Список використаних джерел

1. [Електронний ресурс]: Черный В.В., Аляев А.В., Цыкало В.В. Россия в ОБСЕ, что дальше? / Режим доступу:http://www.pvlast.ru/archive/index.241.php.

2. [Електронний ресурс]: Черный В.В., Аляев А.В., Цыкало В.В. Россия в ОБСЕ, что дальше? (часть 2) / Режим доступу:http://pvlast.ru/archive/inx.264.php.

3. [Електронний ресурс]: История и цели создания ОБСЕ / Режим доступу: http://osceinfo.blogspot.com/2012/03/blog-post_24.html [Електронний ресурс]: Русские не любят ОБСЕ / Режим доступу:

http://www.inosmi.ru/world/20081224/246277.html.

4. [Електронний ресурс]: Паризька хартія для нової Європи ОБСЄ; Хартія, Міжнародний документ від 21.11.1990 / Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_058.

Ткаліч Д.¹

Американська дипломатія в умовах призупинення діяльності федерального уряду

1 жовтня 2013 р., після того як у Конгресі США не було ухвалено рішення щодо бюджетної політики на 2014 фіскальний рік, уряд автоматично призупинив свою діяльність. Близько 1,5 млн. держслужбовців, робота яких була визнана критично важливою, продовжили працювати [3]. Держдепартамент практично повністю припинив роботу посольств та переміщення дипломатів. У своєму «твіттері» Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт повідомив, що в повному обсязі працюватимуть лише консульські відділи посольств.

Припинення політичної роботи представництв призвело до досить серйозних наслідків. Уже 4 жовтня було оголошено, що президент США Барак Обама відмінив свій візит до Азії, де він мав відвідати два регіональні саміти: АТЕС у Індонезії та АСЕАН у Брунеї [2]. Того ж дня було повідомлено, що «урядовий шатдаун» може звести нанівець виконання санкцій, введених проти Тегерану та Дамаску, оскільки персонал Управління з контролю за іноземними інвестиціями Міністерства фінансів було скорочено зі 175 до 11 осіб [5]. Серед завдань Управління – контроль фінансових потоків зазначених країн. На 7 жовтня було заплановано проведення другого раунду переговорів між США та ЄС стосовно ЗВТ. Відкладається і надання військової допомоги Ізраїлю, що на 2014 р. запланована на рівні $3 млрд., відповідно до угоди 2007 р. про $30 млрд. пакет допомоги до 2018 р. [4].

Утім, з перелічених втрат американської дипломатії найбільше виділяється скасований азійський візит. На посту президента Барак Обама щороку відвідував саміти АТЕС та АСЕАН. У 2011 р. було оголошено про стратегічну орієнтацію політики США на азійський регіон.

Від імені президента на самітах виступав держсекретар Дж.Керрі. Він запевнив міжнародну спільноту, що призупинення діяльності федерального уряду є тимчасовими ускладненнями з огляду на непоступливість певних політичних сил у Конгресі [1]. Однак зважаючи на американську роль у світі, ці тимчасові внутрішні труднощі мають реальні наслідки для цілого регіону.

Порядок денний саміту АТЕС включав проведення важливих переговорів щодо формату Транс-Тихоокеанського співробітництва. Іншим напрямом мав стати пошук шляхів вирішення спору у Південно-Китайському морі через вироблення «кодексу поведінки». Ще у серпні 2013 р. міністр оборони Чак Хейгел попереджав, що призупинення діяльності уряду призведе до значного погіршення рівня довіри між США та ключовими союзниками [6].

Відтак, ще одним наслідком скасування візитів є погіршення репутації бездоганного партнера та союзника. «Шатдаун» піднімає питання про можливість виконання безпекових зобов’язань США, чимало з яких спрямовані саме на Азію. Особливо це стосується ПСА, оскільки Б.Обама також мав завітати до Малайзії та Філіппін. Останнім президентом США, який відвідував Куала-Лумпур був Л.Джонсон [3]. До цього візиту готувався дипломатичний прорив щодо довготривалого територіального спору між країнами у Південно-Китайському морі. Його довелося відмінити через відсутність фінансування для роботи підготовчих команд у цих країнах.

Таким чином, «урядовий шатдаун» у США, що тривав 16 днів, встиг дещо похитнути авторитет країни на міжнародній арені. Основні втрати стосуються азійського напрямку. Утім драматизувати можливі довготермінові наслідки США не варто. Країни регіону досить скептично ставляться до виключної лідерської ролі КНР, а тому їх безпекові та економічні зв’язки з Вашингтоном залишаться достатньо міцними. Більше того, успішні антитерористичні операції 6 жовтня 2013 р. в Сомалі та Лівії стали свого роду реваншем США на міжнародній арені. Також продовжувалися робочі переговори по Сирії та щодо можливості налагодження відносин з Іраном після приходу до влади нового президента. А відтак немає підстав, що дозволили б трактувати «урядовий шатдаун» як критичний для лідерської ролі США у світі. Однак у майбутньому чимало залежатиме від здатності американців уникнути повторення цього сценарію.