Список використаних джерел

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480 –ІV від 23 лютого 2006 року.

2. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження правилвипуску та обігу фондових деривативів» № 13 від 24.06.1997.

3. Міжнародні фінанси:навч. посіб. / [І.І. Д'яконова. М 58 М. І. Макаренко, Ф. О. Журавка та ін.]; за ред. М. І. Макаренка та І.І. Д'яконової. - К.: "Центр учбової літератури", 2013. - 548 с.

Троць-Александров К.¹

Особливості впровадження фінансової стратегії на підприємстві

Актуальність розробки фінансової стратегії підприємства в даний час визначається інтенсивністю змін факторів зовнішнього фінансового середовища. Висока динаміка основних макроекономічних показників , темпи технологічного прогресу, часті коливання кон'юнктури фінансового і товарного ринку, непостійність державної економічної політики і форм регулювання фінансової діяльності не дозволяють ефективно управляти фінансами підприємства на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних методів фінансового менеджменту.

Важливість даної стратегії полягає в тому, що саме у фінансах відображаються через систему економічних показників всі види діяльності, відбувається балансування функціональних завдань та їх підпорядкованість досягненню основних цілей підприємства. З іншого боку, фінанси - це джерело, вихідний момент для вироблення інших функціональних стратегій (маркетингової, інноваційної, виробничої, соціальної), оскільки фінансові ресурси часто виступають одним з найважливіших обмежень обсягу і напрямів діяльності підприємства.

Фінансова стратегія підприємства - це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами, що будується на основі фінансового аналізу, а також оптимізації основних і оборотних коштів, розподілу прибутку, безготівкових розрахунків, податкової і цінової політики, політики в області цінних паперів. Прийнято розрізняти генеральну й оперативну фінансові стратегії, головну стратегічну мету, стратегічні цілі.

Процес обґрунтування і прийняття рішень у сфері фінансів, включаючи структуру і напрями підприємницької діяльності, управління заборгованістю, дивідендами і активами - це процес стратегічного управління, оскільки стосується насамперед довгострокових перспектив розвитку підприємства, а не оперативних дій.

В умовах ринкової економіки виробленню фінансової стратегії передує детальний економічний аналіз функціонування підприємства, що включає: аналіз господарської діяльності підприємства та визначення фінансових можливостей підприємства. Аналіз господарської діяльності підприємства дозволяє оцінити ефективність його діяльності, розкрити резерви виробництва, визначити фактори зниження собівартості продукції, фактори підвищення прибутковості, шляхи зростання продуктивності праці і т.ін. Визначення фінансових можливостей підприємства зумовлено оцінкою його теперішнього і майбутнього потенціалу в фондоутворенні, розмірів та джерел реалізації базової стратегії розвитку підприємства.

Основні компоненти фінансової стратегії підприємства – це: 1) структура підприємства; 2) структура накопичення і споживання; 3) стратегія заборгованості; 4) стратегія фінансування функціональних стратегій і «великих програм».

У результаті реалізації всіх компонентів фінансової стратегії підприємства розробляється довгостроковий фінансовий план, який розглядається в якості синтезуючого документа, який збалансовує всі функціональні стратегії і забезпечує досягнення вироблених раніше стратегічних цілей розвитку підприємства.

Успішна реалізація фінансової стратегії значною мірою визначається становленням і розвитком системи фінансового планування, що включає коротко -, середньо - і довгострокове планування. У процесі розробки фінансової стратегії підприємства необхідно керуватися трьома основними принципами: простота; постійність; захищеність.

Довгострокове фінансове планування має передбачати планування структури капіталу і його зв'язаності. Воно тісно пов'язане з інвестиційним плануванням. Головне завдання довгострокового фінансового планування - забезпечити підприємству довгострокову структурну рівновагу.

Приблизна структура середньострокового фінансового плану включає в себе сім пунктів: 1. Обіг коштів; 2. Поточні зовнішні платежі підприємства; 3. Інвестиційна діяльність; 4. Платежі, пов’язані з позиковим фінансуванням; 5. Платежі від неосновної діяльності; 6. Податкові платежі; 7. Інші платежі.

Найбільш детальне фінансове планування здійснюється в рамках короткострокового фінансового плану. Цей план повинен відображати фінансові резерви, на які може розраховувати підприємство.

В якості таких резервів можуть передбачатися: ліквідні кошти, які перевищують заздалегідь передбачену величину; мобілізоване майно підприємства; розширення кредитних ліній; короткострокове розширення бази власного капіталу підприємства.

Таким чином, фінансова стратегія підприємства визначає основні джерела фінансування його розвитку, формулює структуру витрат та доходів. Фінансова стратегія є одним з найважливіших інструментом у сфері управління фінансами. Відсутність розробленої фінансової стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього середовища , може призвести до того , що фінансові рішення будуть призводити до виникнення протиріч і зниження ефективності функціонування підприємства.