Список использованных источников

1.Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України: Монографія / Рада нац.безпеки і оборони України, Нац. ін-т пробл. міжнар. Безпеки; Відп. редактор Б.О.Парахонський. – К.; ПЦ «Фоліант», 2008. – 591 с.

2.Abdul Salam Majali. Jawad A. Anani and Munther J. Haddadin The Inside Story of the 1994 Jordanian-Israeli Treaty RGI 4QS UK, 2006.

3. King Abdullah Our Last Best Chance. The Pursuit of Peace in a Time of Peril. – Penguin Books.2011.

4. Nigel Ashton. King Hussein of Jordan. A Political Life. Yale University Press.2008.

Капируля М.¹

Розвиток системи про індії

В роботі наведений аналіз історії розвитку та сучасного стану системи протиракетної оборони Індії. В статті проаналізовані основні регіональні та позарегіональні загрози Індії та ступінь готовності системи протиракетної оборони до відвернення таких загроз.

Ядерна зброя на сьогоднішній день відіграє важливу роль в світовій політиці як на глобальному, так і на регіональному рівні. При цьому, одним з важливих факторів, що впливає на основоположний принцип ядерного стримування є переконливість ядерного стримування, яка, відповідно, напряму залежить від рівня захищеності ядерної зброї та її готовності до гіпотетичного удару у відповідь на критичну для держави атаку. Системи ПРО при цьому значно підвищують ступінь виживаємості ядерної зброї держави. Дана стаття присвячена системам протиракетного захисту Індії.

Дане питання є актуальним, враховуючи значне зміцнення Індії в регіоні та постійне протистояння з сусідньою дежравою Пакистан, а також впливового регіонального гравця – КНР, що також значним чином впливає на оборонну політику держави. Відповідно, дослідження сучасного стану та перспектив розвитку системи ПРО Індії буде служити важливим елементом аналізу ситуації в регіоні.

Після проведення випробувань ядерної зброї Індією в 1998 році, держава прискорила темпи розвитку технологій в області протиракетної оборони. Хоча з офіційних документів не Індії в області оборони важко зрозуміти, якого значення держава надає програмам в сфері ПРО та якою є кінцева мета побудови даної програми, виходячи з практичних дій Індії, можна зробити висновок, що дані програми є високо пріоритетними. [2, c. 4]

Для Індії, зважаючи на те, що держава має зобов’язання не застосовувати ядерну зброю першою, виживання ядерних сил після можливого удару по ядерним силам є пріоритетною задачею. На ступені захисту держави від можливого першого удару базується вся переконливість ядерного стримування держави, а отже, і її безпека в термінах виживання.

У військовій доктрині Індії зазначається, що для надійного потенціалу удару у відповідь, держава буде намагатися забезпечити виживання ядерного арсеналу, ефективне бойове управління, зв'язок, програмне та інформаційне забезпечення, розвідку, космічні та наземні системи попередження про ракетний напад.

Врахуючи дані завдання, Індія з 2000-х років почала активом займатися питанням ПРО як шляхом закупівлі частин систем ПРО, так і шляхом власний розробок в даній галузі.

Так, в 2001 році, Індія закупила в Ізраїлю дві радіолокаційні станції, що працюють з системою ПРО «Стріла 2». В цей же час, Індія вела переговори з іншими країнами, зокрема, активний діалог проводився в рамках американо-індійської Групи по оборонній політиці. [3, c. 105]

В 2006 році Індія провела протиповітряні випробування «Прітхві». В рамках даних випробувань ракета-перехоплювач вразила оперативно-тактичну ракету «Прітхві 2» поза атмосферо на висоті 50 кілометрів. Після даних випробувань, представники Міністерства оборони Індії заявляли, що держава має достатньо досвіду для створення власної системи ПРО і дана система буде створена при наявності політичної волі протягом 5 років. [3, c. 108]

Однак, на даний час Індія за даними експертів, не має завершеної системи ПРО. Причиною цьому слугують декілька факторів. При чому, поряд з об’єктивними факторами, такими як недостатність фінансування та певні пробіли в технічній частині втілення системи ПРО, існує також непевність щодо необхідності створення системи ПРО серед експертів та політичного керівництва країни, оскільки, по-перше, дана система, вартість якої є значною, навряд чи зможе захистити територію Індії від можливого нападу з застосуванням ракетних озброєнь, по-друге, навіть відносні успіхи в питанні створення ПРО, можуть призвести до гонки озброєнь в регіоні, що в першу чергу не влаштовує Індію.

Не зважаючи на відсутність узгодженої політики в області ПРО, розробки в даній сфері ведуться. При цьому. Невизначеність щодо системи ПРО Індії породжує опасіння зі сторони Пакистану та Китаю.

При розгляді розвитку систем ПРО Індії варто зупинитися на тому, які задачі потенційно повинна виконувати дана система тобто, необхідно розглянути, які загрози потенційно видаляє для себе Індія.

В даному контексті, потенційними супротивниками Інді в регіоні можуть бути Пакистан та КНР,

Таким чином, Індія послідовно розгортає загальнонаціональну систему ПРО, направлену в на перехоплення можливих запусків ракет з двох напрямків - Пакистану та КНР, враховуючи, на думку керівництва Індії, наявність потенційної загрози для Індії зі сторони саме цих держав. Зважаючи на різні потенційні можливості даних держав, система ПРО буде більше зосереджена на протидію ракетній загрозі зі сторони КНР. Нові розробки Індії в сфері ПРО свідчать про зростаюче занепокоєння держави з приводу ракетної загрози КНР та, відповідно, вказують на пріоритетність розробки систем ПРО для країни.