Список використаних джерел

1. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 6-тє вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2006. – 546 с.

2. Стратегический менеджмент : учебник для вузов / А.Н.Петров ред. . – 2-е изд . – СПб. : Питер, 2008 . – 496 с.

3. Міщенко А.П.Стратегічне управління. Навчальний посібник. (Видання друге) Дн-ськ.: Вид-во ДУЕП, 2007. – 332 с.

4. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навч.пос./ Г.І. Філіна. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 320 с.

Матолич С.^

Проблеми фінансування інноваційної діяльності

НА ТНК

Інновації є одним з основних факторів, які забезпечують економічне зростання і сприяють створенню умов для сталого розвитку. Однак залучення фінансових коштів в інноваційну діяльність пов'язане зі значними труднощами. Крім того, для ефективної підтримки інноваційної діяльності потрібні не тільки додаткові фінансові ресурси. Необхідною є також наявність спеціалізованих фінансових посередників, здатних надавати не тільки фінансові ресурси, але й експертизу з питань управління та з технічних питань.

Активізація інноваційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки пов'язана передусім з пошуком джерел і форм інвестування, які мають забезпечити баланс між інноваційними витратами та фінансовими можливостями. Саме в умовах ринкової економіки проблема інновації підприємства набувають особливого значення, коли фінансування є головною перешкодою на шляху інноваційного процесу.

Інноваційна діяльність, як правило, характеризується досить високим ступенем невизначеності і ризику, тому важливими принципами фінансового регулювання інноваційної діяльності є велика кількість джерел, гнучкість і адаптивність до мінливого, турбулентного середовища інноваційних процесів.

Динамічні умови здійснення інноваційної діяльності вимагають достатньої обґрунтованості планів, яка, насамперед, визначається ступенем забезпеченості ресурсами, необхідними для здійснення проектів. Тому особливу увагу на стадії планування нововведень треба приділяти аналізу потенційних джерел фінансування, вибору їх відповідно до умов надання і повернення та пошуку оптимального варіанта. 

У переважній більшості випадків фінансуються проекти, що забезпечують випуск високоякісної, конкурентоспроможної продукції. Для успіху проекту рекомендується застосовувати усталену, відпрацьовану технологію, випускати продукцію, орієнтовану на досить ємний і перевірений ринок. Головною метою інноваційних проектів є забезпечення конкурентоспроможності за рахунок реалізації інновацій.

Фінансове забезпечення промислових підприємств може здійснюватись у трьох формах: самофінансування, кредитування, зовнішнє фінансування. На практиці з метою максимізації прибутку та забезпечення оптимального співвідношення різні форми фінансового забезпечення використовують одночасно.

Самофінансування промислові підприємства здійснюють за рахунок власних коштів у частині чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. Разом з тим, власні кошти не можуть повністю використовуватись як фінансове забезпечення інноваційної діяльності. За рахунок самофінансування промислових підприємств практично неможливо своєчасно та ефективно перерозподілити ресурси внаслідок їх пов`язаності, яка зумовлює всі структурно-технологічні перекоси в сфері матеріального виробництва. Тому підприємства прагнуть залучати позикові та залучені фінансові ресурси для забезпечення зовнішнього фінансування та кредитування.

Пряме фінансування переважно впливає на прискорення процесу у сфері наукових досліджень та освоєнні новітніх галузей промисловості, а створення пільгових умов підвищує технічний рівень виробничої бази діючих підприємств, стимулює впровадження ними прогресивних технологій та результатів прикладних досліджень і нововведень.

Принципи організації фінансування повинні бути орієнтовані на множинність джерел фінансування та припускати швидке і ефективне впровадження інновацій з їх комерціалізацією, забезпеченням зростання фінансової віддачі від інноваційної діяльності.

Для інноваційного бізнесу багато з можливих джерел фінансування інвестицій виявляються недоступними. Тривалість проектів з доведення інноваційних ідей до стадії комерційно застосованих продуктів пов'язана з проблемами залучення інвестицій, з серйозними касовими розривами, які, внаслідок невеликих розмірів підприємств та умов обмеженості ресурсів , можуть привести інноваційні фірми до неплатоспроможності та фінансової неспроможності. Зазвичай підприємці та інвестори орієнтуються на близький результат, а саме: прибуток. Розробники ж, як правило, орієнтовані на отримання наукового результату , не прив'язаного до його практичного застосування у сфері виробництва.

Інноваційна діяльність вимагає значних фінансових ресурсів, а кожне підприємство прагне одержати максимум прибутку при мінімумі витрат і ризику. Однак кожному інноваційному проекту притаманний високий ступінь ризику. Саме через це підприємства часто стикаються з фінансовою проблемою, а саме: пошуками джерел та форм фінансування. Тому на етапі планування підприємства повинні приділяти особливу увагу аналізу потенційних джерел фінансування, а також орієнтуватися на ємний та перевірений ринок.