Список використаних джерел

1. Антонюк А.А., Шмиголь Н.М. Екологічна складова корпоративної соціальної відповідальності підприємств: звітність, оцінка, дохідність. [Електронний режим доступу]. - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ ep/2011_2/files/EC211_23.pdf.

2. Friedman M. The Social Responsibility of Business is to increase its Profit / М. Friedman // New York Times Magazine. – 1970. – September, 13.– Р. 122–126.

3. Jensen, M. C. and W. Meckling: 1976, ‘Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Cost, and Capital Structure’, Journal of Financial Economics 3(October), 305–360.

4. Jensen, M. C.: 2000, ‘Value Maximization, Stakeholder Theory, and the Corporate Objective Function’, in M. Beer and N. Nohria (eds.), Breaking the Code of Change (Harvard Business School Press, Boston), pp. 37–58. Reprinted (2002) as ‘Value Maximization, Stakeholder Theory, and the Corporate Objective Function’, Business Ethics Quarterly 12(2), 235–256.

5. Robert A. Axelord. Brave New Words: The Financial Value of Environmental Communications // Environmental Quality Management. – 2000. Summer Issue. – pp. 1-11.

6. Ross, S.: 1973, ‘The Economy Theory of the Agency: The Principal’s Problem’, American Economic Review 63, 134–139.

Бех К.^*

Розвиток новітніх технологій у міжнародному маркетингу

Все більше дослідників і аналітиків в галузі міжнародного маркетингу підкреслюють зростаюче значення новітніх технологій у сучасному світі. Це пов’язано з тим, що загальносвітові процеси глобалізації та інформатизації неухильно підштовхують компанії до активного використання здобутків сучасної цивілізації для здійснення своїх маркетингових стратегій. Однією з технологій, які підвищують ефективність маркетингової діяльності компаній, є QR-код.

Згідно з Оксфордським словником QR-код (англ. quick response code) — це код, який може зчитуватися електронними пристроями, являє собою матрицю з чорних і білих квадратів, використовується, як правило, для зберігання посилань на сайти або іншої інформації, призначеної для зчитування за допомогою камери смартфону [1].

Варто виділити наступні переваги використання QR-кодів для просування продуктів компаніями на міжнародних ринках:

- невеликий за розміром QR-код може зберігати в собі великі обсяги інформації;

- даний код зчитується під будь-яким кутом;

- матриця QR-коду побудована таким чином, що втрата кількох елементів малюнку не веде до повної втрати інформаційної цінності цього коду;

- друкована рекламна продукція може перевипускатися з одним і тим же QR-кодом, змінюючи інформацію тільки на Інтернет-сторінці, до якої веде посилання, закодоване в QR-коді;

- маркетологи можуть відслідкувати, скільки саме споживачів використали QR-код для заходу на певну сторінку сайту компанії та прорахувати ефективність використання цього засобу зацікавлення потенційних споживачів;

- стрімке зростання кількості користувачів смартфонів;

- технологія QR-кодів була впроваджена порівняно недавно і ще викликає до себе інтерес з боку покупців.

Сьогодні QR-код використовується практично всіма компаніями, які реалізують свою маркетингову стратегію в міжнародному масштабі. Найбільш популярні коди в Японії (їх використовують більше 50% користувачів мобільного зв'язку), у США (14 млн. користувачів) і у Великобританії (4 млн. користувачів). За кількістю відсканованих QR-кодів лідирують США, Канада, Великобританія і Японія.

Procter & Gamble і Kraft Foods використовували QR-коди як купони на знижки [8]. Кав'ярня Tim Hortons почала друкувати свіжі новини з QR-кодом на паперових підстаканниках. У перший же день, кав'ярня отримала 1440 твітів, а трафік сайту виріс на 41%. Німецька компанія Shopgate використовує віртуальні вітрини з QR-кодами і пропонує підприємцям розміщувати свої продукти на них [3]. Співробітники Facebook розмістили на даху своєї штаб-квартири величезний QR-код площею близько 12 квадратних метрів, який видно з супутників [6].

Зараз у Європі QR-кодами користуються 12-17% власників смартфонів, і їх кількість зростає в середньому на 5% за рік. В Україні дослідження такого роду не проводилося, але оператори називають цифру не більше 5%, уточнюючи при цьому, що абоненти користуються кодами нечасто [4].

Незважаючи на це, в Україні все ж таки є досить багато прикладів використання QR-кодів. Зокрема, агентство LEAD9 організувало рекламну кампанію львівському кондитерському бренду «Світоч» з використанням мобільного маркетингу в 2012 році. Завдяки цьому кількість нових відвідувачів мобільного сайту«Світоч» підвищилася більш ніж на 40% [2].

На початку жовтня 2012 року "ПриватБанк" запустив послугу безконтактного зняття готівки по QR-коду в усіх своїх банкоматах в Україні [4].

«Укрзалізниця» впровадила на деякі напрямки квитки з QR-кодом, які набули статусу розрахункового документа (фіскального чека). За серпень 2013 року кількість проданих квитків через мережу Інтернет становила 500190 шт., що більше аналогічного показника 2012 року в 2,2 рази (серпень 2012 р. – 226119 квитків). Нині реалізація проїзних документів через Інтернет становить 8,7% від загального продажу залізничних квитків [7].

Цікаво, що й на деяких історичних та архітектурних пам'ятках Києва розміщені QR-коди, які надають довідкову інформацію про об'єкти [5]. Подібний проект реалізується й у Львові місцевим Туристичним Рухом.

Таким чином, практика використання QR-кодів в Україні не так розвинута, як в інших країнах світу. Проте кількість користувачів смартфонами в нашій країні з кожним роком збільшується, а разом з цим і інтерес до таких новітніх технологій у маркетингу як QR-код.