1.Порядок оподаткування діяльності

Податки — це система обов'язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення, що є одним з основних дже­рел формування доходів державного бюджету на всіх його рів­нях. За економічною суттю, податки є відносинами, які виника­ють між державою та юридичними й фізичними особами з при­воду примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансу­вання державних видатків. Податки є економічною базою функ­ціонування держави і найважливішою формою регулювання ринкових відносин. Вони становлять 80—95 % дохідної части­ни державного бюджету. Все, що пов'язане зі споживанням держави, закладено в податках.

Податкам властиві дві основні функції — фіскальна та еко­номічна.

Суть фіскальної функції податків полягає в тому, що за її допомогою держава акумулює частину національного доходу, формуючи при цьому державні грошові фонди і створюючи таким чином матеріальні умови для функціонування держави.

Економічна функція податків зумовлена тим, що податки як одна з форм перерозподілу національного доходу значною мірою впливають на процес відтворення, стимулюючи його тем­пи, посилюючи чи послаблюючи накопичення грошових фондів підприємств, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення.

Фіскальна та економічна функції податків міцно взаємопо­в'язані. Очевидно, що зростання податкових ставок обмежує пер­спективи розгортання господарської діяльності та зацікавленості у збільшенні доходів, що зумовлює згортання виробництва, надходжень у бюджетні фонди.

Внутрішній зміст кожного податку розкривають його еле­менти. Усі без винятку податки містять такі основні елементи:

• об'єкт оподаткування — предмет, що підлягає оподат­куванню (дохід, майно, товари);

• суб'єкт податку (або платник податку) — фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов'язок сплачу­ вати податок;

• джерело податку — дохід суб'єкта (заробітна плата, при­буток тощо), з якого сплачується податок;

• одиниця оподаткування — одиниця виміру об'єкта подат­ку (для прибуткового податку — грошова одиниця, для земельного — гектар або квадратний метр земельної ділянки тощо);

• база оподаткування — закріплена законодавчо частина доходів чи майна платника податків, яку враховують при роз­рахунку суми певного податку (за вирахуванням податкових пільг);

• податкова ставка — величина податку на одиницю оподаткування;

• термін сплати податку — законодавчо встановлений термін внесення до бюджету податків, належних до сплати за відповідний період;

податкові пільги — повне або часткове звільнення юри­дичних або фізичних осіб від податків. Вони спрямовані на розв'язання як економічних, так і соціальних завдань. Вико­ристовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси, а також забезпечує соціальний захист окремих груп населення та видів діяльності.

Податкова система — це сукупність урегульованих пра­вовими нормами податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, що їх стягують з юридичних і фізичних осіб на території певної держави, а та­кож форми та методи побудови такої системи.

Загальнодержавні податки відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" встановлює Верховна Рада Укра­їни, їх стягують в обов'язковому порядку на всій території Укра­їни незалежно від того, до якого бюджету вони надходять. Ні уряд, ні місцеві органи влади не мають права скасовувати ці податки або запроваджувати інші, встановлювати ставки опо­даткування чи надавати пільги за винятком тих, що передба­чені чинним законодавством України.

В Україні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов'язкових платежів, напрямки їх зара­хування, платників податків і об'єкти оподаткування та відпо­відальність за порушення законодавства про податки визначає Закон України № 77/97-ВР "Про систему оподаткування" від 8 лютого 1997 р. Право встановлювати нові та замінювати чинні податки має тільки Верховна Рада України.

Усі податки, збори та обов'язкові платежі, які справляють на території України, поділяються на дві групи — загально­державні та місцеві.

Загальнодержавні податки відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" встановлює Верховна Рада Укра­їни, їх стягують в обов'язковому порядку на всій території Укра­їни незалежно від того, до якого бюджету вони надходять. Ні уряд, ні місцеві органи влади не мають права скасовувати ці податки або запроваджувати інші, встановлювати ставки опо­даткування чи надавати пільги за винятком тих, що передба­чені чинним законодавством України.

На відміну від загальнодержавних, для місцевих податків і зборів законодавчо визначено: їх перелік; платників податків і зборів; об'єкт оподаткування; граничну (максимальну) став­ку податку чи збору. Право встановлювати місцеві податки і збори на своїй території (відповідно до їх переліку), їх ставки (у межах граничних ставок), механізм їх справляння та поря­док сплати надано органам місцевого самоврядування — сіль­ським, селищним, міським радам народних депутатів. Це не стосується лише збору за проїзд територією прикордонних об­ластей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлю­ють обласні ради народних депутатів.

Поряд із загальнодержавними та місцевими податками і зборами в Україні використовуються спрощені системи оподаткування — для оподаткування малих форм підприєм­ництва (єдиний податок із суб'єктів малого підприємництва) та сільськогосподарських товаровиробників (фіксований сіль­ськогосподарський податок), суть яких полягає у заміні кількох податків єдиним.

ТзОВ “КОМФОРТБУД” сплачує такі прямі податки, як податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, податок із власників транспортних засобів, плата за землю. Об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. Ставка податку – 25 %. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів сплачують підприємства, установи, організації України та інших держав, що мають зареєстровані в Україні у відповідності до чинного законодавства власні транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається у відповідності до грошової оцінки земель.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. ТзОВ “КОМФОРТБУД” сплачує такі непрямі податки, як ПДВ і мито. ПДВ – є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виконання робіт чи надання послуг. Об’єктом оподаткування є додана вартість робіт, послуг чи виготовленої продукції. Базова ставка ПДВ – 20 %. Мито – це вид непрямого податку на товари і послуги, які переміщуються через митний кордон України.

До загальнодержавних зборів, які сплачує ТзОВ “КОМФОРТБУД” належать: збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір за забруднення навколишнього середовища, збір до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, збір до Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Місцевими податками, які сплачує дане підприємство є комунальний податок і податок з реклами.

Комунальний податок – це обов’язковий місцевий податок, який нараховується з неоподаткованого фонду оплати праці робітників за встановленими ставками.

Податок з реклами - найпоширеніший місцевий податок. Об’єктом оподаткування виступає вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Він сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію, з комерційною метою, за допомогою преси, телебачення, афіш, бігбордів, засобів масової інформації , в першу чергу по Інтернету, а плакатів на будинках, у транспорті тощо. Граничний розмір цього податку не може перевищувати 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5% – за розміщення реклами на тривалий час.