
- •Методичні вказівки щодо роботи з модулем
- •Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
- •11.1 Психодіагностичні методики дослідження я-концепції.
- •1. Самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •2. Методики діагностики самосвідомості, їх достоїнства та недоліки.
- •Достоїнства й недоліки методик психодіагностики самосвідомості.
- •Методики психодіагностики в кокології.
- •Тема 9.2. Діагностика дитячо-батьківських та подружніх стосунків.
- •Тема 9.2. Діагностика дитячо-батьківських та подружніх стосунків.
- •Тема 9.4. Розвиток я-концепції дітей, підлітків та старшокласників. Корекція дитячо-батьківських відносин.
- •9.4. Розвиток я-концепції підлітків та старшокласників.
- •Тема 9.4. Діагностика подружніх стосунків.
2. Методики діагностики самосвідомості, їх достоїнства та недоліки.
В області діагностики самосвідомості використаються наступні класи методик:
стандартизовані самозвіти
нестандартизовані самозвіти;
ідеографічні методики;
проективні методики (включаючи рефрактивні техніки)
|
|
1) Шкала “Я-концепція” Теннесі
2) Шкала дитячої “Я-концепції” Пірсона-Харріса
3) Шкала самоповаги Розенберга
4) Тест-опитувальник самоставлення (В.В.Столін, С.Р. Пантілєєв) |
До стандартизованих самозвітів відносяться насамперед тести-опитувальники, що складаються із тверджень, що стосуються: 1) ставлення випробуваного до самого себе в різних життєвих сферах; 2) почуттів, думок щодо тих або інших подій у житті суб'єкта; 3) поведінкових проявів; 4) взаємин з іншими людьми. Спосіб відповіді широко варіюється від 2-х до 7-и альтернативних виборів, з вербальною й невербальною згодою. |
Тест 20 тверджень на самоставлення (Kuhn M., McPartland T., 1966) |
Нестандартизовані самозвіти являють собою розгорнутий самоопис, у якому так чи інакше проявляється “Я-концепція”. Для обробки сукупності тестів застосовують процедуру контент-анализу |
Техніки репертуарних решіток Дж. Келлі |
Ідеографічні техніки засновані на використанні психосемантичних закономірностей, аналізі індивідуальних матриць, при якому простір самоопису і його змістовних осей не задаються апріорно на основі усереднених даних, а виявляються за результатами конкретного обстежуваного, причому результати інтерпретуються не шляхом співвіднесення з «нормою», а в порівнянні з іншими характеристиками того ж суб'єкта |
|
Проективні техніки. Проективні показники використовуються для аналізу аспектів ставлення, що вислизають при аналізі прямого самозвіту: 1) несвідомих компонентів самоставлення (внутріособистісних захистів); 2) “небажаної самооцінки”, тобто самооцінки, що суперечить соціально прийнятним зразкам особистості |
Рефрактивні техніки
Це процедури, у яких люди роблять оцінку якихось своїх атрибутів, не усвідомлюючи, що вони оцінюють себе.
Наприклад, Методика керованої проекції.
Випробуваному пред'являють його власний словесний портрет під ім'ям портрета іншої особи, а також портрет його вигаданої протилежності.
Методи виміру локусу контролю.
Інтегральна характеристика самосвідомості, що зв'язує почуття відповідальності, готовність до активності й переживання “Я”. Локалізація контролю над значимими для себе подіями: інтернальний та екстернальний.
1) шкала Роттера;
2) у вітчизняній психології:
а) оригінальна шкала Роттера;
б) Опитувальник рівня суб'єктивного контролю (адаптація Е.Ф. Бажина, С.А. Голинкіної, А.М. Еткінда);
Контрольні списки – різновид стандартизованого самозвіту
Стислість пунктів, аж до окремих прикметників. Наприклад, контрольний список прикметників Г.Гоха містить 300 особистісних прикметників, розташованих за абеткою. Випробуваний вибирає прикметники, які йому відповідають.
Передбачає вимір глобальної самооцінки.
Російською мовою також розроблені подібні списки (роботи А.Г.Шмельова, 1983, “Особистісний семантичний диференціал”).