
- •24 Жовтня 2013 року
- •Міжнародні відносини та зовнішня політика
- •Посилення обороноздатності республіки корея як альтернатива набуттю ядерного статусу
- •Список використаних джерел
- •Криза концепції "великий близький схід"
- •Список використаних джерел
- •Дипломатичні інструменти на шляху до підвищення безпеки використання ядерної енергії: сеульський саміт з (фізичної) ядерної безпеки
- •Список використаних джерел
- •Співробітництво і світове лідерство в контексті відносинсша-єс
- •Подолання глобальної екологічної кризи як один з основних політичних пріоритетів світової громадськості
- •Місце арабських держав африки в турецькому геополітичному проекті (на основі аналізу арабомовних джерел)
- •Список використаних джерел
- •«Иорданский вариант» решения палестинской проблемы
- •Список использованных источников
- •Розвиток системи про індії
- •Список використаних джерел
- •Дослідження стратегії стримування та залучення крізь призму рівноваги
- •Список використаних джерел
- •Проблема регіональної безпеки в східній азії: ретроспективний підхід
- •Список джерел і літератури:
- •Азійсько-тихоокеанський простір як один з пріоритетних векторів у зовнішньополітичній стратегії росії на сучасному етапі
- •Список використаних джерел
- •Проблема визнання геноциду вірмен на рівні єс
- •Список використаних джерел
- •Фрн та проблеми забезпечення європейської безпеки
- •Інтереси великої британії щодо входження україни до зони вільної торгівлі з європейським союзом
- •Список використаних джерел
- •Чи реальна незалежність каталонії?
- •Список використаних джерел
- •Новітні виклики для зовнішньої політики ізраїлю
- •Список використаних джерел
- •Можливі наслідки парламентських виборів 2013 р. У фрн для зовнішньої політики держави
- •Список використаних джерел
- •Нато у європейській системі безпеки
- •Список використаних джерел
- •Конфлікт в малі як новий етап геополітичного протистояння в магрибі
- •Список використаних джерел
- •Секція: країнознавство
- •Стратегічне партнерство в азербайджансько-українських відносинах: концептуальні засади
- •Список використаних джерел
- •«Заморожені» конфлікти на пострадянському просторі як загроза міжнародній безпеці
- •Список використаних джерел
- •Особливості міграції населення кнр до російської федерації
- •Cписок використаних джерел
- •Вплив доктрини трумена 1947 року на міжнародні відносини
- •Список використаних джерел
- •Сирійська криза у площині стратегічних координат російської федерації
- •Список використаних джерел
- •Кооперація держав в боротьбі з наркотрафіком в латинській америці
- •Список використаних джерел
- •Демократична прогресивна партія та її роль у розвитку відносин тайваню з материковим китаєм
- •Список використаних джерел
- •Міжнародні тенденції у дослідженні теорії творення держави
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародні організації та дипломатія
- •Список використаних джерел
- •Проблеми модернізаціїї української гтс: політичний аспект
- •Список використаних джерел
- •Ознаки багатополярності сучасної системи міжнародних відносин
- •Списоквикористанихджерел
- •Кіно як один із засобів посилення ефективності діяльності послів увкб оон
- •Список використаних джерел
- •Моделі інтеграції іммігрантів в сучасному світі
- •Список використаних джерел
- •Традиції та правила дипломатичного протоколу як основа для злагодженої міжнародної комунікації
- •Список використаної літератури:
- •Європейський вектор зовнішньої політики німеччини
- •Список використаних джерел
- •Політика німеччини щодо програми єс «східне партнерство»
- •Список використаних джерел
- •Особливості сучасного розширення єс
- •Список використаних джерел
- •Роль обсє у сучасних міжнародних відносинах
- •Список використаних джерел
- •Американська дипломатія в умовах призупинення діяльності федерального уряду
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародне право
- •Застосування європейської хартії регіональних мов або мов меншин
- •Список використаних джерел
- •Основні правові підходи до вироблення моделі універсального міжнародно-правового регулювання діяльності з дистанційного зондування землі з космосу
- •Украина в системе международной правовой защиты трансфер технологий
- •Список литературы
- •Сучасні виклики функціональної діяльності універсальних міжнародних інституцій
- •Список використаних джерел
- •Уніфікація правового регулювання міжнародних морських перевезень
- •Список використаних джерел
- •Системний підхід – загальнометодологічна основа дослідження теоретичних проблем міжнародного права
- •Список використаних джерел
- •Національно-правовоі наслідки акту визнання
- •Список використаних джерел
- •Перспективи визнання міжнародного тероризму як злочину проти міжнародного права
- •Список використаних джерел
- •Персональні імунітети в міжнародному кримінальному праві
- •Список використаних джерел
- •Ідея впровадження міжнародної кримінальної відповідальності за ненасильницькі злочини
- •Список використаних джерел
- •Чи є рішення міжнародного суду оон джерелом міжнародного права?
- •Список використаних джерел
- •Проблеми безпеки в міжнародному космічному праві: до питання про необхідність універсальної космічної організації
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародне приватне право
- •Методологічні підходи до розуміння проблеми зловживання правом
- •Список використаних джерел
- •Проблема охорони авторського права в мережі інтернет
- •Список використаних джерел
- •Правовий аспект захисту веб-сайтів
- •Список використаних джерел
- •Значні правочини в акціонерних товариствах україни
- •Список використаних джерел
- •Виконання рішень іноземних судових установ в україні
- •Список використаних джерел
- •Секція: порівняльне европейське право
- •Ефективність сучасного міжнародно-правового регулювання відповідальності міжнародних організацій
- •Список використаних джерел
- •Реформа процедур визначення юрисдикції та визнання та виконання рішень із прийняттям регламенту (єс) № 1215/2012
- •Список використаних джерел
- •Єдиний митний кодекс європейського союзу: новели і значення
- •Список використаних джерел
- •Проблеми виконання фактором посередницьких функцій за договором міжнародного факторингу
- •Список використаних джерел
Список використаних джерел
Сеник В. В. Законодавчі невідповідності дотримання прав на інтелектуальну власність в українській частині мережі Інтернет (на прикладі EX.UA) // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична / гол. ред. М. М. Цимбалюк. – Львів: ЛьвДУВС, 2012. – Вип. 3. – С. 117-122.
Международное частное право: Учебник / Л. П. Ануфриева, К.А. Бекяшев, Г. К. Дмитриева и др.; Отв. ред. Г. К. Дмитриева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004.
Закон України «Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2733-14/conv
Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_051/conv.
Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_770/conv.
Пастухов О. М. Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03: Київ, 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dysertaciya.org.ua/disertaciya_1_8.html.
Авторское право в Украине: авторское право в сети Интернет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://copyright.ua/inet.php.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/conv/page2.
Машталер І.⃰
Правовий аспект захисту веб-сайтів
На сьогоднішній день зростає кількість правовідносин, у які вступають сторони за рахунок всесвітньої мережі Інтернет. Провідну роль для встановлення такого зв’язку між учасниками правочину відіграють веб-сайти, що в останній час розширили свої функціональне призначення від задоволення виключно інформаційних потреб до становлення самостійним об’єктом підприємницької діяльності. Наразі питання захисту авторського права на веб-сторінки стоїть досить гостро не лише перед певною державою, а й перед усім світовим співтовариством.
Потрібно сказати, що визначення поняття «веб-сайт» у міжнародно-правових документах відсутнє. В українському законодавстві такої дефініції також немає. Згідно з п.1 ст.433 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) об’єктами захисту авторського права є твори. Хоча веб-сторінка й не визначена як один з таких творів, однак у п.п.4 п.1 ст.433 ЦКУ зазначено, що даний перелік не є вичерпним [1]. Аналогічне положення визначене й у законі України (далі – ЗУ) «Про авторське право та суміжні права» [2]. Однак у листі Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року вказано: «Відсутність у законодавстві про авторське право визначення відповідних понять не може бути перепоною у правовій охороні «веб- сайту», «веб-сторінки», «веб-порталу» як об'єктів авторського права, якщо вони є творами, тобто, результатами творчої діяльності людини» [3].
Тим не менш, досить змістовна дефініція поняття «веб-сторінка» міститься в наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року (далі - Наказ), у якому зазначено, що веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет [4].
Вищезазначене визначення дозволяє виділити 4 основні компоненти веб-сторінки:
програмні засоби;
апаратні засоби;
унікальну адресу в мережі Інтернет;
інформаційні ресурси.
Варто підкреслити, що апаратні засоби не підпадають під сферу дії права інтелектуальної власності, так як вони відносяться до технічного забезпечення, що в свою чергу не є об’єктом захисту авторського права. Аналогічного захисту не набувають й програмні засоби через те, що за рахунок однієї програми, яка користується захистом права інтелектуальної власності, може бути створено декілька веб-сайтів, які будуть становити самостійних об’єкт авторського права [5]. Тобто, у рамках права інтелектуальної власності захистом буде користуватися унікальна адреса в мережі Інтернет та інформаційні ресурси.
До того ж, захист унікальної адреси в мережі Інтернет або доменного імені має ряд своїх особливостей. По-перше, доменне ім’я не є об'єктом права власності у традиційному юридичному розумінні, оскільки воно не може знаходитись у власності будь-якої особи, а закріплюється (делегується) заінтересованому учаснику інформаційного обміну та має позначати відповідні веб-сайти для їх ідентифікації у мережі Інтернет. Відповідно, власник доменного імені не отримує ніякого документа встановленого державного зразка, який би підтверджував його право власності. По-друге, єдиним можливим засобом захисту доменного імені за українським законодавством є його реєстрація як товарного знаку. До того ж при використанні саме такого способу охорони доменного імені не виникає потреба в окремій реєстрації знака [6]. Однак у ст.9 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» вказано, що обов’язковою умовою надання захисту унікальній адресі в мережі Інтернет є її оригінальність [7]. У свою чергу, можливе самостійне використання такої автентичної назви веб-сторінки.
Крім цього, власниками немайнових та майнових прав на вищезгадані твори можуть бути різні особи, що також ускладнює захист авторського права [8].
За загальним правилом, кожна зі складових веб-сайту буде охоронятися окремо. Іншими словами, текстовий контент користуватиметься захистом, що надається текстовим творам, графічний компонент охоронятиметься за аналогією творів образотворчого мистецтва, аудіовізуальна складова буде прирівнюватися до аудіовізуальних творів. Тим не менш, варто враховувати, що при створенні тієї чи іншої веб-сторінки, усі майнові авторські права на її інформаційне наповнення переходять до її власника, а немайнові права залишаються у безпосередніх авторів контенту [9].
З огляду на вищевикладене, потрібно підкреслити, що для вирішення проблеми захисту веб-сайтів, насамперед, потрібно надати нормативну дефініцію цього поняття. Крім цього, веб-сторінка має бути включена в перелік об’єктів авторського права, які користуються захистом, як до ЦКУ, так і до ЗУ «Про авторське право та суміжні права». До того ж, необхідно вдосконалити захист веб-сайтів за рахунок створення єдиного процесуального механізму охорони його складових, а саме – доменних імен та інформаційного наповнення.