Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
часть3.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.5 Mб
Скачать

Розділ 9. Мікробіологія непродовольчих товарів

Ключові слова: якість, гриби, бактерії, дефект, товар, властивість, антисептики, показник, волокна, шкіра, матеріал, плями, біостійкість, біодеградація.

Зміна фізичних, механічних та хімічних показників якості різ­них непродовольчих товарів і матеріалів часто пов’язана з життє­діяльністю мікроорганізмів. Важко назвати таку групу матеріалів, яка б не зазнала нищівної дії мікроорганізмів.

До змін якості непродовольчих товарів та матеріалів, спричи­нених мікроорганізмами, відносять:

  • зміну забарвлення та розвиток грибів (на бавовні, папері, поліхлорвінілі чи фарбі);

  • корозію металів;

  • деформацію - здуття малярського покриття, спричинене грибами;

  • розшарування олійно-водної емульсії, спричинене бактеріями;

  • вібрілізацію - роздвоєння волокнистих матеріалів, наприклад, вовни;

  • зміну механічних властивостей (зниження міцності бавовни, поліхлорвінілу чи дерева);

  • зміну електричних властивостей (наприклад, зниження опору елек­троізоляційних матеріалів);

  • зміну оптичних властивостей (наприклад, опалесценція скла);

  • зміну хімічних властивостей (наприклад, розпад целюлози в тканинах чи складових фарби);

  • зміну органолептичних властивостей (наприклад, появи неприємного запаху товару чи матеріалу).

Розкладання непродовольчих товарів і матеріалів під впливом мікроорганізмів відбувається поступово і має такі фази:

  • фаза: зараження мікроорганізмами (через забруднену воду, ґрунт, повітря);

  • фаза: інкубація - час від зараження до появи перших ознак розкладання матеріалу;

346

  • фаза: розкладання - час від появи перших ознак до повного розкладання матеріалу.

  1. Мікробіологія шкіри та шкіряних виробів

У промисловості використовують шкіри великої рогатої худоби, кінські, свинячі, овечі, козячі, а також шкіри диких звірів, плазунів та риб.

Основним компонентом сирої шкіри є білки (колаген, еластин і кератин, а також альбуміни і глобуліни). У складі шкіри вміст води становить 65-75 %, білків - близько 33%. Окрім того, до складу шкіри входить від 0,5 до 2% ліпідів, приблизно 0,5% мінеральних речовин, незначна кількість пігментів і вуглеводів.

Сира шкіра не придатна до використання. Найважливішим складником вичиненої шкіри є колаген. Тільки фарбування та ізоляція волокон колагену надає вичиненій шкірі споживні властивості.

Дія мікроорганізмів на промислову сировину, матеріали і вироби погіршує їх властивості. Мікрофлора шкіри, а також її мікробіологічне розкладання знаходиться в прямій залежності від роду шкіри, методу її фарбування і використаних барвників. Певний вплив на стійкість натуральних шкір до мікроорганізмів має спосіб дублення Е. Пехташева та А. Невєрова, які встановили, що найбільше плісеневими грибами уражається теляча шкіра хромальдегідного дублення, найменше - шкіра хромового дублення. Найменша бактеріостійкість також відзначена у шкір хромальдегідного дублення. Шкіри, при дубленні яких використовували титан, більш стійкі до дії бактерій порівняно із плісеневими грибами.

Розвиток мікроорганізмів на поверхні шкіри виявляється у вигляді плям різного кольору, що особливо помітно на фарбованій шкірі:

  • сіро-білі плями - утворюються в результаті розвитку бактерії Bacillus megaterium на шкірах, фарбованих рослинними барвниками;

  • сіро-бронзові та фіолетові плями - в результаті розвитку плісеневих грибів Aureobasidium або Paecilomyces на шкірах, фарбованих рослинними барвниками;

  • фіолетові плями - в результаті розвитку грибів Aspergillus nidulons на шкірах, фарбованих рослинними барвниками;

347

  • червоні плями - в результаті розвитку грибів Aureobasidium або Paecilomyces на шкірах, фарбованих екстрактом guebracho;

  • сірі та чорні - в результаті розвитку гриба Aspergillus niger;

  • рожеві та червоні плями - в результаті розвитку грибів Chaetospharia, Rhodotorula rubra, Penicillium islandicum, Penicillium purpurogenum та інших мікроорганізмів;

  • зелені плями - під впливом гриба Verticillium glaucum на шкірах, фарбованих рослинними або хромовими барвниками, призначених для виготовлення виробів спортивного асортименту;

  • жовто-бронзові, темно-бронзові, сірі та зелено-бронзові плями - в результаті розвитку грибів роду Aspergillus і Penicillium на шкірі кольору беж, призначеній для виготовлення спортивного асортименту.

Названі дефекти шкіри та шкіряних виробів - це тільки приклади змін, що можуть мати місце в результаті розвитку мікроорганізмів. Вирішальний вплив на розвиток мікроорганізмів і появу дефектів на шкіряних виробах мають вміст води, вміст поживних речовин і відсутність антисептиків.

При мікробіологічному дослідженні шкіряного взуття, взуття комбінованого чи взуття із шкірозамінників необхідно враховувати можливість наявності патогенних грибів і бактерій.

До грибів, що спричинюють грибкові захворювання ніг відносять гриби роду Trichophyron mentagrophytes, Trichophyton vernecosum, Microsporum gypseum, Epidermophyton Jlocosum, а також деякі види роду Candida.

З числа бактерій, що можуть бути причиною захворювання шкіри ніг, необхідно назвати Staphylococcus aureus і Bacillus megaterium.

У процесі експлуатації взуття слід завжди враховувати те, що кількість мікроорганізмів на взуттєвих матеріалах, якщо вони не вміщують відповідних антисептиків, зростає. Вимоги до антисептиків зумовлені видом і призначенням шкіри та шкіряних виробів:

  • антисептик має бути безпечним для працівників шкіряного виробництва;

  • антисептик має бути безпечним при експлуатації шкіряних виробів;

  • антисептик має бути не дорогим і зручним у використанні;

  • антисептик не повинен впливати на забарвлення шкіри;

  • антисептик не може бути причиною корозії обладнання;

348

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]