Прийоми роботи в ланцюжку

Одним з ефективних шляхів побудови усних мовленнєвих вправ у класі є організація учнівських висловлювань на ланцюжку. При такому способі організації роботи учні висловлюються послідовно один за одним, причому характер висловлювання кожного учня залежить від змісту і форми попереднього висловлювання.

Прийоми організації висловлювань учнів по ланцюжку:

1. Перший учень дає наказ другому виконати якусь дію. Останній виконує наказ і звертається до третього учня з новим наказом і т.д. Щоб активізувати мовленнєву діяльність учнів, цю справу можна дещо ускладнити. В цьому випадку перший учень дає другому учневі наказ щось зробити. Коли другий учень виконує відповідну дію, перший ставить запитання, що стосується виконуваної дії, другий учень відповідає на запитання і, закінчивши розпочату дію, дає наказ третьому учневі і т.д.

2. Учитель пропонує учням відтворити по ланцюжку матеріал діалогу, над яким вони працюють. Перший учень ставить запитання, другий відповідає на нього і формулює нове запитання і т.д.

3. Складання речень на основі речення-зразка. Учні складають речення по ланцюжку. Слова, що їх вони підставляють замість лексичних елементів зразка, беруться з списку, поданого вчителем, або з певної тематичної групи слів.

4. Учитель пропонує учням складати послідовно стверджувальні, питальні, заперечні речення. Перший учень вимовляє якесь розповідне речення, другий перетворює його в запитальне, а третій – в заперечне.

5. Учитель пропонує учням скласти ряд речень змінюючи граматичний час дієслова у вихідному реченні. На дошці записуються назви часів та вказується їх послідовність, наприклад, Present Indefinite, Past Indefinite, Future Indefinite Tens.

P1: I go to school every day.

P2: I went to school every day.

P3: I shall go to school every day.

6. Учитель пропонує учням по ланцюжку відтворювати слова або речення, що відносяться до певної розмовної теми. При виконанні такої вправи можливі різні варіанти. Наприклад, один учень вимовляє слово, другий – складає речення з цим словом і подає інше слово і т.д.

7. Учитель пропонує складати запитання та відповіді за певною схемою. Наприклад, перший учень показує на картинку або предмет і запитує Is this a … (вимовляє слово, що не підходить до даної ситуації).

P2: No, it is not a …

P1: And what is this?

Аналогічну розмову проводять інші пари учнів.

Роль і місце читання у навчанні іноземної мови

Читання іноземною мовою є важливим видом мовленнєвої діяльності, яким учень початкової школи має оволодіти згідно з вимогами чинної програми.

Читання є автономним засобом спілкування і пізнання. Воно є рецептивним видом діяльності, який полягає в сприйнятті і переробці читаючим об`єктивно діючого тексту. Результат читання - здобуття інформації.

Сам процес читання виконує значну виховну і освітню роль в житті людини.

Читання є метою і засобом навчання іноземної мови. В першому випадку учні повинні оволодіти читанням як джерелом одержання інформаці, в другому – користуватися читанням для кращого засвоєння мовного і мовленнєвого матеріалу. Використання читання в якості джерела отримання інформації створює необхідні умови для стимулювання інтересу до вивчення цього предмету в школі. Оволодіння умінням читати на іноземній мові робить реальним і можливим досягнення виховних, освітніх, розвиваючих цілей даного предмету.

Читання тісно пов`язане з іншими видами мовленнєвої діяльності. Перш за все воно самим тісним чином зв`язане з письмом, оскільки і читання і письмо користуються однією графічною системою мови. Особливо на початковому етапі навчання необхідно враховувати і розвивати ці види мовленнєвої діяльності у взаємозв`язку.

Читання пов`язане з аудіюванням, так як в основі того і іншого лежить діяльність, зв`язана з сприйняттям, аналізом та синтезом. При аудіюванні той, хто слухає сприймає мовлення, яке звучить, а той, хто читає сприймає написане мовлення. При читанні, так само як і при аудіюванні, має велике значення можливе прогнозування.

Читання пов`язане також з говорінням. Читання вголос являє собою “контрольоване” говоріння. Читання про себе являє собою внутрішнє слухання і внутрішнє проговорювання одночасно.

Вміння читати формується лише один раз. Все, що відбувається пізніше, являє собою вдосконалення цього початкового вміння за рахунок включення в нього особистих умінь, пов`язаних як з сприйняттям графічної сторони текстів, так і з їх розумінням.

Читанню потрібно навчати як процесу здобуття інформації, причому здобуття активного і самостійного.

Читання, як і будь-який вид мовленнєвої діяльності, базується на вмінні. Як діяльність, читання здійснюється завдяки вмінню читати. Вміння читати розвивається на основі сформованих навичок. Які ж це навички? Це:

1.техніка читання (навичка співвіднесення зорового образу мовленнєвої одиниці з її слуховим і артикуляційним образом) ;

2.навичка розуміння прочитаного.

Трудності читання на англійській мові пояснюються тим, що учням потрібно:

-засвоїти графічну систему англійської мови;

-навчитися здобувати інформацію з тексту.