетичний ефект логістичних змін еволюційної економіки
- •Список використаних джерел
- •Сучасні аспекти співпраці україни з міжнародним валютни фондом (мвф)
- •Список використаних джерел
- •Потенціал розвитку електронної комерції в росії та україні
- •Список використаних джерел
- •Взаємозалежність ринку золота з іншими ринками
- •Список використаних джерел
- •Направления и возможности интеграции сар в систему мировой торговли
- •Список використаних джерел
- •Диверсифікація постачання газу в європейських країнах
- •Список використаних джерел
- •Сучасна регіональна торговельна взаємодія країн
- •Список використаних джерел
- •Ефективність впровадження case – технологій в сучасних міжнародних компаніях.
- •Список використаних джерел
- •Економічний ефект впливу євроінтеграції україни на діяльність тнк
- •Список використаних джерел:
- •Імперативи сучасного етапу розвитку світової економіки
- •Cучасна концепція інтегрованих систем менеджменту на основі міжнародних стандартів
- •Список використаних джерел
- •Сутність та доцільність застосування концепції інтегрованого маркетингу в практиці побудови комунікаційного процесу зі споживачами
- •Список використаних джерел
- •Транснаціональні корпорації в україні та міжнародно-правові засади регулювання їх діяльності
- •Список використаних джерел
- •Оцінка міжнародними рейтинговими агентствами сучасної макроекономічної ситуації в україні
- •Список використаних джерел:
- •Перспективи розвитку ринку опціонів в україні
- •Список використаних джерел
- •Особливості впровадження фінансової стратегії на підприємстві
- •Список використаних джерел
- •Проблеми фінансування інноваційної діяльності
- •Список використаних джерел
- •Трансформація світового ринку нафти в умовах глобалізації бізнесу
- •Список використаних джерел
- •Фінансова цінність екологічної комунікації
- •Список використаних джерел
- •Розвиток новітніх технологій у міжнародному маркетингу
- •Список використаних джерел
- •Глобальні бренди в сучасних маркетингових технологіях
- •Список використаних джерел
- •Соціально-відповідальна реклама в умовах глобалізації бізнесу
- •Список використаних джерел
- •Споживча поведінка та репозиціювання товару в умовах глобальних ринків
- •Список використаних джерел
- •Дослідження критеріїв визначення інвестиційного клімату. Індекс doingbusiness
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародна інформація
- •Участь регіональних лідерів у світових інтеграційних процесах, на прикладі країн брікс
- •Список використаних джерел
- •Становлення та типологізація медійних тнк
- •Список використаних джерел
- •Формування інформаційного простору військово-політичних конфліктів
- •Список використаних джерел
- •Зовнішньополітичні аспекти європейської інтеграції
- •Список використаних джерел
- •Безпековий аспект зовнішньої політики сша
- •Список використаних джерел
- •Інформаційна політика україни: стан і стратегія розвитку
- •Список використаних джерел
- •Вплив цифрового розриву в інтернеті на побудову інформаційного суспільства російської федерації
- •Список використаних джерел
- •Проблематика співробітництва держав brics в сфері інформаційної безпеки
- •Список використаних джерел
- •Україна та європейський союз на шляху до підписання угоди про асоціацію
- •Список використаних джерел
- •Сучасне використання інформаційно-психологічних операцій силами нато у військових конфліктах на прикладі лівійського конфлікту 2011 року
- •Список використаних джерел
- •Вплив соціальної мережі Instagram на формування іміджу лідера країни
- •Список використаних джерел
- •Створення позитивного іміджу держави на прикладі федеративної республіки німеччина
- •Список використаних джерел
- •Інформаційна безпека уряду сша
- •Список використаних джерел
- •Бліц-мутація міжнародного образу в.Путіна
- •Список використаних джерел
- •Інформаційна політика cnn
- •Список використаних джерел
- •Кібербезпека та інформаційна вразливість провідних акторів міжнародних відносин
- •Список використаних джерел
- •Наші переклади наука збивається на манівці. Наукові дослідження змінили світ. Тепер світові пора змінити наукові дослідження. «The Economist», 19 жовтня 2013 р.
- •Ціла купа сміття
- •Біда навчить
- •Наші переклади
Список використаних джерел
Логвинец В.Эпоха информационно-психологических операций: Ливия/ Логвинец Виктор, [Електронний ресурс ] . – Режим доступу : URL:http://hvylya.org/analytics/geopolitics/epoha-informatsionno-psihologicheskih-operatsij-livija.html.
АхмадуллинВ. Информационно-психологическая операция НАТО в Ливии/ АхмадуллинВладимир, [Електронний ресурс ] . – Режим доступу : URL: http://ak-inzt.net/wars/479-article10650.
LIBYA PSYOP – 2011[Electronic Resource]. – Mode of access : URL :http://www.psywarrior.com/LibyaPsyop.html Title from the screen.
Платонов В. Стратегический обман: хроника психологической войны против Ливии / Платонов Владимир , [Електронний ресурс ] . – Режим доступу : URL: http://navoine.ru/psi-voina-liviya.html.
Міфтахов Б. 1
Вплив соціальної мережі Instagram на формування іміджу лідера країни
Розвиток технологій дуже вплинув на всі аспекти життя сучасної людини, звичайно, такий прогрес не оминув і політику. Політичні діячі сьогодення активно використовують усі блага цього розвитку для особистого PR. Цікавим є те, що такі методи самореклами як: Facebook, Twitterта Вконтакті, уже не є такими впливовими та популярними, світ змінюється дуже швидко і в даний момент головним неофіційним джерелом PR став Instagram.
Instagram — це безкоштовний мобільний додаток обміну фотографіями, що дозволяє користувачам робити фотографії, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і ряд інших соціальних мереж. За допомогою Instagram можна робити фотографії квадратної форми — як камери Kodak Instamatic і Polaroid. Більшість же мобільних фоторедакторів використовує співвідношення сторін 3:2. Додаток сумісний зі специфікацією iPhone, iPad і iPod на iOS 4.0 і вище, а також з телефонами на Android 2.2 і вище з підтримкою OpenGL ES 2. Поширюється Instagram через App Store і Google Play відповідно. В AppStore він з’явився перший раз 6 жовтня 2010 року, а уже 10 грудня отримав 1 млн. користувачів, майже через рік ця цифра дорівнювала 10 млн., а після появи додатка у магазині Google Play – Instagram за 10 місяців зібрав 100 млн. активних користувачів [1-2].
Важливо зазначити, що у квітні 2012 року Instagram був куплений компанією Facebook за рекордний, як для просто мобільного додатку, 1 млрд. доларів [1].
Instagram зі своїми 130 млн. прихильниками поки поступається таким лідерам, як Facebook, в якому більше 1 млрд. користувачів, та Twitter, де їх 200 млн., але на початку на початку серпня аналітики американської компанії L2 Think Tank повідомили, що за рівнем залучення, тобто за показниками того, наскільки активно читачі сторінки взаємодіють з її змістом, фотосервіс у 18 разів випередив Facebook і в 48 разів – Twitter [3].
Щодня до Instagram приєднуються тисячі людей, серед яких є багато політиків, проте мало чия поява викликала такий же резонанс, як реєстрація офіційної сторінки Башара Асада, лідера Сирії, громадянська війна проти режиму якого триває з березня 2011 року і на сьогоднішній момент є одним з найбільших збройних конфліктів планети. Сьогодні політична еліта багатьох провідних країн світу сама викладає у мережу фотографії, за які ще пару років тому змагались би найкращі репортери. До найактивніших юзерів Instagram належать: президент США – Барак Обама, прем’єр-міністр Російської Федерації – Дмитро Медведєв, минулий президент Франції – Ніколя Саркозі, прем’єр-міністр Таїланду – Йінглак Чінават, президент Колумбії – Хуан Мануель Сантос, голова Чеченської Республіки – Рамзан Кадиров, прем'єр-міністр ОАЕ - Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум, президент Туреччини - Абдулла Гюль. Цим додатком користуються навіть такі закриті діячі, як іранський духовний лідер Алі Хаменеї та Беньямін Нетаньяху [3-5].
Instagram – це вже не тільки соціальна мережа для обміну фото, це тепер неофіційна платформа для спілкування політиків зі своїм потенціальними виборцями, все частіше в коментарях до світлин можна знайти різного роду звернення від громадян. І не дивлячись на те, що з самого початку Instagram вважався простішим ніж Facebook, тому що тут не потрібно нічого писати, а можна тільки завантажити фото, його соціальна функція росте з кожним днем і все більше політичних лідерів розуміють важливість існування аккаунту в цій соціальній мережі, тому що тут, як було зазначено вище, активність взаємодії користувача зі змістом стрічки новин набагато вища, ніж будь де. Кожної доби до Instagram завантажують більше 45 млн. фотографій, під якими з’являється більше 1 млрд. «лайків» [3]. Кількість «фолловерів» сторінок відомих політичних діячів дорівнює сотням тисяч, а це іноді більше, ніж може охопити якесь інформаційне повідомлення у ЗМІ. Ще до плюсів саме цього «фото-додатку» можна віднести максимальну мобільність та швидкість передачі повідомлень, бо сьогодні, частіше за все, журналісти для своїх новин використовують Instagram як першоджерело, політики публікують деякі новини там раніше, ніж їх прес-служба розсилає інфо-привід.
Вплив Instagram майже завжди є позитивним, як ми бачимо, сильні світу цього активно діляться особистим життям з величезною кількістю людей, а все це тому, що з психологічної точки зору, Instagram робить політика ближчим до людей, він підвищує рівень довіри до власника аккаунту, бо той позиціонує себе відкритим, прогресивним та готовим до спілкування.