Числові типи даних

Цілі числа

Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (-) перед значенням (числом). Неможна використовувати кому у введені такого числа, бо інакше буде викликана синтаксична помилка. Приклади цілих чисел:

• 42

• 10000

• −233000

• −100

Дійсні числа

Дійсні числа можуть містити у собі як цілі, так і дробові значення з точкою відокремлення від цілої частини. Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (-) перед значенням (числом). Приклади дійсних чисел:

• 20.0005

• 99.9

• −5000.12

• −9999.9991

Дійсні типи

 У змінних дійсних типів містяться числа, які з цілої і дробової частин. У Object Pascal визначено шість дійсних типів. Всі типи можуть представляти число 0, однак вони різняться пороговим (мінімальним позитивним) і максимальним значеннями, які можуть представляти, а також точністю (кількістю значущих цифр) і обсягом.

Символьні типи

     Сенс символьних даних очевидний, коли вони виводяться на екран або принтер. Проте, визначення символьного типу може залежати від того, що розуміти під словом символ.

AnsiChar - однобайтові символи, впорядковані відповідно з розширеним набором символів ANSI.

WideChar- Символи об'ємом в слово, впорядковані відповідно до міжнародного набором символів UNICODE. Перші 256 символів збігаються з символами ANSI.

Змінні

Змі́нна (variable) — об'єкт програми, що має ім’я та значення.

В більшості мов програмування змінна характеризується певним типом, що дозволяє конкретизувати поведінку програми з такою змінною. Зокрема у мовах програмування з жорстким контролем типів можна визначати однойменні процедури та функції для різних аргументів різних типів.

Інтерфейс програмного середовища

Вікно середовища Delphi

Після завантаження програми перед нам відкривається 5 основних вікон:

1. головне вікно (Delphi 7 - Project 1);

2. вікно редактора властивостей об'єктів (Object Inspector);

3. вікно форми (Form 1);

4. вікно редактора коду (Unit1.pas);

5. вікно дерева об'єктів (Object TreeView).

Головне вікно знаходиться у верхній частині екрана. У ньому розташовані:

- Рядок заголовка;

- Рядок меню;

- Панель інструментів;

- Панель палітри компонентів.

Внизу Палітри знаходиться набір закладок - Standard, Additional, Dialogs і т.д. Якщо Ви клацнете мишею на одну із закладок, то Ви можете перейти на наступну сторінку Палітри Компоненті в.

П алітра Компонент - це місце, де ви вибираєте об'єкти, які будуть розміщені на вашу форму.

Створення проекту розпочинається з форми

Форма - те місце, де створюється візуальний інтерфейс програми.

Інспектор об’єктів - Інспектор Об'єктів являє собою вікно, розташоване зазвичай зліва від вікна редактора і використовується для установки властивостей різних об'єктів.

Властивості в Object Inspector представлені у вигляді таблиці : у лівій колонці - ім'я властивості , в правій - значення .

Імена властивостей в Object Inspector можуть розташовуватися по різному: відсортованими по імені (як звичайно , за замовчуванням) і відсортованими за категоріями . . Так , деякі властивості можуть потрапляти в різні категорії , але , тим не менш , таке подання є дуже зручним , особливо при остаточному доопрацюванні інтерфейсу або при роботі тільки з окремими категоріями властивостей.

Object TreeView - вікно дерева об'єктів призначене для наочного відображення зв'язків між окремими компонентами, розміщеними на активній формі або в активному модулі даних. Клацання по будь-якого компонента в цьому вікні активізує відповідний компонент у вікні форми і відображає властивості цього компонента у вікні Інспектора об'єктів.

Вікно коду програми - можна побачити, відсунувши убік вікно форми або, як вже говорилося вище, натиснути клавішу F12. У нього слід набирати текст програми. На початку роботи над новим проектом це вікно редактора коду містить сформований Delphi шаблон програми.

Вікно форми являє собою проект Windows-вікна майбутньої програми. Спочатку це вікно містить стандартні для Windows інтерфейсні елементи - кнопки виклику системного меню, максимізації, мінімізації та закриття вікна, рядок заголовка та окреслює рамку. Вся робоча область вікна заповнена точками координатної сітки, що служить для впорядкування розміщуються на формі компонентів.

Властивості форми визначають її зовнішній вигляд: розмір, положення на екрані, текст заголовка, вид рамки.

Компоненти і палітра компонентів

Палітра компонентів - це каталог , що складається з візуальних і невізуальних компонентів. Компонент - це структурна одиниця Delphi . Основу ООП в Delphi становить набір компонентів , який дозволяє Delphi за допомогою компонентів використовувати безліч можливостей , властивих Windows.

Вікно форми - це вікно Windows. Всі робочий простір вікна - це робоча область , розмічена сіткою для зручності розташування на ній компонентів з Палітри компонентів. Сама форма також є компонентом. Нова форма , яка створюється при завантаженні Delphi або при створенні нового проекту , є головною формою додатка .

Палітра компонентів розташована в правій частині головного вікна і має вигляд багатосторінкового блокнота , де на кожній сторінці розміщений набір піктограм її компонентів. Активізувати групу компонентів необхідної сторінки потрібно клацанням миші на її закладці .

Для додавання будь-якого компонента в Вікно форми треба вибрати його піктограму на панелі компонентів , клацнути на ньому лівою кнопкою миші , а потім можливі два варіанти дій:

- Якщо треба точно позиціонувати компонент , треба підвести курсор миші в потрібне місце Вікна форми і клацнути лівою кнопкою миші один раз ; лівий верхній кут компонента співпаде при цьому з положенням кінця стрілки курсору миші;

- Якщо треба помістити компонент в центр Вікна форми , використовується подвійне клацання на піктограмі .

Модуль складається з послідовності розділів. Кожен розділ починається ключовим словом і триває до початку наступного розділу.

 Модуль починається з ключового слова unit , після якого пишеться ім'я модуля. Воно збігається з ім'ям файлу , в яких ви зберегли свій модуль . За замовчуванням для першого модуля ім'я одно Unit1 , для другого Unit2 - і т.д.

 Текст модуля складається з двох основних розділів: interface - відкритий інтерфейс модуля , і implementation - реалізація модуля. Все, що поміщається безпосередньо в розділ interface (типи , змінні , константи , функції , процедури) , може бути використане іншими модулями програми . Все, що міститься у розділ implementation - внутрішня справа модуля. Зовнішні модулі не можуть бачити типи, змінні , константи , функції та процедури , розміщені в розділі реалізації .

 У розділі interface після пропозиції uses , що містить список підключаються бібліотечних модулів , ви можете бачити оголошення класу вашої форми , підготовлене Delphi . Ім'я класу вашої форми - TForm1 . В клас включені ті об'єкти які розміщені на формі.

Проект Delphi складається з форм , модулів , установок параметрів проекту , його ресурсів ( бітові файли , піктограми) і т.д. На етапі проектування Delphi створює сукупність файлів , з яких складається додаток . Результатом проектування програми , розробленого в Delphi , є EXE - файл для виконання в середовищі Windows. Він формується на базі проекту програми. Один проект відповідає одному з додатком.

Проект повинен мати певну структуру каталогів для зберігання файлів проекту . Імена файлів , форм , компонентів і змінних повинні відображати їх зміст. Проект - це набір взаємопов'язаних форм і модулів , що утворюють додаток . Модулі проекту використовують інші модулі , визначені їх оператором Uses .

До складу проекту входять наступні файли:

• файл проекту (розширення . DPR - Delphi PRoject ) ; у проекті додатка він єдиний ;

• опис всіх форм , що входять в проект ; кожна форма проекту має файл форми (розширення DFM - від Delphi ForM ) ;

• модулі форм (розширення PAS ) ; файл створюється автоматично для кожної форми проекту;

• файли з параметрами проекту (розширення DOF , від Delphi Option File ) ;

• файли з описами ресурсів (розширення RES , від Delphi Component RESourse ) .

2. Поставнока задачі

Використання візуального ООП для створення «Розробка Бази Данних комп’ютерного магазину середовищем програмування Delphi».

1. Інформаційна, математична суть проблеми

Завдання бази даних полягає в зберіганні всіх представляють інтерес даних в одному або декількох місцях, причому таким способом, який завідомо виключає непотрібну надлишковість. Створення баз даних переслідує дві основні мети: знизити надмірність даних і підвищити їх надійність.

2. Загально системні вимоги до продукту, що розробляється (технічне завдання)

Основною цілю написання програмного забезпечення, було таким щоб кожен користувач з легкістю міг використовувати всі можливості баз данних.

Основні вимоги до програми:

• Простота в користуванні

• Проблема відслідковування інформації яка дублюється

• Маленький розмір програми

• Візуальне оформлення програми

3. Опис процесу проектування програми (продукту системи)

Опис процесу проектування складається з двох підрозділів вся розробка даного

продукту, опис функцій, компонентів, інтерфейс в якому розглянемо візуальні характеристики.