Список використаних джерел

1. Bodde D. China: A Teaching Workbook / Derk Bodde. – New York: Columbia University, 2004.

2. China - Trade Statistics [Електронний ресурс] // European Comission. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://trade.ec.europa.eu/doclib/html/113366.htm.

3. Hudson G. F. Europe and China: A survey of their relations from the earliest times to 1800 / Hudson. – London: Edward Arnold and Co., 1931.

4. MOTTE E. N. HISTORY OF THE OPIUM TRADE IN CHINA [Електронний ресурс] / ELLEN MOTTE // Kessinger Publishing – Режим доступу до ресурсу: http://www.druglibrary.org/schaffer/history/om/om15.htm.

5. China and Europe 1500-2000 and Beyond [Електронний ресурс] // Columbia University – Режим доступу до ресурсу: http://afe.easia.columbia.edu/chinawh/web/s5/s5_4.html.

Бородкіна К.¹

Роль АнтидемпінговОго регулювання у розвитку вільної торгівлі

Економічна нестабільність обумовлює посилене використання адміністративно-правового інструментарію у зовнішній торгівлі, а саме, протекціоністських, антидемпінгових заходів. Тому дуже важливо вказати на необхідність демпінгу та його взаємозв’язок з лібералізаційним поступальним рухом світової торгівлі та зовнішньої торгівлі України зокрема.

Так, в Україні, станом на 17.01.2013 р. зафіксовано 1 спеціальний і 24 чинних антидемпінгових заходи щодо імпорту на наші ринки іноземних товарів та проводиться 1 спеціальне і 3 антидемпінгових розслідування [2]. Щодо української продукції на зовнішніх ринках проводиться 4 спеціальні і 3 антидемпінгові розслідування та є чинними 4 спеціальні і 25 антидемпінгових заходів [1]. Більшість справ щодо іноземного імпорту з остаточним застосуванням антидемпінгових мит було розпочато після приєднання України до СОТ. А антидемпінгові заходи щодо української продукції були розпочаті до 2008 року.

Антидемпінгові заходи, хоч і дозволені (не заборонені) ГАТТ, все ж обмежують торгівлю і водночас заперечують дух вільної торгівлі, так як захищають в країнах-імпорту менш ефективні галузі промисловості, які б мали зникнути при умові вільної конкуренції. Відомо, що вільна торгівля є найкращою системою для збереження інтересів власне держави і цілого світу. Проте на міжнародному рівні уряди вважають політику протекціонізму (антидемпінгового захисту) також більш дієвим інструментом для задоволення своїх інтересів.

ГАТТ спрямована на зменшення протекціонізму та розширення вільної торгівлі, яка є найкращим засобом збільшення світового багатства в цілому. Сприяючи однобічному застосуванню антидемпінгових заходів, ГАТТ жорстко обмежує можливість використання традиційних засобів протекціонізму. ГАТТ, ґрунтуючись на принципах недискримінації, найбільшого сприяння, зняття тарифних бар’єрів та інших обмежень у торгівлі, все ж таки дозволяла договірним сторонам вводити антидемпінгові мита та робить особливий акцент на заборону введення інших обмежень у торгівлі.

На шляху лібералізації існує ще один бар’єр – допомога малоефективним молодим галузям. З одного боку, це може бути позитивним та бути наслідком відстоювання національних інтересів; з іншого – галузь може дуже довго "вставати на ноги" та потребувати державного захисту та коштів, а також бути приреченою на "смерть". Щодо переміщення ресурсів у галузі, де вони більш потрібні, Й. Шумпетер назвав цей процес творчою руйнацією [7]. Тобто для виникнення нових ефективніших галузей – старі повинні зникнути.

Аналіз лібералізації торговельних відносин України та ЄС дає можливість зробити висновок, що ЄС – далеко не ідеал торгово-економічного життя, бо не останню роль в його економіці відіграє політика (зокрема протекціоністські моменти).

Отже, міжнародна торгівля здійснюється у постійній боротьбі між процесами лібералізації та торгівельного захисту, що вказує на нерозривний їх взаємозв’язок у контексті глобалізації та інтеграції господарств світу. Незважаючи на численні негативні відгуки щодо антидемпінгу, все ж він виконує і корисну функцію викорінення фактів недобросовісної практики та сприяє лібералізації торгової системи.