Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗБІРНИК частина 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.28 Mб
Скачать

Список використаних джерел

  1. Сергеев В.М., Алексеенкова Е.С., Перспективы институционализации БРИК (включая расширение повестки дня) / В.М. Сергеев, Е.С. Алексеенкова [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mid.ru/brics.nsf/ WEBforum Bric/C45997ED5B7 E4CC4 C3257859005A829B

  2. Совместное заявление глав государств и правительств стран – участниц Второго саммита БРИК (Бразилия, Россия, Индия, Китай). 15 апреля 2010 г. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kremlin.ru/ref_notes/524

  3. Лавров С., БРИКС – глобальный форум нового поколения / С. Лавров [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mid.ru/brics.nsf/ WEBforum Bric/F8C251DB0 9032059442579C000531B68

  4. Кадышев Л. Ю., Подходы к проблематике БРИК в странах-участницах и мировых СМИ / Л. Ю. Кадышев [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mid.ru/brics.nsf/ WEBforumBric/D02A54B39B0445D3C3257859005A82A2

  5. Міжнародна інформаційна безпека: cучасні виклики та pагрози / [Макаренко Є.А., Ожеван М.А., Рижков М.М. та ін.]. - К.: Центр Вільної преси, 2006. - 916с.

  6. Mapping The Global Future. Report of the National Intelligence Council's 2020 Project. [Електронний ресурс] – Режим доступу: Http://www.dni.gov/nic/NIC_globaltrend2020.html

  7. Global trends 2025: The National Intelligence Council's. 2025 Project [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dni.gov/nic/NIC_2025_ project.html

  8. Martin C. Libicki — Publications [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rand.org/pubs/authors/l/libicki_martin_c.html

Шевчук І.1

Україна та європейський союз на шляху до підписання угоди про асоціацію

Запорукою до підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом стане проведення Вільнюського саміту з 28 по 29 листопада 2013 року. Проте вже до цього часу буде створений Фонд безпеки країн Східного партнерства[1]. Суть даного Фонду полягає у фінансуванні військової, енергетичної, економічної, кібернетичної та інших галузей країн, які не є членами ЄС, проте планують стати ними. Для того, щоб спростити процес Асоціації Литва як приймаюча країна буде здійснювати захист України перед Росією.

Проект Угоди гарантує, що ЄС буде мати стабільного партнера, а Україна зможе увійти до великого ринку користувачів, продавати товари без податків, підвищити рівень життя та вільно пересуватися по країнам Європейського Союзу. Проблемою для України на етапі можливого вступу до ЄС є затуманена перспектива майбутніх відносин з ЄС, адже Росія здійснює досить сильний вплив на майбутній вибір вектору зовнішньої політики України. Наприклад, у серпні 2013 року Російська Федерація здійснювала торгову війну проти України, заборонивши ввозити українські товари на територію останньої [2]. Українців при вступі до Митного cоюзулякають «корупція, тіньова економіка та домінування Росії».

Доказом того, що Україна досі повністю не визначилася з вектором власної зовнішньої політики є той факт, що 16 жовтня 2013 року був проведений українсько-французький круглий стіл за участю Інституту Горшеніна та Асоціації «Французьке ділове співтовариство в Україні» під назвою «Митний або Європейський Союз:виклики для України» [3]. На цій конференції буде остаточно вирішено як будувати зовнішню політику України, починаючи з 2014 року, адже сам Європейський Союз не поспішає висувати пропозицію членства України через невирішеність питань з Юлією Тимошенко та існування проблем у правосудді, судовій системі та правоохоронних органах країни. Для скорішого вирішення питань щодо правосуддя в Україні ЄС виділить 8,6 млн євро. Про це зазначив Директор сусідства Європейської комісії Майкл Келлер 13 жовтня 2013 року на відкритій зустрічі у Міністерстві юстиції [4].

Аналітики активно розробляють прогнози щодо вступу України до Європейського Союзу та аналізують які саме перспективи матиме Україна після підписання Угоди. Серед таких перспектив можливі наступні: ціни впадуть на 10%, підвищення якості української продукції згідно з європейськими стандартами, збільшення на українському фінансовому ринку західних банків, покращення екологічної ситуації в країні а рахунок встановлення жорстких обмежень на ключові забруднювачі та підвищення якості пального, розширення прав легальних заробітчан в межах ЄС, здешевлення автомобільної продукції, розширення можливостей навчатися за кордоном [5].

Фактично Угода про асоціацію є юридично обов`язковою. Строки імплементації законодавства ЄС Україною складають від 2 до 7 років після підписання вищезазначеної угоди, як зазначають експерти. Сама угода складається з 7 розділів та 486 статей. Окрім загальних принципів документ містить розділи Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та політики безпеки, юстиція, свобода та безпека, торгівля, економічне та галузеве співробітництво, фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством, інституційні, загальні та прикінцеві положення. Головною прерогативою у даній угоді для України є розвиток та зміцнення політичного діалогу, з метою «поглиблення політичної асоціації, сприяння міжнародній стабільності і безпеці, посилення діалогу з питань міжнародної безпеки та антикризового управління» [6].

Саме через те, що Україна на світовій арені не дотримується політичних принципів європейського суспільства виникає багато складнощів зі вступом України до ЄС. Але незважаючи на будь-які складнощі Велика Британія ратифікує Угоду про створення торгової Асоціації з Україною. Представники української парламентської опозиції домовилися про співпрацю з найбільшою польською опозиційною партією «Право та справедливість», що також сприятиме скорішому підписанню Угоди про асоціацію України з ЄС.