Стійкі до дії мікроорганізмів матеріали отримують комбінованою обробкою солями міді й хрому.

Льняний брезент обробляють протягом 5 хв у розчині хромових квасців (200 r/л), залізних квасців (з 2 г/л), сірчанокислої міді (CuS0₄x5H₂0 - 32 г/л). Після відтискання опускають на 5 хв у розчин лугу (NaOH - 10 г/л) при температурі 15°С, відтискають, двічі промивають і сушать при 55°С.

З метою надання біостійкості бавовняним тканинам рекомендують використовувати кремнійорганічні та фторовмісні препарати, які затримують ріст і спороношення таких найбільш активних целюлозорозкладальних організмів, як гриб Trichoderma lignorum і бактерії роду Cytophaga. Більш чутливими до дії препаратів є бактерії (табл. 38).

Таблиця 38

Вплив обробки на стійкість бавовняних тканин до дії гриба і бактерій Cytophaga

Перспективними для підвищення біостійкості бавовняних тканин є використання для обробки багатофункціональних препа­ратів, які одночасно дозволяють покращати комплекс корисних

356

властивостей модифікованих ними целюлозних матеріалів. До таких препаратів відносять етанон ДС і карбамол ЦЕС. Деякі активні барвники, які використовують для фарбування бавовняних тканин, також підвищують стійкість тканин до мікробіологічного псування. Одночасне поєднання карбам і дних препаратів з бактерицидними барвниками, такими як ремахоль чорний і активний яскраво-оранжевий КХ суттєво пригнічує ріст ґрунтових мікроорганізмів. Так, якщо коефіцієнт стійкості до мікробіологічного розкладу відбіленої тканини з обробкою карбамолом ЦЕС дорівнював 73,6%, а після фарбування ремазолем чорним Б - 64,4%, то для тканини, пофарбованої ремазолем чорним Б з обробкою карбаліолем ЦЕС, він дорівнював 80%.

При виробництві технічних тканин (мішків, вентиляційних тканин, військових палаток та ін.) з бавовни та інших волокон застосовують нафтен міді.

Спеціального захисту від бактерій і грибів вимагають тканини, які використовують в умовах тропічного і субтропічного клімату, і на які поперемінно діють вода і вологе повітря (рибацькі сіті, палаткові полотна, плащові тканини, чохли для машин та ін.). Ефективним є антисептик о-фенілфенол у концентрації 0,2-1,0% від маси волокна. Його доцільно використовувати як додаток до апретури на основі крохмалю, а також при виготовленні текстильних товарів, призна­чених для експорту в країни з тропічним кліматом. Така обробка тканин забезпечує відсутність розвитку мікроорганізмів під час зберігання і перевезення морським транспортом.

При обробці штучних волокон, технічних фільтрів, вовняних виробів як антисептик використовують пентахлорфенол, що знахо­дить застосування і в інших галузях промисловості (шкіряній, деревообробній).

Антисептики, які використовують у текстильній промисловості, повинні відповідати певним вимогам:

• не бути токсичними для людини;

• не впливати на технологічні процеси виробництва тканин і готових виробів;

• не впливати на міцність тканин та їхню світлостійкість;

• буги доступними за ціною.

Антимікробна обробка дозволяє зменшити або цілком знищити мікробне обсіменіння виробів; попередити розвиток патогенних грибків на одязі й шкірі людини; одержати матеріали, здатні

357

знезаражувати повітря і рідини; усунути запах, що утворився при розкладанні мікроорганізмами речовин поту; запобігати і лікувати хвороби.

Антимікробна обробка не повинна надавати виробам запаху, особливо неприємного, змінювати їхні фізико-механічні та гігієнічні властивості, перешкоджати фарбуванню. Вона повинна бути стійкою до дії світла, тепла, окиснювачів, зберігатися протягом всього періоду експлуатації.

4. Мікробіологія парфумерно-косметичних виробів

Косметичні товари застосовують для догляду за шкірою, волоссям, ротовою порожниною з метою очищення і захисту їх, надання красивого зовнішнього вигляду. Вони виконують гігієнічні, профілактичні й естетичні функції. Парфумерні товари призначені для ароматизації шкіри, волосся, одягу; їх наносять з метою очищення, захисту, збереження у хорошому стані, а також для надання привабливості.

Одним із показників безпечності парфумерно-косметичих виробів для здоров’я людини є відсутність або обмеження рівня забруднення їх патогенними, умовно-патогенними та санітарнопоказовими мікроорганізмами за умов застосування згідно з призначенням протягом гарантійного терміну.

У процесі виробництва, фасування, використання, застосування і зберігання косметичні засоби можуть бути у різному ступені забруднені мікроорганізмами, що призводить до їх псування.

Більш того, мікроорганізми можуть потрапити з кремів, шампунів на шкіру людини і викликати гнійні та вугрові запалення шкіри, а також інші негативні явища. У зв’язку з цим більшість косметичних засобів перевіряють на мікробіологічну безпеку.

Для пригнічення розвитку колоній мікроорганізмів до складу косметичної продукції вводять інгібітори і консерванти. Особливо важливо на стадії виробництва дотримуватись стерильності для косметики в ампулах, засобів для дітей і декоративної косметики для очей.

Забруднення мікроорганізмами може відбуватись на стадії використання засобів косметики при багаторазовому розкриванні

358

упаковки. Це стосується, в першу чергу, засобів, розфасованих у баночки з широким горлом, оскільки велика поверхня їх взаємодіє з оточуючим середовищем і руками людини.

Мікробіологічні показники відображають безпеку парфумерно- косметичної продукції дія здоров’я людини й обумовлені якістю сировини та санітарно-гігієнічним рівнем виробництва.

Вони базуються на відсутності чи обмеженні допустимого рівня вмісту патогенних, потенційно-патогенних для здоров’я людини та санітарно-показових мікроорганізмів, які повинні гарантувати безпеку продукції за умов застосування згідно з призначенням протягом гарантійного терміну зберігання.

Безпеку продукції парфумерно-косметичної промисловості щодо обмежень рівня вмісту мікроорганізмів характеризують за такими обов’язковими показниками:

• кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних

мікроорганізмів (МАФАМ);

• кількість дріжджів роду Candida та плісеневих грибів;

• вміст бактерій родини Enterobacteriaceae;

• вміст Staphylococcus aureus:

• вміст Pseudomonas aeruginosa,

На окремі асортиментні групи залежно від їх складу та призначення можуть бути введені додаткові мікробіологічні показ­ники чи змінені критерії безпеки відповідно до вимог МОЗ України.

Кількість МАФАМ, дріжджів роду Candida та плісеневих грибів визначають з метою встановлення відповідності парфумерно-косме­тичної продукції вимогам безпеки щодо загального забруднення мік­роорганізмами. Показники виражають кількістю колоніє- утворювальних одиниць (КУО) в 1 г чи см³ продукції.

Вміст потенційно-патогенних бактерій родини Enterobacte­riaceae, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa встановлюють за альтернативним критерієм - відсутністю їх у певній масі/об’ємі парфумерно-косметичної продукції.

Дослідження мікробіологічних показників парфумерно-косметичної продукції виконують відповідно до вимог Методичних вказівок, затверджених Головним державним санітарним лікарем України.

Вимоги щодо мікробіологічних показників безпеки деяких асортиментних груп (видів) парфумерно-косметичної продукції наведені у табл. 39.

359