Проблеми долара сша та перспективи китайського юаня в якості резервної валюти

Одним з найвизначніших рішень Бреттон-Вудської конференції у 1944 році було впровадження у світовий грошовий обіг резервних валют  долара США і, в більш обмежених розмірах, англійського фунта стерлінгів. Цей період можна вважати початком масштабної доларизації економік багатьох країн світу. Через короткий проміжок часу долар зайняв домінуюче місце у міжнародних розрахунках. Заслуговує уваги той факт, що у другому кварталі 2013 року частка долара США серед усієї маси світових валютних резервів складала 61.9% [1], причому частка євро (друга після долара США резервна валюта) становила лише 23.8%. Вищезазначений факт свідчить про існування високого рівня залежності між розвитком національних економік багатьох країн світу та стану фінансової системи США. У зв’язку з цим, ми вважаємо, що на сьогодні тема дослідження проблем долара США і появи нових альтернативних резервних валют є надзвичайно актуальною.

З 1 по 16 жовтня 2013 року тривав «шатдаун» («governmentshutdown») американського державного апарату – було призупинено фінансування державних установ, більш ніж 0,8 млн. працівників бюджетної сфери були відправлені у неоплачувану відпустку [2]. Причинами цього стали нездатність політичної влади США прийняти новий державний бюджет та розбіжність відносно проведення бюджетної політики між Білим домом та Конгресом, особливо у питанні збільшення ліміту запозичень (який наразі складає 16,7 трильйони доларів США [2]). Відсутність згоди у цьому питанні могла б призвести Сполучені Штати до неспроможності розраховуватися за своїми зобов’язаннями, і країна була б змушена оголосити дефолт, що могло б спричинити «катастрофічний» ефект на процес використання долара США в якості резервної валюти.

На думку багатьох експертів, на зміну долару на світовому ринку може згодом прийти китайський юань. Дії, які проводить Китай, направлені на інтернаціалізацію національної валюти та перетворення її у світову резервну валюту у довгостроковій перспективі [3]. Повна конвертованість юаня може бути досягнута у два етапи: а) послаблення курсових обмежень Центробанком КНР; б) конвертованість юаня по рахунку руху капіталу [4].

Перший етап вже пройдений, так, Китай підписав угоду про відкриття своп-лінії розміром у 2 трлн юаней, в тому числі у 2012 році Народний банк Китаю уклав договір про валютні свопи з ЦБ України [5]. Подібні угоди були укладені з метою підтримки китайської валюти поза територією Азії та скороченням використання долара США у міжнародній торгівлі. Крім того, з метою послаблення долара були проведені наступні заходи: Росія, Іран, Ангола, Судан та Венесуела домовилися про поставки нафти в юанях; Китай швидкими темпами нарощує власний золотовалютний резерв (на 2012 рік запаси золота в Китаї складали 3,33 трлн доларів США); у 2010-2012 роках кількість країн, в яких юань був домінуючою базовою валютою, зросла з 3 до 7 із 10 країн регіону [6].

Економісти Інституту міжнародної економіки Петерсона вважають, що для того, щоб юань став резервною валютою, Китай має провести реформу фінансового сектору та лібералізувати доступ до внутрішнього ринку [7]. Варто зазначити, що в світі існує потреба у використанні інших резервних валют окрім долара США та євро. Проте жодна держава, в тому числі Китай, не є зацікавленою у дефолті США та кризі доларової системи, адже більша частина валютних резервів багатьох країн зберігається у доларах США. Саме тому Китай може вивести свою валюту на світовий ринок та сприяти її перетворенню на резервну, проте поряд із юанем, на нашу думку, світовою резервною валютою має залишатися і долар США для забезпечення умов функціонування глобальної економічної системи.

Таким чином, у середньостроковій перспективі китайський юань може стати резервною валютою, проте не замість долару США, а як окрема нова світова валюта. Також ми вважаємо, що, оскільки на сучасному етапі розвитку світової економічної системи майже всі країни світу залежать від економіки Сполучених Штатів Америки, колапс доларової системи призведе до масштабних руйнівних та непередбачуваних наслідків у глобальному масштабі.