50. Особливості правового статусу суб*єктів підприємництва в сша.

У США поділяється на закон­не і договірне та регулюється нормами, які вироблені судовою прак­тикою. У Великобританії термін "агент" (представник) вживається як у широкому розумінні, що охоплює всі види представництва і по­середництва, так і у вужчому, згідно з яким агентом визнається особа, уповноважена на укладення угод і на здійснення інших дій від імені і за рахунок особи, яку він представляє. В широкому розумінні термін "представництво" охоплює всі відносини, що існують між двома особами, одна з яких (агент) діє за іншу (принципал) і під її контролем. Судовою практикою США і Великобританії особливо де­тально врегульовано правове становище певних видів агентів, послу­ги яких найширше використовуються як у торгівлі, так і в зовніш­ньоекономічних відносинах. До них належать консигнаційний агент або фактор, агент-делькредере, брокер, агент з виключними правами, аукціоніст.

Правове становище консигнаційного агента, або фактора, у Вели­кобританії визначається законом про факторів, який характеризує його як агента, наділеного за звичайних умов і обставин пов­новаженнями продавати товари чи відправляти їх для продажу, або купувати товари, чи позичати гроші під забезпечення товарами. Особ­ливістю фактора є те, що він володіє товарами принципала, з чого випливають важливі наслідки. Закон встановлює, зокрема таке: якщо фактор за згодою принципала володіє товарами або товаророзпоряд-чими документами, то будь-який виконаний ним продаж або будь-яка інша дія з розпорядження товарами за умови звичайного перебігу торгівлі є дійсними стосовно осіб, з якими фактор має справу.

Агент-делькредере за додаткову винагороду гарантує принципа­лу надходження від покупця вартості куплених товарів. Він зобо­в'язується відшкодувати принципалу збитки, якщо той через не­платоспроможність покупця не зможе отримати гроші. Але такий агент не несе відповідальності, якщо покупець відмовляється опла­тити вартість товару на тій підставі, що сам принципал не виконує у належний спосіб зобов'язання за договором.

Брокер — це особа, яка здійснює посередництво, тобто виконує підготовчі дії, необхідні для укладення договору. Брокер не володіє товарами і не уповноважений отримувати платежі, він лише готує проект договору і надсилає його сторонам для підписання.

Агент з виключними правами має виключне право на продаж то­варів принципала на визначеній території. Агенту виплачується винагорода за продаж, який здійснено на закріпленій за ним тери­торії, незалежно від того, хто продав товар, навіть якщо це було зроблено зусиллями інших осіб, у тому числі і принципала.

Аукціоніст — агент, якому принципал передає товари для про­дажу з аукціону і який має право на отримання проданого товару.

51. Правовий статус комерсантів та інших торговельних агентів в країнах романо-германського типу.

Законодавство західних країн по-різному класифікує суб'єктів гос­подарської діяльності. У комерційних і торгових кодексах одних країн їх називають комерсантами, в інших — підприємцями, причому засто­совуються різні ознаки класифікації. Так, у СІЛА комерсантом вва­жається той, хто здійснює операції з товарами певного виду або за ро­дом своїх занять у будь-якій інший спосіб поводиться так, ніби він володіє особливими знаннями чи досвідом стосовно операцій (товарів), тобто зазначається професійний характер підприємницької діяльності комерсанта. Відповідно до законодавства ФРН комерсантами є суб­'єкти, що займаються торговельним промислом, під яким розуміють будь-яку підприємницьку діяльність, що охоплює все коло обігу капі­талу в галузі виробництва та продажу товарів. У Франції комерсанта­ми вважаються особи, які здійснюють торговельні операції в процесі своєї звичайної професійної діяльності. В Іспанії під комерсантами ро­зуміють, по-перше, осіб, які є дієздатними для здійснення торговельної діяльності і займаються нею постійно, по-друге, торговельні та промис­лові компанії. У законодавстві Португалії зазначається, що комерсанта­ми є особи, що займаються торговельними операціями як професією, а також торговельні товариства.

Отже, статус комерсанта визнається за особою, діяльність якої характеризується такими двома ознаками:

укладення угод і здійснення інших господарських операцій;

здійснення підприємницької діяльності від свого імені, тоб­

то як самостійний господарський суб'єкт

 Комерсантами можуть бути як індивідуальні, так і колективні особи. До індивідуальних належать фізичні особи, які є окремими підприємцями. Сфера їх діяльності — переважно ті сектори еконо­міки, де не потрібен великий капітал (сфера обслуговування, розд­рібна торгівля тощо). Колективні комерсанти — це різноманітні об'єднання підприємців, що мають різні організаційно-правові фор­ми і здебільшого є юридичними особами.

До категорії торгових представників або агентів належать ті осо­би, які здійснюють свою торговельну діяльність на основі доручен­ня власника і пов'язані з ним відносинами трудового найму. Обсяг наданих службовцю повноважень може бути різним. Найхарактер­нішим є надання відповідним службовцям широкого кола повнова­жень за збереження за власником підприємства права контролюва­ти їх діяльність.