3.4. Розрахунок поверхні нагріву калориферів.

F_k. = Q_k.*C_з.*1000 / K_k.*(t_п.-t_k.)

де: K_{k .}– коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/м² t_п. – температура пари в калорифері, яка знаходиться в прямій залежності від тиску. C_з – коефіцієнт запасу приймається рівним: C_з.=1,2 t_k. – температура в камері, приймається рівною температурі агенту сушіння на вході і виході з штабеля.

F_k. =42,08*1,1*1000 / 4*(144-84)=192,9 м²

Для калориферiв iз чавунних труб коефiцiэнт теплопередачi знаходиться по приведенiй швидкостi:

V=V_к*ς/1,3 ,м/с

де:

V_{к –} швидкiсть циркуляцii агенту сушiння через калорифер,м/с

ς – густина циркуляцii агенту сушiння,кг/м³

1,3 – густина повiтря t=0^oC i тиску 760 мм.рт.ст.

Швидкiсть циркуляцii агенту сушiння через калорифер

V_к=V/F_{ж.пер.шт.} ,м/с

де:

F_{ж.пер.шт.} – площа живого перетину каналу, м²

V – об’эм циркулюючого агенту сушiння, м/с

Площа живого перетину канала знаходиться по формулi:

F_{ж.пер.шт.}= F_кан.- F_кал. ,м²

де:

F_кан – площа каналу ,м²

F_кал – площа калорифера ,м²

F_кан.= L*a ,м²

де:

L – довжина камери, м

а – ширина каналу, м

а= (B-b)/2, м

а=(2-1,8)/2=0,1 м

F_кан.=8,0*0,60=4,8 м²

F_кал.=f*n

де:

f – площа проекцii однiэi труби 2-0,185

n –кiлькiсть труб в однiй нитцi.

F_кал=0.185*3=0,555 м²

F_{ж.пер.шт}=3,8-0,555=4,243 м²

V_к=14,4/4,245=3,4м/с

V=3,4*(0.86/1,3)=2,2м/с

3.5. Кількість калориферів визначаємо:

N_тр.=F_k. / F_тр. , шт.

де: F_k. – поверхня нагріву всіх калориферів, м² F_тр. – поверхня нагріву однієї ребристої труби приймаємо – 4 м²

N_тр.=192,9 / 4=48,22 (50) шт.

4. Розрахунок транспорту.

Продуктивність роботи при формуванні штабеля складає в основному

20 м³/зміну.

• В одну зміну продуктивність ліфта складає:

20*260=5200 м³

де: 260 – кількість робочих днів у році.

Кількість ліфтів для формування штабеля:

N=∑Ф* К_н / П_ліф. ,шт.

де: ∑Ф – об’єм фактичного матеріалу, м³ К_н – коефіцієнт, що враховує нерівномірне забезпечення матеріалом:

К_н =1,25

Приймаємо N₁ ліфтів (ціле число)

N=5300*1,25 / 5200=1,27

F=(1,27 / 2)*100%=63,5%

Приймаємо « 2 » ліфт при роботі в 1 зміни з врахуванням проценту завантаження обладнання,

Продуктивність вагонетки річна:

П=Т_р.*К_д.*Е /Т_ц. , м³/рік

де: Т_р. – кількість годин роботи транспорту;

Т_р =8*1*260=2080 год.

Е – ємність камери; К_д. – коефіцієнт використання робочого часу:

К_д.=(0,7…0,9) Т_ц. – тривалість транспортного циклу:

Т_ц. =0,23год.

Кількість транспортних операцій:

• Від ліфта до складу вологих пиломатеріалів;

• Від складу вологих пиломатеріалів в сушильну камеру;

• З сушильної камери в склад сухих п/м;

• З складу сухих пиломатеріалів до ліфта.

П=2080*0,7*7,76 / 0,23=49124,2 м³/рік

Тоді об’єм роботи траверсної вагонетки визначаємо:

Ф₁=∑Ф*4 , м³

Ф₁=5300*4=21200 м³

де: ∑Ф – об’єм фактичного пиломатеріалу, м³

Необхідна кількість вагонеток:

N= Ф₁*1 / П

N= 21200*1 / 49124,2=0,43

Процент завантаження:

F= (N / N₁)*100%

F= (0,43/ 1)*100%=43%

Приймаємо «1» траверзну вагонетку при роботі в 1 зміну з врахуванням проценту завантаження обладнання 43%

Розрахунок кількості трекових вагонеток на сушильний цех

1) Кількість треків в сушильних камерах:

N=3*1*6=18 шт

2) Кількість треків на ліфтах:

N=2*6=12 шт

3) Кількість треків в складах вологих пиломатеріалів:

N=6*6=36 шт

4) Кількість треків в складах сухих пиломатеріалів:

N=4*6=24 шт

5) Кількість треків в запасі:

N=1*6=6 шт

6) Кількість треків в ремонті:

N=6*2=12 шт

В сушильному цеху необхідно мати 138 трекових вагонеток.