48.Предмет регулювання торговельних кодексів європейських країн.

Предмет — регулювання торговельного обороту, тобто. встановлення правил комерційної діяльності.

Разом про те доводиться відзначати таке явище, що можна назвати еклектикою кодексів. Він здійснюється у цьому, що ні одному кодексі не забезпечується предметне єдність, порушується чистота окреслення свого предмета. Крім власне комерційної діяльності кодекси регулюють також інші запитання, не що стосуються безпосередньо до просування товарів, навіть загалом ніяк не що стосуються торгівлі.

Так, Торговий кодекс Франції містить розділи неспроможність організацій, причому як торгових, включає норми про торгових суднах. Торговий кодекс Португалії крім торгових угод регулює зобов'язання позики, страхування, перевезення. Німецьке торгове звід уложень поруч із торгівлею регулює перевезення вантажів і пасажирів, експедиційну діяльність. УЕдинообразном торговому кодексі США значне місце приділено зверненню цінних паперів, регулювання банківських операцій, договору оренди.

Отже, у кожному торговому кодексі містяться норми про торговому обороті, що утворюють ядро цього акта, і ще додаткові становища, побічно що стосуються торгівлі. Важливо розуміти реальне співвідношення подібних додаткових частин 17-ї та власне торгового права.

Визначаючи сферу дії торгового законодавства, ми повинні прийняти очевидне і незаперечне становище, що торгове законодавство має регулювати торгівлю й ті операції, які безпосередньо її обслуговують.

А чим пояснити у разі, що торгові кодекси містять почасти норми щодо торгівлі. Щоб відповісти це питання слід звернути на той важливий факт, що у кодексах різних країн «неторгові розділи» є цілком різними. Саме, у тому розбіжності, вдається віднайти коріння аналізованого феномена.

Причина дуже прозаїчна. Річ у тім, що законодавці — і це "спільна практика — прагнуть використовувати видання торгового закону для попутного рішення на ньому питань, часом не які стосуються торгової діяльності, але актуальних в момент. Для законодавця має значення суворе проведення актах галузевих розмежування. Це аж ніяк така звична справа, коли законодавчі акти видаються як збірні, містять у собі норми, які стосуються різних галузей права. Ця обставина, проте, на повинен бути підставою для розмивання предмета, порушення галузевого єдності та змістової цілісності торгового права.

49.Субєкти торгового (господарського) права в європейських країнах.

Законодавство західних країн по-різному класифікує суб'єктів гос-подарської діяльності. У комерційних і торгових кодексах одних країн їх називають комерсантами, в інших — підприємцями, причому засто-совуються різні ознаки класифікації. Так, у СІЛА комерсантом вва¬жається той, хто здійснює операції з товарами певного виду або за ро¬дом своїх занять у будь-якій інший спосіб поводиться так, ніби він володіє особливими знаннями чи досвідом стосовно операцій (товарів), тобто зазначається професійний характер підприємницької діяльності комерсанта. Відповідно до законодавства ФРН комерсантами є суб¬'єкти, що займаються торговельним промислом, під яким розуміють будь-яку підприємницьку діяльність, що охоплює все коло обігу капі¬талу в галузі виробництва та продажу товарів. У Франції комерсанта¬ми вважаються особи, які здійснюють торговельні операції в процесі своєї звичайної професійної діяльності. В Іспанії під комерсантами ро¬зуміють, по-перше, осіб, які є дієздатними для здійснення торговельної діяльності і займаються нею постійно, по-друге, торговельні та промис¬лові компанії. У законодавстві Португалії зазначається, що комерсанта¬ми є особи, що займаються торговельними операціями як професією, а також торговельні товариства. Отже, статус комерсанта визнається за особою, діяльність якої характеризується такими двома ознаками: укладення угод і здійснення інших господарських операцій; здійснення підприємницької діяльності від свого імені, тоб¬то як самостійний господарський суб'єкт. Комерсантами можуть бути як індивідуальні, так і колективні особи. До індивідуальних належать фізичні особи, які є окремими підприємцями. Колективні комерсанти — це різноманітні об'єднання підприємців, що мають різні організаційно-правові фор¬ми і здебільшого є юридичними особами. До категорії торгових представників або агентів належать ті осо¬би, які здійснюють свою торговельну діяльність на основі доручен¬ня власника і пов'язані з ним відносинами трудового найму. Обсяг наданих службовцю повноважень може бути різним. Найхарактер¬нішим є надання відповідним службовцям широкого кола повнова¬жень за збереження за власником підприємства права контролюва¬ти їх діяльність. Законодавство кожної з країн регулює діяльність різних видів торгових агентів. Зокрема, Торгове уложення ФРН, Зобов'язальний закон Швейцарії особливо приділяють увагу регулюванню правово¬го статусу таких торгових агентів, як прокурист. Прокурист наділе¬ний широким колом повноважень, обсяг яких встановлено законом. Він має право здійснювати не лише всі угоди, які є звичайними для підприємства його роботодавця, а й також угоди, які властиві взагалі торговельним підприємствам, хоча вони і виходять за межі звичай¬ної діяльності цього підприємця. Прокура може бути надана або власником підприємства, або його законними представниками, при¬чому цей представник повинен мати згоду опікунського суду. Надання прокури та її відкликання повинні бути занесені до торгового реєстру. Службовець, якому надано прокуру при підписанні угод зобов'язаний до свого імені додавати вказівку на прокуру. Прокура не може бути передана іншим особам. У разі смерті власника підприємства відноси¬ни за прокурою не припиняються. Прокура втрачає чинність у разі смерті прокуриста; припинення правовідносин, на яких вона була заснована; відкликання власника підприємства; відкриття конкурсу щодо майна власника; відчуження підприємства. Особливу групу службовців, що беруть участь в оперативній ро¬боті торговельних підприємств, становлять комівояжери — особи, які повинні їздити на зазначені підприємцем ринки і приймати за¬мовлення на його товари, демонструючи при цьому зразки про¬дукції, що виробляє підприємець. Комівояжер, окрім заробітної пла- ти, отримує винагороду, а також покриття всіх витрат, пов язаних з відрядженнями. Комівояжери мають право отримувати гроші за придбані або замовлені товари, а також встановлювати строки пла¬тежів. В окремих країнах для здійснення своєї діяльності комівоя¬жер повинен отримати особливий дозвіл. Зразки товарів, що мають при собі комівояжери, як правило, підлягають митному обкладенню при ввезенні до тієї або іншої країни. При поверненні і вивезенні зразків назад митні збори, як правило, повертають. Існує ще одна група торгових агентів, які не пов'язані трудовими відносинами з підприємцями, але виступають від їх імені і укладають угоди за їх рахунок. Правовий статус таких торгових агентів урегуль-ований у законодавстві деяких країн. Так, у Франції торговим агентом визнається особа, яка не є службовцем, а самостійно займається діяль¬ністю з укладення угод купівлі-продажу або надання послуг від імені і за рахунок підприємця. У ФРН згідно із законом про торгові пред¬ставництва торговим представником є той, хто займається само¬стійним підприємництвом і наділений постійними повноваженнями надавати посередництво з укладення угод для іншого підприємця або укладати угоди від свого імені. В Швейцарії агентом визнається осо¬ба, яка бере на себе зобов'язання постійно надавати посередництво з укладення угод для одного або кількох підприємців чи укладати уго¬ди від їх імені та за їх рахунок, не перебуваючи з ними у відносинах за трудовим наймом. Про самостійність торгового агента говорить те, що за послуги він отримує винагороду у вигляді обумовленого відсотка від вар¬тості укладеної угоди, а також реєструється як особа, котра здійс¬нює самостійно підприємницьку діяльність та веде торгові книги. Для постійного представництва торговий агент повинен мати дору¬чення, яке видається на певний або невизначений термін. Дійс¬ність та обсяг повноважень, що надаються торговому представнику для укладення угод, визначаються за законами тієї країни, де він має постійне місце проживання або здійснює свою основну діяльність. У США та Великобританії представництво поділяється на закон¬не і договірне та регулюється нормами, які вироблені судовою прак¬тикою. У Великобританії термін "агент" (представник) вживається як у широкому розумінні, що охоплює всі види представництва і по¬середництва, так і у вужчому, згідно з яким агентом визнається особа, уповноважена на укладення угод і на здійснення інших дій від імені і за рахунок особи, яку він представляє. В широкому розумінні термін "представництво" охоплює всі відносини, що існують між двома особами, одна з яких (агент) діє за іншу (принципал) і під її контролем. Судовою практикою США і Великобританії особливо де¬тально врегульовано правове становище певних видів агентів, послу¬ги яких найширше використовуються як у торгівлі, так і в зовніш¬ньоекономічних відносинах. До них належать консигнаційний агент або фактор, агент-делькредере, брокер, агент з виключними правами, аукціоніст. Правове становище консигнаційного агента, або фактора, у Вели¬кобританії визначається законом про факторів, який характеризує його як агента, наділеного за звичайних умов і обставин пов¬новаженнями продавати товари чи відправляти їх для продажу, або купувати товари, чи позичати гроші під забезпечення товарами. Особ¬ливістю фактора є те, що він володіє товарами принципала, з чого випливають важливі наслідки. Закон встановлює, зокрема таке: якщо фактор за згодою принципала володіє товарами або товаророзпоряд-чими документами, то будь-який виконаний ним продаж або будь-яка інша дія з розпорядження товарами за умови звичайного перебігу торгівлі є дійсними стосовно осіб, з якими фактор має справу. Агент-делькредере за додаткову винагороду гарантує принципа¬лу надходження від покупця вартості куплених товарів. Він зобо¬в'язується відшкодувати принципалу збитки, якщо той через не¬платоспроможність покупця не зможе отримати гроші. Але такий агент не несе відповідальності, якщо покупець відмовляється опла¬тити вартість товару на тій підставі, що сам принципал не виконує у належний спосіб зобов'язання за договором. Брокер — це особа, яка здійснює посередництво, тобто виконує підготовчі дії, необхідні для укладення договору. Брокер не володіє товарами і не уповноважений отримувати платежі, він лише готує проект договору і надсилає його сторонам для підписання. Агент з виключними правами має виключне право на продаж то¬варів принципала на визначеній території. Агенту виплачується винагорода за продаж, який здійснено на закріпленій за ним тери¬торії, незалежно від того, хто продав товар, навіть якщо це було зроблено зусиллями інших осіб, у тому числі і принципала. Аукціоніст — агент, якому принципал передає товари для про¬дажу з аукціону і який має право на отримання проданого товару. Інші види суб'єктів торгового (господарського) права зарубіжних країн