Список використаних джерел

1. Андреева Е. В. Характеристика системы международной безопасности в период Холодной войны / Е. В. Андреева // Молодой ученый. — 2011. — №5. Т.2. — С. 70-72.

2. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. /Збигнев Бжезинский. М.: Международные отношения, 1999. - 256 с.

3. Главный противник: документы американской внешней политики и стратегии 1945-1950гг.: пер. с англ. /сост. и авт. вступ. ст. И.М. Ильинский.- Мю: Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2006. – 504с.

4. Плащинский А.США на пути к мировому лидерству: итоги и уроки для нового столетия // Белорусский журнал международного права и международных отношений, 2002, № 3 [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://library.by/portalus/modules/politics/print.php?subaction=showfull&id=1096450472&archive=&start_from=&ucat=3&. - Назва з екрану.

5. Bostdorff, Denise M. Proclaiming the Truman Doctrine: The Cold War Call to Arms Теxas A&M University Press, 2008, - 206 p.

6. Cohen Warren I. America in the Age of Soviet Power 1945—1991. Cambridge History of American Foreign Relations. V. 4. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. P. 260.

7. Frazier, Robert. "Kennan, 'Universalism,' and the Truman Doctrine," Journal of Cold War Studies, Spring 2009, Vol. 11 Issue 2, pp 3–34

8. Morgenthau H. J. A New Foreign Policy for the United States. New York: Praeger, 1969. Р. 128.

Васильченко О.¹

Сирійська криза у площині стратегічних координат російської федерації

Наразі міжнародне співтовариство з огляду ну суттєві зміни у якісних та кількісних показниках у політико-економічних процесах має справу із проблемами комплексного характеру, які носять не стільки вже внутрішньо- чи міждержавний, а радше міжрегіональний та глобальний характер. Першочерговою причиною цьому є замученість великої кількості різнопланових акторів, кожен з яких має власну мотивацію для участі, виходячи як із невід’ємних потреб у забезпеченні безпеки, так і коротко- та довгострокових економічних чи то політичних інтересів. Саме одним із таких конфліктних вузлів, що став на сьогодні полігоном для змагання світових акторів із глобальними та регіональними інтересами є сирійська криза. Потенційні трильйони доларів доходів від енергоносіїв, що протікають через територію Сирії можуть бути в контексті згаданої кризи мотивуючим фактором для США, Росії, Туреччини та низки арабських держав [3]. Власне варто погодитись, що Сирія є ключовим маршрутом транзиту енергоносіїв до Європи. Схоже, ряд країн бажають домінувати над ринком енергоресурсів, що йдуть через Сирію. Однак аспекти забезпечення енергетичної безпеки, нехай і є суттєвими з огляду ну потреби сторін, що задіяні у ході подій сирійської громадянської війни та її врегулюванні, та не можуть вважатися єдиними. Аби підтвердити це, зробимо спробу дослідити місце та роль подій у САР з позиції одного із ключових гравців даного близькосхідного військово-політичного сценарію. А саме – Російської Федерації. Необхідність у дослідженні позиції сирійської кризи в контексті стратегічних координат РФ виникає через нагальну потребу у розумінні мотивів поведінки даної держави під час проведення тієї чи іншої політичної лінії у спробах врегулювати ситуацію, що склалася в країні [4]. Ми спробуємо дослідити положення сирійської проблеми у проекції на ключові документи, що визначають зовнішню та внутрішню політику РФ, а також на нефіксовані особливості її економічної, зокрема енергетичної, політики. У рамках даного дослідження нам знадобляться, в першу чергу, положення Концепції зовнішньої політики Російської Федерації від 12 лютого 2013 р. Оскільки показовим є те, що з неї власне виключена така мета , як створення системи двосторонніх і багатосторонніх партнерських відносин , покликаної забезпечити стійкість міжнародного становища країни до коливань зовнішньополітичної кон'юнктури , і включена нова : зміцнення торгово-економічних позицій Росії в системі світогосподарських зв'язків, дипломатичний супровід інтересів вітчизняних економічних операторів за кордоном, недопущення дискримінації російських товарів, послуг, інвестицій, використання можливостей міжнародних та регіональних економічних і фінансових організацій у цих цілях [1]. Воєнна доктрина дасть нам змогу відслідкувати ключові характеристики, які РФ надає загрозам власній безпеці та якими засобами вона націлена їх долати з огляду на швидку трансформацію міжнародного безпекового середовища [3] . Що ми і можемо побачити на прикладі Сирії. Нарешті, аналітичний огляд енергетичної політики Російської Федерації особливо у контексті Близького Сходу дасть шанс зрозуміти характерні особливості доволі суперечливої політики даної держави,особливо згадуючи тривалий та непростий процес врегулювання кризи. Домінування інтересів, пов’язаних із встановленням впливу над шляхами транспортування енергоресурсів продемонструють нам плани побудови майбутніх ниток газо- та нафтопроводів, зокрема коли ми будемо згадувати й характерні особливості відповідної політики інших арабських держав регіону [5]. Тож сирійська криза у рамках даного дослідження має шанс отримати оновлений огляд та оцінку. Що становитиме потенційну актуальність і для українських наукових а практичних реалій з метою більш глибокого розуміння загальних та специфічних рис політики нашого східного сусіда та суперника.