7. Методика формування у дітей уявлень про довжину та одиниці їх вимірювання.

В методиці слід виділяти три етапи оволодіння основними вимірювальними знаннями, вміннями і навичками. Це вимірювання довжини відрізка за допомогою вимірювальних приладів, засобів (лінійка, масштабна лінійка без цифрової та цифровою шкалою).

На першому етапі учням дають уявлення про сантиметр і вимірювання довжини відрізка за допомогою моделі сантиметра. При використанні лінійки вчителеві потрібно звертати увагу щоб діти суміщали початок відрізка з мулевою позначкою лінійки. На перших етапах діти ознайомлюються з лінійкою, показують початок лінійки, 1, 2 сантиметри. В подальшому діти вчаться розміщувати аркуш паперу так, щоб руки і лінійка не закривали відрізка. На наступному етапі головну увагу слід приділяти суміщенню початку відрізка з початку лінійки. Ознайомлення з дециметром та вимірювання довжин предметів і відрізків проводиться під час вивчення чисел другого десятка. Учитель креслить на дошці відрізок довжиною біля метра і пояснює, що вимірювати його сантиметром не зручно. Дітям демонструють моделі 1см і 1дм, а також співвідношення між ними. Озноблення з метром проходить при вивченні нумерації чисел 21-100 і з конкретних прикладів. Вправи на вимірювання представлені такими типами: вимірювання відстані між двома пунктами, вимірювання відстані що дорівнює даному числу метрів.

У другому класі вводяться нові одиниці вимірювання довжини(мм, км), буквенне позначення, порівняння відрізків і т.д. В наступних темах передбачається узагальнення набутих раніше знань, умінь, навичок вимірювання довжини. Учням пропонується таблиця одиниць вимірювання довжини. Під час виконання практичних завдань, розв’язування задач, обчислення виразів часто доводиться перетворювати складене іменоване число в просте і навпаки.

8. Meтoдика формування у дітей уявлень про масу та одиниці їх вимірювання.

Уявлення про масу можна розкрити, спираючись на дії з предметами. Діти встановлюють, що один предмет важчий, ніж інший. (Маса одного предмета більша, ніж іншого; маса другого предмета менша, ніж першого). Відповідні ситуації можна створити на уроці під час ознайомлення учнів з терезами та їх будовою й одиницею вимірювання маси 1 кг.

Учитель пропонує учням порівняти два будь-яких предмети, що мало відрізняються за масою (наприклад, дві книжки, два мішечки крупів тощо). Думки дітей з цього приводу різні. Школярі доходять висновку, що необхідно використати терези. Вчитель ознайомлює учнів із тальковими терезами, розповідає про їхню будову, зображує їх у вигляді схеми (мал. 115), демонструє різні терези.

Після цього потрібно підвести учнів до того, що необхідно мати одиницю вимірювання маси. Виклавши на стіл гирю 1 кг і два предмети (наприклад, пакети з борошном), маса одного з яких трохи більша від 1 кг, а іншого — трохи менша від 1 кг, вчитель запитує учнів: маса якого предмета найбільша? Маса якого предмета найменша? Як розв'язати цю задачу з допомогою терезів? Діти встановлюють, що необхідно порівняти масу одного предмета, а потім іншого предмета з масою гирі. Вчитель уводить одиницю маси — 1 кг, ознайомлює з гирями 2 кг, 3 кг і 5 кг. Учні з допомогою цих гир вимірюють масу різних предметів (заздалегідь їх добирає вчитель).

У 3 класі школярі ознайомлюються з новою одиницею маси — грамом. Конкретне уявлення про грам діти отримують під час безпосереднього споглядання та користування набором важків (1 г, 5 г, 10 г, 100 г, 200 г, 500 г). Щоб створити в учнів конкретні уявлення про такі одиниці маси, як центнер і тонна, треба навести приклади маси різних предметів. Наведемо деякі з таких прикладів:маса 100 л води 1 ц; маса двох мішків картоплі (приблизно) 1 ц; маса одного кубічного метра води 1т; жива маса слона до 8 т.

Поступово учні засвоюють таблицю одиниць маси напам'ять.

1 г = 1 000 кг 1 ц = 100 кг 1 кг = 1 000 г 1 т = 10 ц