Інтереси великої британії щодо входження україни до зони вільної торгівлі з європейським союзом

Насьогодні найбільш актуальною темою для України є підписання Угоди про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті 28 листопада 2013 року. Результат цієї важливої події визначить на роки вперед майбутню долю України, особливо щодо політичної та економічної сфери.

Розробка Угоди про асоціацію почалася ще у 2008 році після вступу України до СОТ та завершилася у грудні 2011. Окрім політичної частини (політична асоціація з ЄС), Угода також містить у собі й економічну – основою якої є приєднання України до ЗВТ з ЄС. 30 березня 2012 року відбулося часткове парафування Угоди, при чому підписано було лише політичну частину та окремі розділи економічної через неспроможність України та ЄС досягти згоди щодо усіх економічних питань.

Втім, наразі Україні більше не можна відтягувати процес підписання Угоди, оскільки при неуспішному результаті на саміті у Вільнюсі повернутися до обговорення питання про політичну асоціацію з ЄС можна буде лише у 2016 році.

Україну підтримує багато країн, серед яких Польща, Литва, Данія, США. Не стоїть осторонь у наданні допомоги щодо просування інтересів України у Європейському Союзі та подальшої активної співпраці одна з найбільших світових економік та країн, що визначають загальний курс ЄС – Велика Британія.

Велика Британія переслідує в основному економічні та фінансові інтереси. Сама країна вже другий рік без особливих успіхів проштовхує до Європейського Співтовариства пропозицію переглянути економічні засади функціонування ЄС. Підписання Україною угоди з ЄС та подальше входження до ЗВТ могло б частково компенсувати небажання європейських країн грати за правилами Великої Британії, оскільки для неї відкривається новий ринок з новими можливостями.

Участь України в ринкових процесах об’єднаної Європи мала б обопільні переваги як для самої України, так і для країн ЄС. Питання лише в тому, хто першим встигне затвердитися на цьому новому ринку. Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі передбачає, окрім сприяння у торгівлі товарами та послугами, скасування ввізних мит на товари та зменшення нетарифних обмежень [1].

Найбільше Велика Британія зацікавлена у тісній співпраці з Україною у таких секторах економіки як сільське господарство, машинобудування та енергетична сфера. Щодо останньої, то наразі Україна та спільна британсько-голландська компанія «Shell» займаються втіленням перспективного проекту стосовно видобутку сланцевого газу на Сході України.

Серед провідних інвесторів України Велика Британія посідає шосте місце із загальним обсягом інвестицій, що складає 2,56 млрд. дол. США. Найбільше інвестицій було залучено до сфери операцій з нерухомим майном, фінансової сфери та промисловості [3].

Після підписання Угоди про асоціацію Велика Британія матиме змогу легше просувати свої товари та послуги на територію України. Така перспектива розширює економічні можливості Великої Британії щодо закріплення на українському ринку.

Зі сторони України зміна законодавства у відповідності з нормативно-правовою базою ЄС сприятиме уніфікації правил, що регулюють діяльність в економічній та фінансовій сферах, тому не лише дозволить отримати більше інвестицій і залучити європейський капітал до розвитку українського ринку, але й покращить інвестиційний клімат та імідж України на світовій арені в цілому.

Особливої уваги заслуговує і політичний інтерес Великої Британії до України. У своїх виступах офіційні представники Великої Британії не раз підкреслювали, що залучення України до тіснішої політичної співпраці з ЄС є життєво важливим. Для них Україна є таким партнером, який зможе справитися із виконанням усіх рекомендацій ЄС та поглибити своє співробітництво. Так, на думку посла Великої Британії в Україні пана Саймона Сміта, перспектива України стати повноправним членом ЄС є абсолютно реальною [2].

В цілому, необхідно зауважити, що навіть прихильне ставлення провідних держав-членів ЄС щодо можливості підписання Угоди про Асоціацію, не є стовідсотковою гарантією. Відповідальність за результат лежить саме на Україні, адже європейські країни висловили свою готовність до поглибленої співпраці України за умови виконання певних вимог, з більшістю яких Україна вже успішно впоралася.

Поки що доля України на Вільнюському саміті невизначена, але саме в руках української влади наразі перебуває ключ, який допоможе вирішити це питання і ще на один крок наблизить Україну до Європи та її цінностей.