
- •24 Жовтня 2013 року
- •Міжнародні відносини та зовнішня політика
- •Посилення обороноздатності республіки корея як альтернатива набуттю ядерного статусу
- •Список використаних джерел
- •Криза концепції "великий близький схід"
- •Список використаних джерел
- •Дипломатичні інструменти на шляху до підвищення безпеки використання ядерної енергії: сеульський саміт з (фізичної) ядерної безпеки
- •Список використаних джерел
- •Співробітництво і світове лідерство в контексті відносинсша-єс
- •Подолання глобальної екологічної кризи як один з основних політичних пріоритетів світової громадськості
- •Місце арабських держав африки в турецькому геополітичному проекті (на основі аналізу арабомовних джерел)
- •Список використаних джерел
- •«Иорданский вариант» решения палестинской проблемы
- •Список использованных источников
- •Розвиток системи про індії
- •Список використаних джерел
- •Дослідження стратегії стримування та залучення крізь призму рівноваги
- •Список використаних джерел
- •Проблема регіональної безпеки в східній азії: ретроспективний підхід
- •Список джерел і літератури:
- •Азійсько-тихоокеанський простір як один з пріоритетних векторів у зовнішньополітичній стратегії росії на сучасному етапі
- •Список використаних джерел
- •Проблема визнання геноциду вірмен на рівні єс
- •Список використаних джерел
- •Фрн та проблеми забезпечення європейської безпеки
- •Інтереси великої британії щодо входження україни до зони вільної торгівлі з європейським союзом
- •Список використаних джерел
- •Чи реальна незалежність каталонії?
- •Список використаних джерел
- •Новітні виклики для зовнішньої політики ізраїлю
- •Список використаних джерел
- •Можливі наслідки парламентських виборів 2013 р. У фрн для зовнішньої політики держави
- •Список використаних джерел
- •Нато у європейській системі безпеки
- •Список використаних джерел
- •Конфлікт в малі як новий етап геополітичного протистояння в магрибі
- •Список використаних джерел
- •Секція: країнознавство
- •Стратегічне партнерство в азербайджансько-українських відносинах: концептуальні засади
- •Список використаних джерел
- •«Заморожені» конфлікти на пострадянському просторі як загроза міжнародній безпеці
- •Список використаних джерел
- •Особливості міграції населення кнр до російської федерації
- •Cписок використаних джерел
- •Вплив доктрини трумена 1947 року на міжнародні відносини
- •Список використаних джерел
- •Сирійська криза у площині стратегічних координат російської федерації
- •Список використаних джерел
- •Кооперація держав в боротьбі з наркотрафіком в латинській америці
- •Список використаних джерел
- •Демократична прогресивна партія та її роль у розвитку відносин тайваню з материковим китаєм
- •Список використаних джерел
- •Міжнародні тенденції у дослідженні теорії творення держави
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародні організації та дипломатія
- •Список використаних джерел
- •Проблеми модернізаціїї української гтс: політичний аспект
- •Список використаних джерел
- •Ознаки багатополярності сучасної системи міжнародних відносин
- •Списоквикористанихджерел
- •Кіно як один із засобів посилення ефективності діяльності послів увкб оон
- •Список використаних джерел
- •Моделі інтеграції іммігрантів в сучасному світі
- •Список використаних джерел
- •Традиції та правила дипломатичного протоколу як основа для злагодженої міжнародної комунікації
- •Список використаної літератури:
- •Європейський вектор зовнішньої політики німеччини
- •Список використаних джерел
- •Політика німеччини щодо програми єс «східне партнерство»
- •Список використаних джерел
- •Особливості сучасного розширення єс
- •Список використаних джерел
- •Роль обсє у сучасних міжнародних відносинах
- •Список використаних джерел
- •Американська дипломатія в умовах призупинення діяльності федерального уряду
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародне право
- •Застосування європейської хартії регіональних мов або мов меншин
- •Список використаних джерел
- •Основні правові підходи до вироблення моделі універсального міжнародно-правового регулювання діяльності з дистанційного зондування землі з космосу
- •Украина в системе международной правовой защиты трансфер технологий
- •Список литературы
- •Сучасні виклики функціональної діяльності універсальних міжнародних інституцій
- •Список використаних джерел
- •Уніфікація правового регулювання міжнародних морських перевезень
- •Список використаних джерел
- •Системний підхід – загальнометодологічна основа дослідження теоретичних проблем міжнародного права
- •Список використаних джерел
- •Національно-правовоі наслідки акту визнання
- •Список використаних джерел
- •Перспективи визнання міжнародного тероризму як злочину проти міжнародного права
- •Список використаних джерел
- •Персональні імунітети в міжнародному кримінальному праві
- •Список використаних джерел
- •Ідея впровадження міжнародної кримінальної відповідальності за ненасильницькі злочини
- •Список використаних джерел
- •Чи є рішення міжнародного суду оон джерелом міжнародного права?
- •Список використаних джерел
- •Проблеми безпеки в міжнародному космічному праві: до питання про необхідність універсальної космічної організації
- •Список використаних джерел
- •Секція: міжнародне приватне право
- •Методологічні підходи до розуміння проблеми зловживання правом
- •Список використаних джерел
- •Проблема охорони авторського права в мережі інтернет
- •Список використаних джерел
- •Правовий аспект захисту веб-сайтів
- •Список використаних джерел
- •Значні правочини в акціонерних товариствах україни
- •Список використаних джерел
- •Виконання рішень іноземних судових установ в україні
- •Список використаних джерел
- •Секція: порівняльне европейське право
- •Ефективність сучасного міжнародно-правового регулювання відповідальності міжнародних організацій
- •Список використаних джерел
- •Реформа процедур визначення юрисдикції та визнання та виконання рішень із прийняттям регламенту (єс) № 1215/2012
- •Список використаних джерел
- •Єдиний митний кодекс європейського союзу: новели і значення
- •Список використаних джерел
- •Проблеми виконання фактором посередницьких функцій за договором міжнародного факторингу
- •Список використаних джерел
Список використаних джерел
Deutschland wird wieder Export-Vizeweltmeister: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/deutschland-wird-wieder-export-vizeweltmeister/a-16748822.
Bundestagswahl 2013: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.spiegel.de/politik/deutschland/bundestagswahl-2013-wahlergebnis-grafik-bundestag-wahlkreis-a-923496.html.
Debatte zur deutschen Außenpolitik: Raus aus der Moralecke!: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zeit.de/2013/10/Aussenpolitik-Diskussion-Moral.
Germany at the polls – what Europe can expect: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sieps.se/en/publikationer/germany-at-the-polls-%E2%80%93-what-europe-can-expect.
5. LetztedeutscheSoldatenausKundusabgezogen: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tagesspiegel.de/politik/bundeswehr-in-afghanistan-letzte-deutsche-soldaten-aus-kundus-abgezogen/8957758.html.
Легановська М.1
Нато у європейській системі безпеки
Європейська система безпеки стикається з новими викликами та випробуваннями. Держави-члени Північноатлантичного договору розглядають його як інструмент забезпечення колективної безпеки. Організація НАТО у 2010 році прийняла нову стратегічну концепцію «Активна участь, сучасна оборона».
Мета повідомлення – визначити місце та роль Північноатлантичного Альянсу у європейській системі безпеки. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:
визначити особливості та головні тенденції розвитку та існування європейської безпекової системи;
оцінити вплив Організації Північноатлантичного договору на європейську безпекову систему з урахуванням специфічних рис Альянсу;
зробити прогноз щодо перспектив формування європейської системи безпеки та ймовірне місце України у ній, закцентувавши увагу на ролі НАТО у системі.
Наразі у світі простежується тенденція до активного втілення у життя концепції колективної безпеки. У Європі дані явища можна дослідити на прикладі ОБСЄ і НАТО, а також розглянувши більш детально інституції Європейського Союзу.
У сучасному світі ми можемо спостерігати пожвавлення інтеграційних процесів у сфері континентальної безпеки, про що свідчить Декларація Кельнського саміту від 4 червня 1999 року, яка підтвердила прагнення Європейського Союзу регулювати кризові ситуації й попереджати конфлікти для зміцнення європейської безпеки та захисту. Саміт у Гельсінкі у грудні того ж року заснував Європейську політику безпеки та оборони (ЄПБО) [1, c. 42]. Також необхідно зазначити, що згідно Марсельської декларації від 13 листопада 2000 року про розформування інституцій Західноєвропейського Союзу, повноваження колишнього ЗЄС у сфері політики безпеки і оборони перебрав на себе Європейський союз [1, c. 42]. Таким чином, ЄС отримав набір інструментів, котрі координують єдину політичну лінію задля вирішення першочергових безпекових завдань.
Важливу роль у забезпеченні безпеки на європейському континенті відіграє також Організація з безпеки і співробітництва (ОБСЄ), яка охоплює всі держави континенту. Щоправда, на даному етапі, замість активної участі ОБСЄ у вирішенні питань європейської безпеки, країни Заходу обмежили свою участь у діяльності Організації миротворчими питаннями та контролем за здійсненням прав людини і демократичних стандартів в країнах СНД [2, с. 3]. Водночас, слід зауважити, що миротворчі зусилля ОБСЄ наразі штучно мінімалізовані. Ми вбачаємо причини цього у підвищенні ролі НАТО [2, с. 3-9].
На відміну від ОБСЄ, Організація Північноатлантичного договору лише підсилює власний вплив на європейському континенті. Це можна пов’язати з останніми трьома хвилями розширеннями НАТО, після яких до Організації увійшла низька держав-колишніх членів Варшавського договору.
Також НАТО проводить регулярну роботу щодо адаптації власних механізмів до сучасних викликів та загроз. У 1999 році у Косово світова спільнота побачила, що дана Організація має потужний військовий потенціал та готова активно діяти заради своєї головної мети – підтримання безпеки. Високий військовий та геополітичний потенціал НАТО, на наш погляд, робить Організацію одним з ключових елементів, що працюють у сфері європейської континентальної безпеки.
Два найбільш очевидних мотиви ініціації розширення - це отримання важелів контролю над східними кордонами Німеччини та попередження виникненню на континенті відмінних від НАТО міжнаціональних інтегрованих військових структур [3, с. 5].
Третім мотивом можна назвати бажання НАТО збільшити свій вплив на континенті, зробити європейську безпекову систему НАТОцентричною. Після розпаду біполярної системи у Ради Безпеки ООН з’явився шанс стати більш впливовим механізмом регулювання європейських безпекових питань. На цьому тлі керівництво НАТО вирішило зробити кроки для трансформації Альянсу та зміни його ваги на континенті.
Основною проблемою нових членів є те, що географічно вони межують з країнами, що не є членами НАТО: зі східноєвропейськими державами та з Російською Федерацією, зокрема. Даний факт свідчить про вищий рівень потенційної загрози для безпеки цих держав. В той же час західно- та північноєвропейські держави вбачають у прийомі нових членів в Альянс спосіб збільшення політичної ваги НАТО у регіоні та приплив нових коштів. Тобто, очевидною є фундаментальна розбіжність у поставлених цілях.
Однак, НАТО все ж можна розглядати не лише як інструмент колективної оборони, а як основний механізм підтримання європейського балансу сил. Бажання Альянсу схилити даний баланс на власну користь ілюструють розширення.
Отже, підсумовуючи, зазначимо:
- європейська система безпеки є складною системою. Необхідно зазначити, що вагому роль у забезпеченні стабільності на континенті наразі відіграють такі міжнародні організації, як ЄС, ОБСЄ, ООН та НАТО. Однак, не можна забувати про національні інтереси держав континенту;
- якщо говорити про європейський континент, то Альянс, безперечно, є дуже вагомим та суттєвим фактором, який впливає на розвиток безпекової системи регіону. Поруч з цим, всередині НАТО є низька суперечностей;
- вступ України до НАТО наразі не стоїть на порядку денному через позаблоковий статус нашої держави. Проте співпраця з Альянсом є необхідною і корисною для України з огляду на можливості адаптації Збройних сил нашої держави до стандартів НАТО, що у разі перегляду пріоритетів України в оборонній і безпековій сфері на користь інтеграції до НАТО, сприятиме її входженню до Альянсу без тривалого підготовчого періоду.