Список використаних джерел

1.ДПП и женский электорат.: [ Електронний ресурс ]. − Режим доступу: http://mir-politika.ru/1583-dpp-i-zhenskiy-elektorat.html .

2. Forum discusses DPP’s China, 2016 strategy: [ Електронний ресурс ]. — Режим доступу: http://www.taipeitimes.com/News/taiwan/archives/2003568973 .

3.Can Taiwan and China achieve de facto recognition before 2016?: [ Електроннийресурс ]. − Режим доступу: http://www.wantchinatimes.com/news-subclass-cnt.aspx?id=20130407000014&cid=1701 .

4.Тайвань боится воссоединения с Китаем: [ Електронний ресурс ]. − Режим доступу: http://www.ng.ru/world/2013-07-12/7_taiwan.html .

5.История Тайваньского вопроса: [ Електронний ресурс ]. − Режим доступу: http://russian.cri.cn/chinaabc/chapter10/chapter100601.htm .

Ющенко Т.¹

Міжнародні тенденції у дослідженні теорії творення держави

На сьогоднішній день існує близько сорока теорій творення держави, кожна з яких висуває свою версію передумов, причин та механізму цього явища. Кожен з цих підходів є важливим для розуміння процесу, що безпосередньо фігурував та фігурує як одне з найважливіших питань міжнародних відносин. [3, с.24-26]

У цій роботі був досліджений історичний розвиток творення держави, проаналізовані сучасні концепції творення держави та найважливіші з перевірених історією підходів. Були простежені взаємозв’язки між ними та сучасними тенденціями розвитку державотворення країн світу.

Теологічна теорія є найдавнішою з усіх, вона пояснює походження держави божественною волею, тобто не існує ні держави, ні влади, якщо це не від Бога Згідно з ученням одного з яскравих представників цього напряму — середньовічного католицького філософа Фоми Аквінського (ХІІІ століття) будь-яке посягання на владу правителя є посяганням на самого Бога і заздалегідь приречене на невдачу. Лише свята церква, як пряме представництво Бога на Землі, може критикувати правителя або позбавляти його влади під приводом того, що дії правителя не відповідають божественній волі. З критикою цієї теорії виступав французький філософ Т.Гольбе (1723-1789). [6, с.43-44]

Згідно з психологічною теорією психіці людей властиво підкорятись більш авторитетним вождям, чаклунам, сильним та мудрим. Проте не всі люди схильні підкорятися, деякі і підкорювати, так найважливіші представниками – французький дипломат граф Жозеф Артюр де Гобіно, який опублікував у 1853 — 1855 роках «Есе про нерівність людських рас», і англійський письменник XIX століття Х'юстон Стюарт Чемберлен. Вони стверджували, що за своєю природою людство поділяється на два основних психічних типи: тих, кому за їх психічними якостями визначено панувати в суспільстві та тих, хто має потребу в поводиреві. Проте сьогодні психологічна теорія пов’язується з потребою людини звертатись за допомогою до розумніших, а також схильністю перекладати свої проблеми на інших.[4, с.14]

Історико-матеріалістична (економічна) теорія стверджує, що поява держави зумовлюється економічними причинами: суспільним поділом праці, виникненням приватної власності та появою класів з протилежними економічними інтересами. Економічно пануючий у суспільстві клас сконцентрував у своїх руках не лише власність, але і необхідну для її захисту політичну владу. У цих умовах громадянське самоврядування, що існує при родовому ладі, поступово замінилося спеціальною політичною організацією — державою, за допомогою якої економічно пануючий клас захищає свої інтереси, підтримуючи своє привілейоване положення в суспільстві і придушуючи опір експлуатованих класів. Ця теорія була розроблена в XIX столітті Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом і на сьогоднішній день її основні постулати покладаються у основу сучасних концепцій державотворення, яскравим прикладом чого є державний устрій Китайської Народної Республіки. [4, с.15-16]

Договірна теорія. Теорію суспільного договору Томаса Гоббса, Джона Локка, Жан-Жака Руссо було сформульовано в ХVІ — XIX столітті. Згідно з цією теорією держава виникає з об'єктивної потреби людей у спеціальному механізмі, який міг би регулювати відносини між індивідами, вирішувати соціальні конфлікти. Виходячи з цієї необхідності люди домовилися між собою про передачу своїх політичних прав (або їхніх частин), загальній організації, створивши таким чином державу. Елементи цієї теорії використовуються державо творцями усього світу, прикладом її застосування є вибори до парламентів або інших установ, коли певним рособам або представникам політичних партій громадяни делегують повноваження приймати рішення від їхнього імені на рівні держави. [1, с.11-12]

Теорію завоювання (насильства) було розроблено в XIX столітті Людвігом Гумпловичем, К. Оппенгеймером, Е. Тюрінгом, Карлом Каутським. Згідно з нею походження держави пов'язується з притаманними історії розвитку людства війнами, що є проявом закону природи і передбачає підкорення слабких сильними. Для закріплення такого підкорення і створюється держава як особливий апарат примусу. На думку автора ця теорія найкраще пояснює виникнення таких держав як імперії. [1, с.12]

Таким чином, досліджуючи сучасний державний устрій країн світу, ми можемо прослідкувати риси, притаманні кожній із висунутих у різні періоди теорій. Ми не можемо бути максималістами, і стверджувати, що одна теорія є істиною, а всі інші – хибні. Будь-яка з відомих теорій не може повністю охопити передумови виникнення держави й висвітлює лише певну групу причин її появи. Одна теорія не забезпечить нам цілісне уявлення про процес та не розкриє його сутності. Творення держави – явище багатогранне, і лише у своїй сукупності теорії досить повно відтворюють причини та процес її виникнення. І тільки повна теорія творення держави надає нам максимально цілісну картину. Сутність її полягає у поєднанні усіх теорій державотворення. А коли ми знаємо сутність процесу, ми можемо передбачити його розвиток, впливати на нього й керувати ним.

Таким чином, висуваючи теорію творення конкретної держави та перспективи подальшого розвитку державоустрою певної країни необхідно у рівній мірі враховувати її розташування, історичні, політичні аспекти, особливості менталітету, релігійність народних мас тощо.