
- •3.Загальна характеристика і предмет порівняльного правознавства.
- •4.Методи і принципи порівняльного правознавства.
- •5.Принципи порівняльного правознавства.
- •10.Регіони поширення права романо-германського типу
- •11.Загальна характеристикаправової системи України.
- •13.Джерела права романо-германської правової сімї
- •14.Характеристика джерел права України
- •16. Ознаки Європейського Союзу.
- •17. Ознаки права Європейського Союзу.
- •18. Англо-американська правова сімя або система загального права.
- •19. Географія поширення загального права англо-американського типу.
- •20. Джерела права системи загального права.
- •21. Загальне право англії і право справедливості.Характеристика,принципи.
- •22. Доктрина і зичай в системі джерел права англо американської правової сімї
- •23. Характеристика англійського права
- •24. Характеристика права сша
- •25. Особливості правової системи мексики та інших латиноамериканських країн
- •26.Характеристика приватного права Мексики.
- •27. Характеристика цивільного права Мексики. Кодифікація.
- •28.Характеристика публічного права Мексики.
- •29. Державно-правова характеристика Мексиканських Сполучених Штатів.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права.
- •30. Загальна характеристика мусульманського права
- •32. Характеристика шиїтської школи мусульманського права
- •34.Джерела мусульманського права
- •35. Коран, як основне джерело мусульманського права
- •36. Сім'я традиційного чи звичаєво-общинного права
- •37. Історія становлення правових систем Африки
- •38. Характеристика правових систем Африки
- •39. Становлення правової системи Індії
- •40. Індійські шастри, загальна характеристика.
- •41. Правові системи країн Далекого Сходу
- •42. Китайське право
- •43. Зміни в китайському праві в кінці 70-их років хх століття. Конституція Китаю 1978 року
- •45. Право Японії
- •48.Предмет регулювання торговельних кодексів європейських країн.
- •49.Субєкти торгового (господарського) права в європейських країнах.
- •50. Особливості правового статусу суб*єктів підприємництва в сша.
- •51. Правовий статус комерсантів та інших торговельних агентів в країнах романо-германського типу.
- •52. Правовий статус прокуристів, комівояжерів, торгових агентів в країнах різних типів правових систем.
- •53. Правове становище консигнаційних агентів або факторів агентів-делькредере, брокерів, агентів з виключними правами, аукціоністів за законодавством сшАі Великобританії.
- •54. Юридичні особи як субєкти торгового (господарського) права зарубіжних країн.
- •58.Субєкти адміністративного права Франції.
- •61. Система адміністративних судів Німеччини
- •62. Характеристика Адміністративного право Італії
- •63. Компетенція державних службовців у Італії
- •65. Адміністративне право країн англо-американської правової сім'ї
- •67. Характеристика адміністративного права Великобританії
- •68. Завдання та особливості адміністративного права Великобританії.
- •69. Характеристика і вимоги до держ службовців Великобританії.
- •70. Поняття шлюбу та умови його взяття в праві країн різних правових систем
- •71. Розуміння шлюбу в мусульманському праві
- •72. Матеріальні умови реєстрації шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •73. Формальні умови взяття шлюбу в країнах різних типів правових систем
- •74. Особисті відносини між подружжям за національним правом різних країн
- •75. Майнові права та обов’язки подружжя за правом різних країн
- •77. Утримання подружжя у різних правових системах.
- •78. Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн.
- •79. Принцип свободи розлучення. Підстави для розлучення в зарубіжних країнах.
- •81. Організаційно-функціональна будова правоохоронних органів Німеччини.
- •82. Прокуратура і поліція Німеччини.
- •83. Структура і форми діяльності правоохоронних органів Франції.
- •84.Прокуратура і поліція Франції.
- •86. Судова система Франції.
- •87.Судова система Англії.
- •88. Судова система сша.
- •89.Особливості функціонування правоохоронних органів Англії.
- •90.Загальна характеристика правоохоронних органів сша.
27. Характеристика цивільного права Мексики. Кодифікація.
Перший Цивільний кодекс Мексики був прийнятий у 1870 р. і багато в чому відтворював одночасно ЦК і ЦПК Франції. Наслідком реформи цивільного права стало прийняття нового кодексу 1884 p., обсяг якого помітно скоротився порівняно з кодексом 1870 р. за рахунок вилучення з нього великого розділу, що регулював цивільний процес. Характеризуючи перші цивільні кодекси, прийняті у другій половині XIX ст., мексиканські юристи наголошують, що вони стали результатом відображення економічних та політичних потреб того періоду, коли панувала дрібна власність, а в праві переважали принципи надмірного індивідуалізму. Нині положення цих кодексів стають абсолютно неприйнятними при вирішенні питань, пов'язаних із регулюванням цивільного обороту, який перебуває під впливом принципів солідарності та постійно зростаючих темпів промислового розвитку.
Цивільне право Мексики склалося на основі синтезу іспанських цивілістичні традицій та положень Французького цивільного кодексу (ФГК) 1804 ГК мексиканського штату Оахака, якого три книги були прийняті відповідно в 1827, 1828 і 1829 рр.., Став першим самостійним цивільним кодексом в Латинській Америці. Цей кодекс хоча і запозичив найбільш загальні принципи ФГК і прямував його структуру, але відрізнявся від останнього як в кількісному (за кількістю статей він менше ФГК), так і в якісному відношенні (певною мірою був пристосований до соціально-економічних реалій країни в той період ). Він набагато випередив кодифікацію цивільного законодавства і в інших штатах Мексики, де аж до другої половини XIX ст. діяло старе колоніальне право (укази Королівської ради у справах індіанців 1541, укази про консулату 1604, статути Більбао 1737 та ін.)
28.Характеристика публічного права Мексики.
Найважливішим джерелом права в Мексиці є закон, який з моменту проголошення незалежності став основною формою права та інструментом створення нової національної правової системи. Саме із законом і новим законодавством частина патріотично налаш- тованих правлячих кіл країни пов'язувала перегляд колишньої правової системи (тобто колоніального права) і створення нового правового порядку. З розвитком нової самостійної держави і під час формування нової нації закон, який тлумачився передусім з раціоналістичних позицій, дедалі більше набував ознак національного символу та став основним засобом внесення в нову правову систему національного колориту. Від самого початку незалежної правової історії Мексики та інших латиноамериканських країн закон діяв як акт верховної влади, наділеної повноваженнями встановлювати норми, що мають вищу правову силу. Законодавчі джерела права в мексиканській правовій системі мають різні форми і мають таку ієрархічну структуру: Конституція Мексиканських Сполучених Штатів, кодекси та чинне законодавство. Відповідна структура законодавчих джерел існує і в окремих штатах. Конституція країни посідає центральне місце серед джерел права та слугує підґрунтям для чинного законодавства. В правовій доктрині постійно зазначається виняткове становище Конституції. Так, колишній президент Мексики Мігель де Ла Мадрид Утрадо у своїй праці "Елементи конституційного права" наголошує на такій якості Конституції, як верховенство, та підкреслює її велику роль у формуванні правопорядку: "Конституція у своєму формальному тлумаченні — це документ, що містить основні політичні рішення і норми, які їх закріплюють, та у сукупності є спеціальною правовою категорією, оскільки їм властива якість верховенства порівняно з іншими компонентами правопорядку". Іншою характерною ознакою правової системи Мексики є здійснення кодифікації, створення в основних галузях публічного та приватного права єдиних кодексів. Як зазначає В. Черняєв, кодифікація законодавства стала підґрунтям для формування національних правових систем у Латинській Америці. Вона являє собою тривалий і складний процес, який розпочався з моменту проголошення незалежності і триває до цього часу. Ідея про необхідність кодифікації, яка у X!X ст. охопила весь континент, поширилася під впливом французьких юристів, а також положень буржуазного лібералізму. Під час здійснення всеохоплюючої кодифікації законодавства відбувалося подолання колоніального права і створення національної системи права. Традиції, що склалися ще в колоніаль- ному праві Латиноамериканського континенту, отримали в XIX ст. нове життя під впливом кодифікації Наполеона, про яку юристи того часу писали, що це "остаточна система права, наділена ясністю геометричної системи".