говує препарат Antimycotinum А фірми Bayer. Він є сумішшю окта- і пентабензилофенолу, аніліду саліцилової кислоти і сульфіду 4-метил- отіураму.

3. Мікробіологія текстильних товарів

Текстильні товари виготовляють із волокон, що за походженням поділяються на натуральні та хімічні.

До групи натуральних волокон належать органічні волокна рослинного походження (бавовна, льон, конопля та ін.) та органічні волокна тваринного походження (вовна та шовк натуральні). До цієї групи належать також неорганічні натуральні волокна (азбест).

До групи хімічних волокон відносять штучні волокна - целюлозні, білкові, альгінові та каучукові, а також волокна синтетичні, які отримують з різних полімерів.

На рослинні волокна мікроорганізми потрапляють з грунту, води, зовнішнього середовища, інших джерел. Джерелом мікроорганізмів, які забруднюють волокна тваринного походження, є повітря, вода, тіло тварини. Волокна є потенційними поживними речовинами для мікробів, особливо при достатній вологості й доступі повітря. Мікрофлора натуральних волокон у процесі переробки та споживання залежить від екологічних факторів.

Бавовна-сирець переважно сильно забруднена бактеріями і плісеневими грибами, які розповсюджені у ґрунті і на поверхні рослин. На бавовні-сирці переважають бактерії з роду Bacillus і Flavobacterium, плісеневі гриби з родів Fusarium, Hormodendrum, Alternaria, Sporotrichum і Monilia. Спори бактерій і грибів можуть зберігати життєздатність при переробці та у готових виробах. Галоуей описав 180 плісеневих грибів, які були виділені із пошкоджених бавовняних тканин. Типовий вигляд запліснявілого волокна наведено на рис. 45.

При вимочуванні льону і коноплі спеціально створюють умови, за яких розвиваються мікроорганізми, що продукують пектолітичні ферменги. У результаті гідролізу пектинових речовин у стеблі льону чи коноплі вивільнюються волокна, що до вимочування були склеєні пектиновими речовинами. Після висушування та наступних технологічних процесів кількість мікроорганізмів у волокнах суттєво

351

зменшується, але все ж залишається високою. Так, наприклад, в 1 г бавовни кількість окремих груп мікроорганізмів може знаходитись у таких межах:

Рис. 45. Запліснявілі волокна під мікроскопом

Процес мікробіологічного розкладу рослинних волокон проходить по-різному і з різною інтенсивністю залежно від умов зберігання та експлуатації готових виробів. Вплив мікроорганізмів зростає в результаті тривалого зберігання сировини та експлуатації готових виробів у вологих приміщеннях, при постійному контакті з ґрунтом або водою. Розвиток грибів у виробах виявляється у вигляді плям різного кольору, а саме:

• жовто-помаранчеві плями є результатом розвитку грибів Oidium aurautiacum, Aspergillus flavus, Aspergillus ochraceus, Aspergillus glaucus;

• зелені та оливково-зелені - Penicillium crustaceum, Penicililum glaucum, Aspergillus galucus, Aspergillus versicolor, Aspergillus fumnigatus, а також Trichoderma viride і роду Botrytis\

• червоні плями - Aspergillus ruber, Aspergillus roseus;

• фіолетові плями - гриби роду Fusarium;

• бронзові плями - Cladosporium herbarium і гриби роду Hormodendrum;

• темно-бронзові та чорні плями - Mucor mucedo, Rhizopus nigricans, Aspergillus niger, Aspergillus terreus, а також гриби родів Stemphylium і Curvularia.

352

Розвиток мікроорганізмів надає волокнам і виробам із них неприємного затхлого запаху. Якщо процес зайшов далеко, то в результаті розкладу клітковини волокон проби повністю втрачають свою міцність. Допоміжні матеріали з натуральної шкіри, що використовуються на кінцевих стадіях виробництва виробів із натуральних рослинних волокон, сприяють розвитку грибів. Процес розкладу клітковини волокон рослинного походження відбувається в результаті дії екзоферментів, які виділяються мікроорганізмами. Гіфи міцелію грибів проникають усередину волокна і руйнують його з внутрішньої та зовнішньої сторін. Дія руйнівних ферментів можлива лише за умови набрякання волокна в результаті його зволоження. Розпад клітковини до розчинних у воді продуктів (гідроліз) починається, коли вологість рослинних волокон чи виробів з них перевищує 10%. Надалі потреба грибів у воді задовольняється за рахунок кінцевих продуктів розкладу клітковини.

Мікрофлора органічних волокон тваринного походження (вовна, натуральний шовк) зумовлена білковою природою цих волокон. Головною складовою вовни є білок а -кератин, що складається не менш як з 19 пептидних груп, поєднаних між собою сірководневими зв’язками. Інші зв’язки (пентозани, феноли, глікоген та зв’язки фос­фору) складають приблизно 1 %.

Вирішальними для споживних властивостей вовни як продукту тваринного походження є організм тварини і екологія, в якій вона перебуває. На вовні були знайдені плісеневі гриби, актиноміцети, бактерії та дріжджі, які спричинюють її псування. Плісеневі гриби, такі як Alternaria, Stemphyliurn, Oospora, Penicillium повністю або частково руйнують структуру вовни. Змінюють структуру вовни плісеневі гриби Fusotium, Aspergillus, Dematium, Trichoderma і Cephalothecium. Із бактерій вовну руйнують деякі аеробні бацили.

Ще до стрижки руно є добрим середовищем для розвитку мікроорганізмів, що суттєво впливає на споживчу вартість вовни. При основі вовняного волокна можуть мати місце різні, невластиві даному волокну забарвлення, а саме:

• блакитні, бронзові, червоні та зелені забарвлення, спричинені розвитком бактерії Pseudomonas aeruginosa;

• фіолетові забарвлення, зумовлені розвитком бактерій Chromato­bacterium violaceum\

• рожеві забарвлення, спричинені бактеріями Bacillus subtilis.

353

Можуть зустрічатися також інші забарвлення, і не лише біля основи волокна, але по всій його довжині. Всі ці дефекти мають мікробну природу, і майже завжди їх збудниками є спороутворюючі бактерії із групи гнильних, що ведуть розклад білкових речовин вовняного волокна.

Ознаки мікробіологічного розкладу виробів з вовни виявля­ються не лише в зміні забарвлення, але й у втраті однорідності пряжі чи тканини, а головне - в появі затхлого запаху. В кліматичних умовах Європи вовна пошкоджується, головним чином, бактеріями Bacillus mesentericus та Bacillus subtilis. Значно рідше зустрічаються пошкодження, спричинені бактеріями Bacillus prodigiosus, Bacillus megaterium, Bacillus putrificus. Розвиток бактерій у вовняних виробах може відбуватися при їхньому зберіганні у вологому стані, тобто при недостатньому сушінні після виготовлення, а також під час перевезення морським транспортом. У купальних костюмах та одягу військовослужбовців часто знаходять місце для свого розвитку бактерії, що розкладають вовняне волокно. Піт, яким забруднені вовняні вироби, сприяє розвитку бактерій. Найкраще розвиваються бактерії при температурі ЗО.. .40 °С, але деякі термофільні бактерії по­шкоджують вовну навіть при температурі 55 °С. Вирішальною умо­вою розвитку гнильних бактерій є pH вовняних виробів. При pH 8-8,5 розвиток цих бактерій проходить найбільш інтенсивно (в кислому середовищі гнильні бактерії не розвиваються). Діяльність бактерій у недостатньо висушеній вовні може призвести до її зігрівання і навіть до самозапалювання. Причиною самозігрівання вовни є термофільні бактерії, зокрема Bacillus coagulaus, Bacillus stearthermophilus, а також Bacillus subtilis. Загальна кількість термофільних бактерій в 1 г вовни може коливатись від 102 до 1,9 х 10⁴ КУО.

Останнім часом виявлено також причетність мікроорганізмів до розкладу деяких синтетичних волокон і тканин. Розвиток мікроорга­нізмів на цих матеріалах може створювати для людини небезпеку передачі інфекції. Окрім цього, в результаті життєдіяльності мікроорганізмів зменшується міцність полістеролових волокон на 20%, а поліамідних - на ЗО %.

У процесі зберігання та експлуатації, особливо в результаті контакту зі шкірою людини, потом, курявою, забрудненість текстильних виробів зростає і створюються сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів. З метою захисту волокон і тканин від

354

руйнування та збільшення терміну експлуатації текстильних товарів проводять різні профілактичні заходи.

Одним з напрямів надання нових властивостей є розробка додавання до волокон препаратів, які здатні затримувати ріст бактерій або викликати їхню загибель. Залежно від типу й активності препарату, використаного для обробки, його концентрації на волокні, умов зовнішнього середовища (температура, вологість, наявність речовин, що захищають бактерії), матеріали мають бактерицидні (фунгіцидні) властивості - викликають загибель бактерій або бактеріостатичні (фунгістатичні) властивості - тільки затримують ріст бактерій.

Захист тканин від грибів, бактерій здійснюється різними способами:

• механічним усуненням контакту волокнистого матеріалу зі спорами, бактеріями чи комахами (покриття поверхні непро­никливою плівкою);

• нанесенням отруйних для мікроорганізмів речовин - фунгіцидів або герміцидів;

• хімічною зміною поверхні волокон (наданням їм неїстівності для мікроорганізмів).

Для текстильних матеріалів побутового і текстильного призначення використовують другий і третій способи, при умові, що відповідна обробка не змінює основних властивостей матеріалів і вони є досить стійкими в умовах експлуатації до атмосферного впливу, світла, прання, хімічної чистки.

Для надання тканинам антимікробних властивостей використовують:

• гексахлорофен;

• спеціальні барвники;

• сполуки срібла і міді;

• антибіотики групи неоміцину;

• сполуки нітрофуранового ряду;

• галоїдопохідні фенолів і саліциланілідів.

До числа ефективних бактерицидних препаратів відносять: 8-гідроксихінолят міді, який надає оброблюваній тканині голубуватий відтінок. На тканині ця сполука може бути отримана обробкою водним розчином оксихіноляту амонію з наступною дією сірчанокислої міді. Стійкість до води підвищується наступною обробкою просякнутої тканини латексом з наступним сушінням.

355