5. Мікробіологія паперу та паперових виробів

Папір не дуже стійкий до дії бактерій, актиноміцетів та грибів. Негативний вплив мікроорганізмів починається вже на стадії вироб­ництва паперу і паперових виробів. У процесі обробки водою дерев­ної тирси, паперової та текстильної макулатури для розвитку мікро­організмів створюються сприятливі умови, особливо на ситах фільт­рів, а також у самій воді. Якщо готова паперова продукція зберігаєть­ся або використовується в приміщеннях з високою відносною воло­гістю повітря, то вона швидко втрачає товарну цінність у результаті мікробіологічного розкладу. В процесі виробництва паперу голов­ними шкідниками є гриби, що розкладають деревину і призводять до різних забарвлень целюлозних мас. Жовті та зелені забарвлення можуть бути спричинені грибами роду Trichoderma або Penicillium, сірі та сіро-зелені - роду Stemphylium та Alternaria, пурпурові - гри­бом Phoma lignicola. Сіре та сіро-блакитне забарвлення пов’язані з розвитком грибів, шо призводять до такого забарвлення деревини, а саме: Cladosporium, Pullularia pullulans, Margarinomyces fasciculatus або Trichosporium heteromorphum. Бронзове забарвлення може бути результатом розвитку грибів, що викликають розклад деревини: Polyporus alietinus, Fomes annosus, Coniophora puteana, Stereum sanguinolentum або Flammula spumosa. В целюлозно-паперовому виробництві при очищенні та сортуванні целюлозних мас, при виготовленні паперової маси та її формуванні особливе значення має вода. Вона має бути мікробіологічно чистою. З цією метою її додатково хлорують.

Головним джерелом мікробіологічного забруднення в целю- лозно-паперовому виробництві є деревина і деревна стружка, маку­латура, вода, що надходить на фабрику (при умові відсутності додат­кового хлорування), повітря фабрик і деяка допоміжна сировина.

Для боротьби з мікроорганізмами на паперових фабриках використовують безпосередні й опосередковані засоби. Останні зумовлені дотриманням гігієнічних правил на виробництві та деяких виробничих параметрів, зокрема, температури води та її хлорування. Безпосередні засоби боротьби з мікроорганізмами - це застосування антисептиків з метою знищення мікроорганізмів у целюлозних і паперових масах, зокрема, слизоутворювальних.

Головними гігієнічними правилами в целюлозно-паперовому виробництві, поряд з додатковим хлоруванням води, є:

363

• повне очищення машин і устаткування від різних осадів, слизу і волокон целюлози;

• систематична очистка стін, каналізаційних систем і виробничих приміщень в цілому з допомогою розчинів різних антисептиків;

• дотримання правил зберігання основної та допоміжної сировини, що робить неможливим розвиток мікроорганізмів, комах і гризунів;

• удосконалення конструкції трубопроводів з метою усунення можливості локалізації мікроорганізмів на окремих їхніх ділянках.

Для боротьби з грибами на стадії целюлозних мас як антисептик використовують буру і борну кислоту, динітрофенол натрію, хлорис­тий цинк, а також пентанітрофенол і хлорфенол.

Антисептики, що використовуються в паперовому виробництві, мають відповідати таким вимогам:

• глибоко проникати у мокрі волокна целюлози;

• не бути токсичними для людини і безпечними у використанні;

• бути стійкими і зберігати свої антисептичні властивості впродовж дев’яти місяців;

• бути доступними за ціною і зберігати свої властивості при мінусових температурах.

Знайти антисептики, які відповідали б усім цим вимогам, досить складно.

У виробництві пакувального паперу для продовольчих товарів рекомендують використовувати сорбінову кислоту, вміст якої, в перерахунку на суху паперову масу, має складати 0,1-0,2%. Особливе значення має вміст антисептиків у пакувальних паперових матеріалах для цитрусових та інших овочів, оскільки саме пакувальні матеріали оберігають їх від розвитку плісені в процесі транспортування та зберігання.

Важливою проблемою є збереження книжок та архівних матеріалів, оскільки руйнування паперу може відбуватися як в результаті життєдіяльності мікроорганізмів, так і комах, а також може бути результатом процесів старіння, що супроводжуються зміною фізичних, хімічних і механічних властивостей паперу (рис. 46).

364

Рис. 46. Руйнування паперу бактеріями

Активно розкладає папір Gymnoascus setosus. На уражених книгах, папері утворюються забарвлені плями, на місцях яких згодом випадають діри.

Вибір антисептиків для знищення мікроорганізмів у книгосхови­щах та архівах відбувається з урахуванням мікрофлори цих примі­щень та архівних матеріалів.

При цьому необхідно враховувати, що в архівних фондах можуть залишатись живими патогенні для людей, тварин і рослин мікроорганізми. Мікрофлора архівних паперів може бути досить різною, тому її аналіз є основою для визначення профілактичних заходів й методів знищення мікроорганізмів.

При визначенні антисептика необхідно враховувати його доступність, можливість застосування персоналом бібліотек та архівів, ефективність і тривалість його дії на мікроорганізми, а також вплив тривких мікробіоцидів на тих, хто користується архівними матеріалами. Дезинфекцію багатьох об’єктів можна проводити сумішшю окису етилену та вуглекислого газу у відношенні 1 : 9. Перевагою окису етилену є його інертність стосовно паперу. Разом з тим, дезинфекція такою газовою сумішшю не може гарантувати стійкий захист паперу від мікроорганізмів. В архівній справі доцільним є застосування стійких мікробіоцидів з одночасним ламінуванням паперу з метою його консервування та зміцнення. Цікавим є досвід Інституту книги у Римі, де працює камера високого тиску, в якій великі партії книжок стерилізують ціанистим воднем. Місткість цієї камери 35 м³.

365