
- •3.Загальна характеристика і предмет порівняльного правознавства.
- •4.Методи і принципи порівняльного правознавства.
- •5.Принципи порівняльного правознавства.
- •10.Регіони поширення права романо-германського типу
- •11.Загальна характеристикаправової системи України.
- •13.Джерела права романо-германської правової сімї
- •14.Характеристика джерел права України
- •16. Ознаки Європейського Союзу.
- •17. Ознаки права Європейського Союзу.
- •18. Англо-американська правова сімя або система загального права.
- •19. Географія поширення загального права англо-американського типу.
- •20. Джерела права системи загального права.
- •21. Загальне право англії і право справедливості.Характеристика,принципи.
- •22. Доктрина і зичай в системі джерел права англо американської правової сімї
- •23. Характеристика англійського права
- •24. Характеристика права сша
- •25. Особливості правової системи мексики та інших латиноамериканських країн
- •26.Характеристика приватного права Мексики.
- •27. Характеристика цивільного права Мексики. Кодифікація.
- •28.Характеристика публічного права Мексики.
- •29. Державно-правова характеристика Мексиканських Сполучених Штатів.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права
- •32. Характеристика шиїтської школи мусульманського права
- •34.Джерела мусульманського права
- •35. Коран, як основне джерело мусульманського права
- •36. Сім'я традиційного чи звичаєво-общинного права
- •37. Історія становлення правових систем Африки
- •38. Характеристика правових систем Африки
- •39. Становлення правової системи Індії
- •40. Індійські шастри, загальна характеристика.
- •41. Правові системи країн Далекого Сходу
- •42. Китайське право
- •43. Зміни в китайському праві в кінці 70-их років хх століття. Конституція Китаю 1978 року
- •45. Право Японії
- •48.Предмет регулювання торговельних кодексів європейських країн.
- •49.Субєкти торгового (господарського) права в європейських країнах.
- •50. Особливості правового статусу суб*єктів підприємництва в сша.
- •51. Правовий статус комерсантів та інших торговельних агентів в країнах романо-германського типу.
- •52. Правовий статус прокуристів, комівояжерів, торгових агентів в країнах різних типів правових систем.
- •53. Правове становище консигнаційних агентів або факторів агентів-делькредере, брокерів, агентів з виключними правами, аукціоністів за законодавством сшАі Великобританії.
- •54. Юридичні особи як субєкти торгового (господарського) права зарубіжних країн.
- •58.Субєкти адміністративного права Франції.
- •61. Система адміністративних судів Німеччини
- •62. Характеристика Адміністративного право Італії
- •63. Компетенція державних службовців у Італії
- •65. Адміністративне право країн англо-американської правової сім'ї
- •67. Характеристика адміністративного права Великобританії
- •68. Завдання та особливості адміністративного права Великобританії.
- •69. Характеристика і вимоги до держ службовців Великобританії.
- •70. Поняття шлюбу та умови його взяття в праві країн різних правових систем
- •71. Розуміння шлюбу в мусульманському праві
- •72. Матеріальні умови реєстрації шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •73. Формальні умови взяття шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •74. Особисті відносини між подружжям за національним правом різних країн
- •75. Майнові права та обов’язки подружжя за правом різних країн
- •77. Утримання подружжя у різних правових системах.
- •78. Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн.
- •79. Принцип свободи розлучення. Підстави для розлучення в зарубіжних країнах.
- •81. Організаційно-функціональна будова правоохоронних органів Німеччини.
- •82. Прокуратура і поліція Німеччини.
- •83. Структура і форми діяльності правоохоронних органів Франції.
- •84.Прокуратура і поліція Франції.
- •86. Судова система Франції.
- •87.Судова система Англії.
- •88. Судова система сша.
- •89.Особливості функціонування правоохоронних органів Англії.
- •90.Загальна характеристика правоохоронних органів сша.
32. Характеристика шиїтської школи мусульманського права
Іслам розколовся на дві великі течії — шиїтів і сунітів.На думку шиїтів, сан імама, духовного глави мусульманської громади, є спадковим у родині Алі (останнього з чотирьох халіфів, які правили після смерті Пророка Мухаммеда), виходячи з божественної вказівки самого Мухаммеда, і лише нащадки Алі мали легітимне право бути імамами. Тому шиїти вважали перших трьох імамів, особливо Омейядів, які здобули владу після смерті Алі, узурпаторами. Релігійні обряди і правова практика шиїтів та інших мусульман — сунітів багато в чому відрізняються. У наші дні шиїти становлять близько восьми відсотків усіх мусульман. Більшість із них мешкає в Ірані, у Південному Іраку, Йемені й у середньоазіатських державах, що утворилися на території колишнього СРСР, переважно в Туркменії, Казахстані й Узбекистані. Згодом кожна з течій розпалася на кілька правових шкіл.
Шиїтський напрямок ісламу розпався на дві школи. Школа зейдитів, заснована Зеїдом бен Алі, вважається найближчою сунітським школам. Ця школа переважає в Йемену. Ще одна шиїтська школа Джа-Фарита заснована Саадеком Аль Джа. її послідовники спираються тільки на традиції імамів — вихідців із родини Пророка. Джа-Фаризм домінує в Іраку й Ірані. Школи мусульманського права різняться між собою багатьма деталями, але їхні принципи залишаються загальними. Так, той, хто бажає, може пристати до іншої школи, підкорившись її владі. Визнається також право суверена наказати своїм суддям застосовувати правила певної школи.
33. Характеристика сунітського напрямку мусульманського права
Іслам розколовся на дві великі течії — шиїтів і сунітів.На думку шиїтів, сан імама, духовного глави мусульманської громади, є спадковим у родині Алі (останнього з чотирьох халіфів, які правили після смерті Пророка Мухаммеда), виходячи з божественної вказівки самого Мухаммеда, і лише нащадки Алі мали легітимне право бути імамами. Тому шиїти вважали перших трьох імамів, особливо Омейядів, які здобули владу після смерті Алі, узурпаторами. Релігійні обряди і правова практика шиїтів та інших мусульман — сунітів багато в чому відрізняються.
Мусульманський світ сунітів розділився на чотири школи. Перша з них — ханефітська школа — була заснована учнем школи Куфа в Іраку Абу Ханіфом. їй властива відносна раціональність у методах дослідження окремих приписів і велика обережність у використанні традицій. Ханефізм проникнув з Іраку в Єгипет, Сирію, Персію, Індію, Китай і Центральну Азію. Сьогодні він превалює в Туреччині, мусульманських республіках колишнього СРСР, Йорданії, Сирії, Афганістані, Пакистані, Індії. Другою значною сунітською школою є школа Малекіта, засновником і головою якої був Малік Ібн Анас. Вона вважається школою, яка найбільше поважає звичаї Медіни, враховує загальний інтерес і закінченість релігійного закону. Ця школа була поширена в Єгипті, Судані, Кувейті, Катару, Бахрейні, Арабських Еміратах і на частині східного узбережжя Аравійського півострова. Малекізм зустрічається сьогодні в країнах Західної Африки. Школа хафе-цитів була створена Ель Хафеї. Його теорія джерел права виходить з релігійного ідеалу, а не ґрунтується на творчому вивченні практики. Хафецизм має прихильників у Палестині, Адені й на півдні Аравійського півострова. З ним можна зустрітися також у Пакистані, Єгипті, Індонезії, Малайзії, Індії й Східній Африці, на Цейлоні і Філіппінах. Ханбалізм — по імені його засновника Ахмада Ібн Ханбала — вважається найбільш суворою зі шкіл через надзвичайну прихильність до традицій. Сьогодні його прихильники мешкають в основному в Саудівській Аравії й у кількох місцевостях Іраку й Сирії.