
- •3.Загальна характеристика і предмет порівняльного правознавства.
- •4.Методи і принципи порівняльного правознавства.
- •5.Принципи порівняльного правознавства.
- •10.Регіони поширення права романо-германського типу
- •11.Загальна характеристикаправової системи України.
- •13.Джерела права романо-германської правової сімї
- •14.Характеристика джерел права України
- •16. Ознаки Європейського Союзу.
- •17. Ознаки права Європейського Союзу.
- •18. Англо-американська правова сімя або система загального права.
- •19. Географія поширення загального права англо-американського типу.
- •20. Джерела права системи загального права.
- •21. Загальне право англії і право справедливості.Характеристика,принципи.
- •22. Доктрина і зичай в системі джерел права англо американської правової сімї
- •23. Характеристика англійського права
- •24. Характеристика права сша
- •25. Особливості правової системи мексики та інших латиноамериканських країн
- •26.Характеристика приватного права Мексики.
- •27. Характеристика цивільного права Мексики. Кодифікація.
- •28.Характеристика публічного права Мексики.
- •29. Державно-правова характеристика Мексиканських Сполучених Штатів.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права
- •32. Характеристика шиїтської школи мусульманського права
- •34.Джерела мусульманського права
- •35. Коран, як основне джерело мусульманського права
- •36. Сім'я традиційного чи звичаєво-общинного права
- •37. Історія становлення правових систем Африки
- •38. Характеристика правових систем Африки
- •39. Становлення правової системи Індії
- •40. Індійські шастри, загальна характеристика.
- •41. Правові системи країн Далекого Сходу
- •42. Китайське право
- •43. Зміни в китайському праві в кінці 70-их років хх століття. Конституція Китаю 1978 року
- •45. Право Японії
- •48.Предмет регулювання торговельних кодексів європейських країн.
- •49.Субєкти торгового (господарського) права в європейських країнах.
- •50. Особливості правового статусу суб*єктів підприємництва в сша.
- •51. Правовий статус комерсантів та інших торговельних агентів в країнах романо-германського типу.
- •52. Правовий статус прокуристів, комівояжерів, торгових агентів в країнах різних типів правових систем.
- •53. Правове становище консигнаційних агентів або факторів агентів-делькредере, брокерів, агентів з виключними правами, аукціоністів за законодавством сшАі Великобританії.
- •54. Юридичні особи як субєкти торгового (господарського) права зарубіжних країн.
- •58.Субєкти адміністративного права Франції.
- •61. Система адміністративних судів Німеччини
- •62. Характеристика Адміністративного право Італії
- •63. Компетенція державних службовців у Італії
- •65. Адміністративне право країн англо-американської правової сім'ї
- •67. Характеристика адміністративного права Великобританії
- •68. Завдання та особливості адміністративного права Великобританії.
- •69. Характеристика і вимоги до держ службовців Великобританії.
- •70. Поняття шлюбу та умови його взяття в праві країн різних правових систем
- •71. Розуміння шлюбу в мусульманському праві
- •72. Матеріальні умови реєстрації шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •73. Формальні умови взяття шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •74. Особисті відносини між подружжям за національним правом різних країн
- •75. Майнові права та обов’язки подружжя за правом різних країн
- •77. Утримання подружжя у різних правових системах.
- •78. Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн.
- •79. Принцип свободи розлучення. Підстави для розлучення в зарубіжних країнах.
- •81. Організаційно-функціональна будова правоохоронних органів Німеччини.
- •82. Прокуратура і поліція Німеччини.
- •83. Структура і форми діяльності правоохоронних органів Франції.
- •84.Прокуратура і поліція Франції.
- •86. Судова система Франції.
- •87.Судова система Англії.
- •88. Судова система сша.
- •89.Особливості функціонування правоохоронних органів Англії.
- •90.Загальна характеристика правоохоронних органів сша.
84.Прокуратура і поліція Франції.
Поліція Франції - складна система якої керує Міністерство внутрішніх справ. Поліцейські функції у Франції виконують Національна поліція і Національна жандармерія. Національна жандармерія підлегла міністерству оборони, головне керування Національної жандармерії - командуванню військових округів (зон оборони) на місцях. Міністр внутрішніх справ призначається президентом республіки і є одним з ведучих членів уряду. У складі МВС Франції діють: Генеральна дирекція Національної поліції; Генеральна дирекція місцевих колективів; дирекція суспільної безпеки; дирекція регламентації і права; Центральна дирекція керування; дирекція особового складу і навчальних установ поліції; дирекція технічних служб. Генеральній дирекції Національної поліції Франції підлеглі і керують своїми підрозділами на місцях центральна дирекція судової поліції; центральна дирекція міської поліції; центральна дирекція загальної інформації; дирекція нагляду за територією; центральна служба республіканської безпеки; служба міжнародного технічного співробітництва поліції; служба повітряної поліції й охороні кордонів; служба офіційних поїздок і безпеки високих посадових осіб. Контрольні й організаційно-штабні функції разом з центральною дирекцією управління виконує Генеральна інспекція Національної поліції. енеральний директор Національної поліції має свій Кабінет (колегію), що виконує організаційно-допоміжні і дорадчі функції. При Генеральній дирекції Національної поліції діють Служба безпеки МВС, Центральна автомобільна служба. Центральна служба спорту та інші.
органи прокуратури у Франції входять до системи міністерства юстиції. Прокурори перебувають під керівництвом і контролем керівників вищого рівня і підпорядковані міністру юстиції Відповідно до ст. 31і32 КПК Франції прокуратура в кримінальному процесі здійснює кримінальне переслідування і вимагає застосування закону, забезпечує виконання судових постанов.На французьку прокуратуру покладено порушення кримінального переслідування, нагляд за органами розслідування і керівництво ними, підтримка обвинувачення в суді під час розгляду кримінальних справ, контроль за законністю судових актів, забезпечення виконання вироків і рішення судових органів. При розгляді в суді
цивільних спорів прокурор може виступати як так звана приєднана сторона і робить висновок щодо законності заявленого в суді позову. У деяких випадках він також може виступати в цивільному процесі і з самостійною позовною вимогою від імені держави. Генеральний прокурор при Касаційному суді зі своїм апаратом посідає особливе місце в системі органів прокуратури, оскільки його функції обмежені виступами в цьому суді. При кожному апеляційному суді є генеральний прокурор зі своїми помічниками, головний з яких має звання генерального адвоката. Генеральний прокурор безпосередньо підпорядкований міністру юс-
тиції і, в свою чергу, має право давати вказівки всім посадовим особам прокуратури в межах компетенції апеляційного суду. Під його наглядом перебувають і всі посадові особи судової поліції. Генеральний прокурор особисто або через своїх заступників підтримує обвинувачення в апеляційному суді і в суді присяжних, які функціонують у місці розташування апеляційного суду. Республіканські прокурори (так у Франції називають прокурорів
нижчої інстанції, однак вони мають широкі повноваження) перебувають при виправних судах і здійснюють кримінальне переслідування за всіма кримінальними справами в районі дії цього
суду. Вони особисто або через своїх заступників підтримують обвинувачення в більшості судів присяжних, у виправних судах, а також, у разі потреби, в поліцейських судах. Представники
прокуратури офіційно беруть участь також у цивільному процесі, в судах будь-якої інстанції, коли цього потребують інтереси суспільства.
85.Судова система Німеччини..Вищим судом системи судів загальної юстиції є Верховний суд. До компетенції Верховного суду Німеччини належить розгляд цивільних і кримінальних справ за касаційною інстанцією. У Верховному федеральному суді утворюються сенати відповідно з цивільних і кримінальних справ, зокрема з цивільних справ діє 10 сенатів, з кримінальних -- 5, в яких засідають по п'ять суддів у кожному сенаті. Сенати приймають рішення з питань, що мають принципове значення для відповідної галузі права, тобто з питань права, а не з питань факту.У разі конфлікту міжсенатами з цивільних справ утворюється Великий сенат з цивільних справ, між сенатами з цивільних справ і кримінальних справ -- спільний Великий сенат. До великих сенатів входять голова Верховного федерального суду і по вісім членів суду, призначених головою на дворічний термін. Об'єднаний (спільний) Великий сенат складається з голови Верховного федерального суду і всіх членів сенатів. З усіх загальних судів тільки Верховний федеральний суд є загальнофедеральною установою, а всі суди нижчої інстанції є судами відповідної землі. Вищі суди землі є апеляційними інстанціями. Вони утворені в усіх землях, що входять до ФРН, у кількості від одного до чотирьох. У Баварії, найбільшій із земель, є три вищі суди землі і Баварський верховний суд у Мюнхені, який разом з повноваженнями одного з вищих судів землі здійснює функції Верховного федерального суду з деяких категорій цивільних і кримінальних справ як касаційна інстанція для баварських судів. У складі кожного вищого суду землі, очолюваного його головою, створюється необхідна кількість сенатів з цивільних і кримінальних справ на чолі з їх головами Суди землі є як судами першої інстанції, так і судами другої інстанції, що розглядають скарги на рішення і вироки судів нижчої інстанції. Палати з цивільних справ засідають у складі трьох професійних суддів на чолі з головою суду землі або головою палати. Палати з цивільних і торгових справ розглядають апеляційні скарги на рішення і визначення дільничних судів, крім деяких ка- тегорій справ, скарги з яких подаються до вищих судів землі. Суд присяжних складається з трьох професійних суддів і двох шефенів Велика палата з кримінальних справ у складі трьох суддів і двох шефенів розглядає більшість справ про злочинні посягання, що належать до компетенції судів землі, а також апеляційні скарги на вироки, винесені судом шефенів у дільничному суді. Дільничні суди (їх кількість послідовно скорочувалася і до 1990 р. становила 550 у ФРН і 7 -- у Західному Берліні) -- це низова ланка системи загальних судів.Цивільні справи розглядаються в дільничних судах тільки одноособово суддею. Дільничному судді підсудні майнові спори на суму до 3000 марок, а також, незалежно від суми позову, спори про оренду житла та інших приміщень, спори між клієнтами і власниками готелів, пасажирами і водіями транспортних засобів, туристами і бюро подорожей і т. ін. У дільничних судах виділяється один або кілька суддів, які спеціалізуються на розгляді всього комплексу шлюбно-сімейних справ, у тому числі про розлучення, виплату коштів на утримання дітей тощо. Кримінальні справи в дільничному суді можуть розглядатися або суддею одноособово, або судом шефенів. Одноособово дільничний суддя розглядає справи, порушені в порядку приватного звинувачення, а також про злочинні діяння, що належать до категорії проступків, і, на пропозицію прокурора, справи про деякі злочини, щодо яких не очікується виголошення суворішого вироку, ніж за проступки, тобто не більше ніж один рік позбавлення волі суд шефенів при дільничних судах засідає в складі дільничного судді і двох шефенів, які створюють єдину колегію. Шефенів залучають до виконання обов'язків за списками кандидатів, що складаються за порадою общини з числа громадян, які проживають у ній . До системи загальних судів як самостійні підрозділи включені суди у справах неповнолітніх. Вони розглядають справи про правопорушення, в яких звинувачуються неповнолітні віком від 14 до 18 років, а також молодь віком до 21 року, якщо суд у справах неповнолітніх визнає, що їх поведінка має "підлітковий характер".У цих же судах, як і в загальних судах, можуть розглядатися справи про порушення дорослими інтересів неповнолітніх або справи,коли потрібно допитати неповнолітніх як свідків. До таких судових установ належать: у судах землі -- палати у справах неповнолітніх (у складі трьох професійних суддів і двох шефенів); у дільничних судах -- суд шефенів у справах неповнолітніх (у складі професійного судді і двох шефенів) і суддя у справах неповнолітніх. Шефенами у справах неповнолітніх призначаються особи, які мають досвід роботи з молоддю (як правило, один з них -- жінка)