Список використаних джерел

1. Аналитический и социально-политический сайт [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://net-fax.org.

2. США и волнения на Арабском Востоке / А. Сушенцов // Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.intertrends.ru.

3. Obama B. Remarks by the President on the Situation in Egypt / B. Obama // The White House. – Washington, DC. – February 1, 2011.

4. The Millennium Challenge Corporation [Electronic resource]. – Washington, DC. – Access mode : http://www.mcc.gov. 

5. Broader Middle East and North Africa Initiative (BMENA) [Electronic resource]. – Washington, DC. – Access mode : http://bmena.state.gov.

6. The National Endowment for Democracy (NED) [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ned.org.

7. The International Republican Institute (IRI) [Electronic resource]. – Access mode : http://www.iri.org.

8. The National Democratic Institute (NDI) [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ndi.org. 

9. The Asia Foundation [Electronic resource]. – Access mode : http://asiafoundation.org. 

10. The Center for the Study of Islam and Democracy (CSID) [Electronic resource]. – Access mode : https://www.csidonline.org.

11. The Middle East Partnership Initiative (MEPI) [Electronic resource]. – Access mode : http://mepi.state.gov.

12. Radio Sawa [Electronic resource]. – Access mode : http://www.radiosawa.com.

13. U.S. Middle East Television Network Al Hurra [Electronic resource]. – Access mode : http://www.alhurra.com. 

Чумак Д.¹

Дипломатичні інструменти на шляху до підвищення безпеки використання ядерної енергії: сеульський саміт з (фізичної) ядерної безпеки

Питання атомної енергетики, з підписанням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, в якому було визначено, «…невід'ємне право всіх Учасників Договору розвивати дослідження, виробництво та використання ядерної енергії в мирних цілях», зайняло провідне місце в системі міжнародних відносин, в результаті чого, вирішення ряду проблем, пов’язаних з використанням даного виду енергії, відбувається у дипломатичній площині.

Дипломатія може зробити вагомий внесок у підвищення безпеки мирного використання ядерної енергії. Дипломатичні зусилля є невід’ємною частиною застосуванням міжнародних політичних інструментів, до яких відносяться і саміти на найвищому рівні.

Саме використання механізму самітів на найвищому рівні у політиці Президента США Барака Обами щодо протидії загрозам ядерного тероризму стало новим кроком на шляху розвитку політичних інструментів і підкреслило важливість даної проблематики у зміцненні глобальної системи безпеки.

Програма діяльності адміністрації Барака Обами включала підтримку ідеї світу без ядерної зброї та протидію загрозам ядерного тероризму. У 2009 році у Празі у президент США дав чітко зрозуміти, що для зовнішньої політики США ці цілі є пріоритетними².

Аналізуючи результати Саміту в Сеулі, перш за все, слід зауважити, що ключові напрями відповідної діяльності були визначені Вашингтонським самітом. Іншим ключовим напрямом діяльності у період між самітами стало переведення (конверсія) реакторів дослідницького призначення з палива на основі ВЗУ на паливо на основі низькозбагаченого урану (НЗУ) в таких країнах, як Чехія, Мексика, В’єтнам, а також рішення ряду країн про свої плани щодо подібного переходу в майбутньому.

У контексті трагедії в Японії на Саміті, було підняте дуже важливе питання щодо взаємозв’язку між (експлуатаційною) ядерною безпекою та (фізичною) ядерною безпекою. «Відзначаючи факт аварії на АЕС «Фукусіма» в березні 2011 року та взаємозв'язок між (фізичною) ядерною безпекою та (експлуатаційною) ядерною безпекою, ми вважаємо, що необхідні постійні зусилля, з тим щоб проблеми розглядалися на узгодженій основі, що допоможе забезпечити надійне і безпечне мирне використання ядерної енергії».

Для досягнення цієї мети необхідно впроваджувати інтегрований підхід до питань ФЯБ і ЕЯБ. Кожний з напрямів діяльності щодо забезпечення безпеки робить свій внесок у безпечне використання ядерної енергії упродовж усього ядерного паливного циклу. Разом вони забезпечують належний рівень безпеки ядерних об’єктів, населення та навколишнього середовища. Проблеми забезпечення ФЯБ та ЕЯБ повинні вирішуватися комплексно. Наприклад, серед основних принципів безпеки АЕС особливе місце займає принцип глибокоешелонованого захисту (англ. - defense in depth). Даний принцип використовується для побудови систем як (експлуатаційної) ядерної безпеки, так і систем ФЯБ. Реалізація цього принципу для забезпечення ФЯБ передбачає створення серії захисних шарів навколо потенційних цілей терористів або інших зловмисників. У той час, як для (експлуатаційної) ядерної безпеки (ЕЯБ) відповідно до цього принципу передбачено створення ряду послідовних рівнів захисту від ймовірних відмов технічних засобів і помилок персоналу. В деяких випадках вимоги до систем ФЯБ і ЕЯБ можуть суперечити друг другу, тому для оптимізації згаданих систем спеціалісти ЕЯБ та ФЯБ повинні взаємодіяти і спільно визначати компромісні варіанти побудови систем безпеки на основі урахування як проектних аварій, так і проектної загрози, визначеної для даної установки.

Таким чином, задля досягнення основної цілі, з одного боку необхідно інтегрувати заходи, що здійснюються в обох напрямах, а з іншого – враховувати особливості кожного з них, тобто існує необхідність в оптимізації процесу інтеграції підходів через їх гармонізацію та взаємоузгодженість. На мій погляд для цього необхідно: розробити нормативно-правове підґрунтя для нормативно-правового забезпечення діяльності у цьому напрямі; розробити методичні рекомендації по впровадженню заходів щодо забезпечення інтегрованого підходу до ЕЯБ та ФЯБ на нових об’єктах ядерного паливного циклу; розробити концепцію та програму щодо впровадження заходів, спрямованих на реалізацію цього підходу на вже існуючих ядерних об’єктах України; розробити освітні програми та учбові курси для фахівців атомної галузі щодо запровадження інтегрованого підходу до ЕЯБ та ФЯБ в Україні.