Список використаних джерел

1. Кузьменко А. Транснаціональні корпорації як суб'єкти розвідувальної діяльності // Юридичний журнал. – 2007. – № 2.

2. Жук О. П. Процеси транснаціоналізацїї на сучасному міжнародному ринку / О. П. Жук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.5

3. Федоренко В. Г. Транснаціональні корпорації як системоутворюючий фактор розвитку національних економік /В. Г. Федоренко // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 7.- С. 31-34.

4. Процесс транснационализации и его роль в Украине [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.kneu.kiev.ua/ ST_CONF/DOKLAD/dokl10r.html.

5. Семенов А. А. Діяльність ТНК в Україні та їх вплив на економічний розвиток країни / А. А. Семенов, В. В. Крижанівська [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Economics/28839.doc.htm.

6. Антоненко О. І. Деякі тенденції розвитку ТНК в Україні / О. І. Антоненко, О. А. Чурилова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fkd/2011_1/part3/56.pdf

Буренко К.¹

Оцінка міжнародними рейтинговими агентствами сучасної макроекономічної ситуації в україні

Дана тема є досить актуальною, так як для правильного виявлення ступеня надійності держави найчастіше необхідна оцінка незалежних експертів, роль яких у сучасному суспільстві відіграє система рейтингів, складанням яких займаються спеціалізовані рейтингові агентства (РА).

Не залишається осторонь і Україна, з боку науковців якої приділяється недостатньо уваги проблемам оцінки інвестиційної привабливості об'єктів різного рівня управління (країни, регіони, регіональні та місцеві органи управління, підприємства). Така оцінка виконується міжнародними рейтинговими агентствами та міжнародними організаціями.

Метою проведення дослідження став аналіз та оцінка позиції України на міжнародному рівні за результатами досліджень міжнародних рейтингових агентств.

На міжнародному фінансовому ринку діє понад 100 міжнародних рейтингових агентств, статус міжнародно визнаних рейтингових агентств закріплений за «великою трійкою» - Moody's, Standard & Poor's і Fitch Ratings.

Міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service знизило рейтинг єврооблігацій України до "Саа1" з "B3" і поставило його на розгляд для можливого подальшого зниження [1,c.1]. Таке рішення було викликано зростаючою стурбованістю відносно зовнішньої ліквідності країни, невизначеністю переговорів з Міжнародним валютним фондом і погіршенням відносин з Росією.

Агентство відзначає, що основною причиною рішення стало подальше погіршення зовнішньої ліквідності країни з моменту останнього зниження рейтингу в грудні 2012 року. Moody's нагадує, що валові валютні резерви України впали з 29,3 млрд дол. (3,4 місяці імпорта) на кінець вересня 2012 до 21,6 млрд дол. (що покриває всього 2,7 місяці імпорта) на кінець вересня 2013 року[3].

ВідносноперспективвідновленняфінансовогоспівробітництвазМВФагентствотакожвисловлюєпобоювання, пов'язанізнедавнімухваленнямзаконупроподатковівекселі, дискусіямизприводуповерненнязборунакупівлюбезготівковоївалюти. Moody'sнагадує, щоціпитаннядодаютьсядопопередніхдискусійзФондомзприводупідвищеннявнутрішніхціннагаз, більшгнучкогообмінногокурсутафіскальнихпоказників.

ТретьоюпричиноюдлязниженнярейтингуMoody'sназвалопогіршеннявідносинзРосією, якачіткозаявилапросвоюнезгодуіззапланованимКиєвомпідписаннямугодипроасоціаціюзЄСнасамітіуВільнюсівлистопаді 2013 року.

Агентствовідзначає, щотакепідписаннявсередньостроковійперспективієпозитивомдлярейтингуУкраїни, враховуючи, щовонобудепідтримуватиекономічнітаполітичніреформи, протевважає, щовкороткостроковійперспективінегативнареакціяРосії, наякуприпадає 25% українськогоекспорту, переважуєціпереваги.

Якість боргових зобов'язань з таким рейтингом вважаються дуже низьким, а кредитний ризик - дуже високим. Разом з Україною, такий же показник мають Єгипет (знижений з B2) і Пакистан [2]. У зв'язку з цим часто запізнілі або не зовсім актуальні рейтинги РА все частіше викликають критику експертів. Особливо звинувачують «Велику трійку» в тому, що вони не помітили кредитну пастку, сформовану банками, перед кризою 2008 року. Дійсно, використані при підрахунку рейтингів банків формальні математичні моделі не враховували, що, наприклад, багато інвестбанків використовували складні фінансові продукти, до складу яких входили папери з різними, часто кардинально, рейтингами.

Система оцінок РА є досить спірною. Так зниження оцінок конкретної країни веде до втрати довіри інвесторів і, як наслідок, зростання ціни нових позик. Борг країни швидко збільшується, що, в свою чергу, стимулює нове зниження оцінок. Тим не менше, для більшості інвесторів рівень рейтингу все ж залишається основним орієнтиром при формуванні портфеля цінних паперів.

Незважаючи на всі заяви керівників агентств про перегляд системи рейтингів після глобальної фінансової кризи, вони не стали більш прозорими і об'єктивними, але все одно існує необхідність пристосовуватися в сучасні фінансові реалії і прагнути нівелювати негативний ефект від діяльності РА і отримувати вигоду. Згідно із законодавством США, РА не несуть відповідальності за представлені дані. Але від них безпосередньо залежать інвестори, а останнім часом все частіше і частини цілих країн. Єдиний закон, регулюючий діяльність РА - закон «Про реформу кредитних рейтинговий агентств 2006 року» (Credit Rating Agency Reform Act of 2006) називає дані, що випускаються агентствами, а за нього відповідальність не передбачена. Тому необхідно законодавчо, причому на глобальному рівні (наприклад, ООН) створити документ, що визначає відповідальність агентств за надання некоректної або несвоєчасної інформації.

Отже, у кризових умовах довіра до міжнародних рей­тингів у світовій економіці знижується, оскільки немож­ливо об'єктивно спрогнозувати майбутній розвиток та зміни суб'єктів господарювання. Різна методологічна база та різні використову­вані критерії обумовлюють не пов'язані та суперечливі результати. У перспективі необхідно активізувати співпрацю між Україною та міжнародними організаціями, які здійснюють аналіз та оцінюють рівень інвестиційної привабливості за різними факторами, з метою вдос­коналення такої оцінки та підвищення її об'єктивності.