Список використаних джерел

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: учебник. – М.: Юрист, 2001. – 304 с.

2. Павлюкова Л.Ф., Чернышова Л.М. Международная экономическая интеграция – объективный процесс развития мировой экономики: учебное пособие. – М.: МИИТ, 2007. – 116 с.

3. Мантусов В.Б. Международная экономическая интеграция в современных мирохозяйственных отношениях: учебное пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. – 63 с.

4. Регент Т.М. Международная экономическая интеграция: учебник. – М.: РосНОУ, 2010. – 255 с.

Ромін Д.^*

Ефективність впровадження case – технологій в сучасних міжнародних компаніях.

Тенденції розвитку сучасних технологій приводять до постійного зростання складності інформаційних систем (ІС), що створюються у різних галузях і використовуються у міжнародних компаніях з метою посилення їх конкурентних переваг на глобальних ринках. Для успішної реалізації проекту об'єкт проектування (ІС) повинен бути насамперед адекватно описаний, повинні бути побудовані повні і несуперечливі функціональні й інформаційні моделі ІС. Крім того, у процесі створення і функціонування ІС інформаційні потреби користувачів можуть змінюватися чи уточнюватися, що ще більш ускладнює розробку і супровід таких систем [1].

Важливими у цьому напрямі стали розробки інтегрованих інструментальних засобів, які базуються на концепціях життєвого циклу і управління якістю автоматизованих інформаційних технологій і систем, які являють собою комплексні технології, орієнтовані на створення складних автоматизованих управлінських систем і підтримку їх повного життєвого циклу або ряду його основних етапів. Подальший розвиток робіт в цьому напрямі призвів до створення у міжнародних компаніях ряду концептуально цілісних, оснащених високошвидкісними засобами проектування і реалізації варіантів, доведених по якості і легкості тиражування до рівня програмних продуктів технологічних систем, які отримали назву CASE-системи або CASE-технології (Computer-Aided Software/System Engineering). Варто зазначити, що вони використовуються багатонаціональними компаніями та ТНК, тобто ті організації, які мають розгалужені виробничі, збутові, маркетингові системи тощо [2].

CASE-система, як і будь – який інший елемент програмного забезпечення організації має свої наслідки використання.

В залежності від потреб компанії серед позитивних можуть бути наступні:

• довгострокове підвищення продуктивності і забезпечення якості діяльності організації;

• прискорення і підвищення узгодженості розробки додатків;

• зниження частки ручної праці в процесі вироблення і/або експлуатації;

• відсутність необхідності докорінної переробки додатків з метою підвищення їхньої ефективності;

• підвищення якості документування;

• удосконалення комунікації між користувачами та розробниками;

• послідовне і стале підвищення якості проектування;

• виликі можливості використання розробок;

• послідовне зниження загальних витрат;

• прогнозованість витрат;

• зниження витрат за навчання.

• підвищення продуктивності діяльності організації;

Можливі негативні наслідки:

• відсутність розуміння проектних специфікацій непідготовленими користувачами;

• зменшення рівня участі у проектах вищого керівництва та менеджерів, і навіть експертів відповідної галузі;

• підвищення витрат на навчання персоналу та підвищення кваліфікаційного рівня робітників.

При використанні CASE-технологій змінюються усі фази циклу виробництва, причому найбільші з них стосуються фаз аналізу і проектування. У табл.1 наведені основні зміни життєвого циклу при використанні CASE-технологій у порівнянні з традиційною технологією розробки. Порівняльний аналіз наведених параметрів свідчить про те, що впровадження CASE-технологій в процесі розробки програмного забезпечення в результаті значно підвищує ефективність функціонування компанії.

Важливо також усвідомлювати, що поліпшення діяльності компанії, що є наслідком використання CASE-технології, може бути неочевидним протягом самого першого проекту, що використовує нову технологію. Продуктивність та інші характеристики діяльності міжнародної компанії можуть спочатку навіть погіршитися, оскільки на освоєння нових засобів та внесення необхідних змін у процес розробки потрібен час. Таким чином, очікувані результати повинні розглядатися з урахуванням ймовірної відстрочки в поліпшенні проектних характеристик [4].

Кожна потреба повинна мати певний пріоритет, залежний від того, наскільки критичною вона є для досягнення компанією своїх цілей. У кінцевому рахунку, повинен чітко простежуватися вплив кожної функції на можливості задоволення конкретної потреби.

Отже, аналіз результатів впровадження CASE- технологій в сучасних міжнародних компаніях свідчить про їх більшу ефективність у порівнянні з іншими технологіями, яка, у свою чергу, виражається у наступних економічних показниках:

• підвищення рентабельності виробництва;

• оптимізація використання та переміщення запасів компанії:

• побудова «злагодженого» логістичного ланцюга та комплексного взаємозв’язку між покупцем та постачальником;

• формування індивідуальної моделі управління персоналом враховуючи специфічні риси компанії (культурні, релігійні, регіональні тощо).

Вище перераховані фактори підтверджують переваги використання CASE- систем.