Список використаних джерел

1. ГапчукО. В.Європейськаінтеграція як перспективадляУкраїни[Електронний ресурc] / О.В.Гапчук. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_AND_2010/Economics/69045.doc.htm

2. Colomer, J.M., 2010, «The new semipresidential Europe», Joseph Colomer’s Weekly Blog, April 25.[Електронний ресурc]. – Режим доступу:http://jcolomer.blogspot.com/.

3. Горбенко Ю.В. Тенденції інтеграції України у світовий простір / Ю.В. Горбенко // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 12-14.

4. ЕС дает Украине деньги на реформы [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://podrobnosti.ua/economy/2010/03/02/669389.html.

5. Климончук В. Шлях до свободи через євроатлантичну інтеграцію України (інституційний вимір) [Електронний ресурс] / В. Климончук. –Режим доступу: http://www.pu.if.ua/inst/ndc/nato/journal/2011/2011-12.pdf // С. 66-70.

Погоріла Н.^⃰

Безпековий аспект зовнішньої політики сша

Зовнішньополітичний курс США, як і будь-якої іншої країни, залежить від виборчих циклів, тому прийнято виокремлювати президентські доктрини у сфері міжнародних відносин, особливості яких залежать від оцінки міжнародних подій, особистих і політичних уподобань перших осіб держави. Як вітчизняні, так і зарубіжні експерти характеризують другу президентську каденцію Б. Обами як більш активну у зовнішньополітичному плані, що підтверджується виступами державного секретаря Дж. Керрі, який в лютому 2013 року окреслив пріоритети зовнішньої політики США, а саме [1]:

- активізація діяльності в енергетичній сфері через створення механізму міжнародного співробітництва задля розробки нових джерел енергії та створення нових енергетичних ринків, таким чином, США намагатимуться послабити як власну енергетичну залежність від зовнішніх джерел, так і зменшити політико-економічний вплив країн-експортерів нафти та газу, перш за все це стосується Росії та Ірану;

- посилення співробітництва в сфері міжнародної торгівлі за допомогою підписання угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом, що призведе до створення трансатлантичної зони вільної торгівлі та усунення можливості сформувати євразійський економічний блок;

- збільшення інвестиційних потоків до країн Африки, щоб не лише зміцнити позиції США як глобального економічного лідера, але й зменшити вплив Китаю в даному регіоні, таким чином відбудеться посилення боротьби за африканські сировинні ринки.

Також задля підтримки міжнародної безпеки США запропонували нову концепцію «Активне залучення – сучасна оборона» щодо об'єднання збройних сил НАТО, зокрема, запропоновано активніше залучати до військових операцій збройні сили інших країн-членів НАТО та розширити військове співробітництво з державами не членами альянсу задля зменшення участі американських збройних сил у конфліктах. Отже, європейські партнери США по НАТО повинні будуть розширити участь власних збройних сил у віддалених військових конфліктах та створити структури, які будуть вирішувати проблеми постконфліктного розвитку країн. Таким чином, відбудеться реалізація програми «Сили НАТО 2020 року» задля створення оперативно сумісних та взаємодоповнюючих збройних сил через реалізацію двох ініціатив – «Розумна оборона» та «Взаємопов’язані сили». У рамках ініціативи «Розумна оборона» планується розробити універсальний інтерфейс зброї НАТО для спрощення використання усіма державами НАТО боєприпасів різних виробників; створити парк літаків морського патрулювання доступних усім країнам-учасницям проекту, а також іншим країнам за запитом; удосконалити роботу багатонаціональних медично-лікувальних об’єктів та мобільних модульних аеродромів. За допомогою ініціативи «Взаємопов’язані сили» відбудеться збільшення участі країн-партнерів в освітніх програмах та навчаннях під егідою НАТО [1; 2].

Аналізуючи безпековий аспект зовнішньої політики США потрібно звернути увагу на інформаційну складову, зокрема, йдеться про витік інформації щодо внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності держави. Відтак, якщо скандал навколо «WikiLeaks», пов'язаний з публікацією секретних матеріалів про розвідувальну діяльність, корупцію у вищих ешелонах влади, військові злочини та таємниці дипломатичної роботи, стосувавсь переважно США, то оприлюднення в газетах «The Washington Post» і «The Guardian» інформації щодо програм американського Агентства з питань національної безпеки, які стежать за користувачами мережі Інтернет, призвело не лише до погіршення іміджу США, але й до поглиблення проблем пов’язаних з захистом національних інтересів держави [3; 4].

Експерти, аналізуючи зовнішню політику другої каденції Б.Обами, стверджують, що США потрібно відмовитися від неефективного гегемоністського лідерства та здійснити перехід до стриманої глобальної зовнішньополітичної та військово-політичної стратегії, що дозволить ефективніше підтримувати національні пріоритети на міжнародній арені.