Список використаних джерел

1.Kapferer J-N.The post-global brand. Jornal of Brand management.—2011.—№12.— 324 p.

2. Маркетинг: Підручник / В. Руделіус, О. М. Азарян, Н.О. Бабенко та ін. ;2009. – 648с.

3. Європейський бренд інститут [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.eurobrand.cc

4. Labeling of products. The Australian Competition and Consumer Commission. [Електроннийресурс].—Режимдоступу: http://www.accc.gov.au/content/index.phtml/itemId/7119.

5. Найдорожчі у світі бренди [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrgazeta.com/ua/7076/.

6. Арнольд Д. Проблема современных брендов [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // http:www.brandu.com.

Баришнікова В.-М.О.

Черниш Т.В.¹

Соціально-відповідальна реклама в умовах глобалізації бізнесу

У сучасному світі споживання реклама стає потужним засобом впливу на громадську свідомість та світобачення. Особливо на це впливає глобалізація економіки,адже рекламні ролики великих ТНК призначені для багатоміліонної аудиторії потенційних споживачів по всьому світу. Проте не всі використовують цей ресурс добросовісно.

За цих умов актуальним є посилення уваги до застосування технологій соціального маркетингу, зокрема, соціально-відповідальної реклами,тобто реклами,яка має формувати достоыврны уявлення людей про світ,естетику та моральні цінності.

В науковій літературі невідповідальну рекламу за наслідками,які вона викликає, умовно поділяють на види[1]:

• Реклама товарів,шкідливих для здоров’я;

• Реклама,що спотворює уявлення про естетичні та моральні цінності;

• Реклама,що провокує безвідповідальну поведінку.

Проаналізуємо означені види та визначимо шляхи покращення ситуації.

До товарів шкідливих для здоров’я віднесено, головним чином, алкоголь,тютюнові вироби, фаст-фуд,а також ліки та окультні послуги,що не відповідають вимогам Міністерства здоров’я. Насправді, для даної групи товарів методи боротьби найлегші,адже таку рекламу держава взмозі забороняти на законодавчому рівні,причому дані опитування населення вказують на те,що це буде сприйматися виключно позитивно. На питання, чи треба заборонити рекламу шкідливих для здоров’я продуктів,респонденти у соціальній мережі MAXPARKвідповіли таким чином:

• 53%-так,однозначно треба;

• 17%- було би непогано,але я розумію,що це нереально,адже за цим стоять дуже великі гроші;

• 5%-я за те,щоб взагалі заборонити продаж таких товарів;

• 12%-ні,не варто,ми всі дорослі люди і розуміємо,що робимо;

• 14%-інша думка [2].

Проте парадокс полягає в тому,що більше всього від такої реклами страждають саме діти. Теж саме стосується і шкідливої їжі:фахівціз'ясували, що шведськідіти віком від3 до 12роківспостерігаютьв середньому 50роликівтелевізійної рекламихарчовихпродуктівна тиждень,середяких переважаєрекламапродуктівшвидкого харчування, шоколаду та іншихсолодощів, атакожгазованої води ііншихнездоровихнапоїв.У тойже часпедіатривідзначають, щоіснуєдоведеназв'язокміжрекламоюшкідливої ​​їжііїївпливом навибір продуктівсеред дітей.

Проте наразі у законодавстві багатьох країн проводяться зміни,внаслідок чого реклама таких товарів суттєво обмежується,або й взагалі забороняється.

Другий момент-аморальність реклами. Критерії морально-етичних норм в наші дні настільки розмиті , що , на перший погляд , деякі ролики не видаються нам чимось незвичайним. Проте аморальність,що захлеснула сучасний світ , давно вже дісталася і до реклами.

На наш погляд , за характером впливу на споживача всю рекламу можна розділити на дві категорії –активну і пасивну . Суть проста: в першому випадку рекламне повідомлення направляє, демонструє ідеали, позитивні зразки для наслідування , яким аудиторія прагне відповідати . У другому випадку мається на увазі реклама, що прогинається під споживачів, під їхні потреби та інстинкти,далеко не завжди благородного характеру . Якщо одні бренди говорять нам « керуй мрією » , « майбутнє залежить від тебе» , «ти можеш більше » , то інші пропонують кинути свою дівчину за борт , оскільки чіпси « Естрелла » такі смачні , що ними ні з ким не хочеться ділитися.

Впринципі, ці моменти держава також прагне контролювати,і деяка реклама все ж таки забороняється зважаючи на її «аморальність», проте,звичайно, цей момент набагато важче контролювати і відслідковувати, адже всі мають різні уявлення щодо моральності. Те,що деяких обурює,для інших-норма. Тому частіше люди просто висловлюють своє незадоволення коментарями на сайтах. На нашу думку,це неправильно. Такий потужний інструмент,як реклама,не можна залишати без контролю. Тим паче «позитивна і відповідальна реклама» зовсім не означає «неуспішна реклама». Яскравий приклад-корова з рекламної компанії Milka,яка «штовхає на ніжність».

І останнє-це безвідповідальність реклами. Це ті ролики,при трансляції яких маленькими буквами пишеться «не намагайтеся відтворити у реальному житті»,а також постери з надхудими моделями,які рекламують одяг на вершині Ейфелевої вежі. Це змушує нас вважати,що така поведінка-це щось звичайне. В деяких державах з такою рекламою також борються на законодавчому рівні,яскравий приклад цього-заборона рекламної фотосесії компанії MiuMiu,на якій модель сфотографована на рельсах залізної дороги. Фактично,нічого протиправного така реклама не несе,проте наслідки після перегляду її аудиторією,особливо,підліткового віку,є непередбачливими і часто шкідливими.

Отже,постає питання:кого треба звинувачувати в тому,що через призму реклами людина формує неправильну життєву позицію? Компанії,які цю рекламу створюють? Уряди,які її не забороняють? Споживачів,які її дивляться? На нашу думку,усіх разом. Адже без попиту,як відомо,не має пропозиції. Людство само диктує свої потреби і чітко показує,що йому подобається. Уряди невзмозі виконувати свої прямі обов’язки і захищати громадян,адже вони спокушаються великими прибутками. Ну а директори компанії просто заробляють гроші,хай і ціною фізичного та духовного здоров’я власних дітей. Тому ця проблема із рангу економічних,вже давно перейшла до рангу проблем соціальних,причому у світовому масштабі.