Список використаних джерел

1. Аграрний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку)/[Присяжнюк М. В., Зубець М. В., Саблук П. Т. та ін.]; за ред. М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Федорова. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 1008 с.

2. Агрохолдинги в Україні: тенденції сьогоднішнього дня [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.apk-inform.com.ua.

3. Демченко Т. С. , Управління інвестиційними ризиками інноваційних проектів в агроформуваннях // Економіка АПК.– К.: 2011, № 10.– С. 138 – 1452.

4. Коденська М. Ю., Інвестиційна складова агропромислової інтеграції // Економіка АПК.– К.: 2011, № 3.– С. 45 – 51.

Дашкуєв М.¹

Синергетичний ефект логістичних змін еволюційної економіки

Завданням логістики є створення інтегрованої системи регулювання і контролю матеріальних та інформаційних потоків з метою забезпечення високої якості постачання продукції. Життєвий цикл логістичної послуги як комерційного продукту визначається еволюцією від менш стійкого попиту на неї (попереднього розміщення послуги на ринку) до більш стійкого (насиченню нею ринку, захопленню вільних «ніш») з наступним завершенням або подовженням життєвого циклу. Логістична система «логістична фірма, що пропонує логістичні послуги – покупець-реципієнт логістичних послуг» розвивається у напрямку урівноваженого, більш стабільного економічного стану за домінуючою економічною траекторією у відповідності з принципом максимальної ентропії, що є одним із універсальних законів еволюції. Останній сформульований у новій концептуальній математичній моделі еволюції структур у просторі А.М.Панченковим і сьогодні є фундаментальною основою для розвитку принципово нових підходів для аналізу нелінійних процесів у економічних системах [1, с.88-96]. Істотнє прагнення фірм до удосконалення логістичних послуг, пошуку і використання інформаційно-комунікаційних технологій обумовлено відносною відкритістю траекторії економічного зростання в умовах заданої рівноваги природних і економічних ресурсів у рамках простору окремої держави, регіонального економічного об’єднання або світового ринку.

Для логістичної системи існує визначений набір «ступенів свободи», яке визначається як набір економічних чинників, що впливають і характеризують логістичну систему (відкритість економічної системи щодо зовнішніх ринків, оптимальність податкової системи, рівень державного регулювання і т.п.). Інтеграція у ланцюгу поставок передбачає об’єднання усіх її елементів у інформаційні потокові системи, які змушують логістичні фірми взаємопов’язувати свої відносини як з покупцями, так і з постачальниками з наступною адаптацією системи управління до особливостей поточної ринкової та кон’юнктурної ситуації. Синергетичний ефекти подібної ситуації може бути досягнений за умови активної участі менеджменту у пошуках синергетичних можливостей управлінської співпраці і кооперації, створення системи стимулів і заохочень, а також тісних комунікативних мереж і активного обміну ідеями [2, с.36-42; 3, с.110-114]. Сталість логістичної системи забезпечується наявністю гомеостазу однієї або декількох її підсистем, тобто збереженням цілісності та інтегративої якості, що відображає суттєвий алгоритм системи. Розрізняють два види гомеостазу: системний, спрямований на збереження інтегшративної якості та вибірковий гомеостаз окремих компонентів конкретних систем. Система втрачає свою інтегративну якість і припиняє функціонувати, якщо значення її параметрів виходять за межі сфери системного гомеостазу. У випадку, коли параметри системи наближаються до гранично допустимих значень, може початися системна криза, тоді система опиняється у зоні біфуркації і майбутнє системи виявляється непередбачуваним. У цьому випадку система може повернутися у нормальний стан або у інший якісний стан, набуваючи нові форми під впливом різноманітних флуктацій. Саме неврахування синергетичної складової при моделюванні навіть «класичних» транспортно-складських логістичних задач призводить до результатів, що достатньо важко пояснити. Це стосується, наприклад, сучасних методик розрахунку страхових запасів за формулою Д.Бауерсокса-Д.Клосса [4, с.136-158], коли визначені умови використання «області допустимих значень» не коригуються з методикою розрахунків оптимальної величини замовлення (формула Уилсона [5, 6], що може призвести до значних фінансових втрат логістичної фірми. У зв’язку з цим значні надії покладаються на фахівців вітчизняної голістичної школи, головною перевагою якої завжди була глибина аналітичної постановки і оригінальність рішення практичних завдань.