4.2.5 Засоби для забезпечення пожежної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки в офісі виконано згідно НАПББ 03.002-2007 «Норми визначення категорії приміщення, будівель та зовнішніх установок по вибухонебезпечних і пожежної небезпеки», ДНАОП 0.01-1.01-95 «Правила з пожежної безпеки в Україні»

Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче другого ступеня вогнестійкості.

Не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями у підвалах і цокольних поверхах. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються робочі місця, а також над ними чи під ними.

Для запобігання пожежі внаслідок перегріву від великого перехідного опору передбачено: ретельна зачистка контактів, використання заводських з’єднувачів дроту, перевірка щільності контактів в електропроводці.

Для запобігання пожежі внаслідок електричних причин регулярно контролюється: стан електричної проводки, опір ізоляції два рази на рік, контроль провисання дротів, контакту їх між собою та конструкціями.

Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з межею вогне­стійкості не меншою за 30 хв, або негорючими і виконані з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин і газів, що сприяють корозії. Простір під ними розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більшою за 250 м2 з межею вогнестійкості не меншою за 45 хв. Простір під підлогою має бути оснащений системою пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог пожежного захисту з викорис­танням димових пожежних сповіщувачів.

Для запобіганню необізнаності персоналу як діяти під час пожежі, встановлені інформаційні стенди пожежної безпеки, та проводяться інструктажі кожного року.

В офісі необхідно мати вогнегасники ОУ-5 2-шт, згідно «Правил пож. безпеки в Україні». Тушіння проводити зі зняттям напруги в ЕУ.

4.3 Індивідуальне завдання

Розрахунок комбінованого штучного виробничого освітлення.

Вихідні дані:

Розмір приміщення:

Довжина, А – 20м.

Ширина, В – 10м.

Висота, Н – 3м.

Найменший розмір об’єкта відмінності від фону – 0.5 до 1 мм;

Контраст об’єкта відмінності з фоном – Середній;

Характеристика фона – Середня;

Система освітлення – Комбінована;

Світильник – ЛПО-50-2х15;

Кількість пилу – 0,1 мг/м³

Коефіцієнт відображення – ρ_n=0,7 ρ_с=0,5 ρ_р=0,3

4.3.2 Визначаємо норму освітлення згідно СНиП ІІ-4-79 в залежності від типу зорової роботи, контрасту об’єкту з фоном, характеристики фону і системи освітлення:

Е_табл=400 лк

4.3.3 Визначаємо тип лампи:

Тип КСС – Г (Глибока);

Тип лампи – ЛЛ;

Потужність лампи Р = 15 Вт;

Світловий потік Ф = 415 лм;

Число ламп – n = 2;

4.3.4 Для подальшого розрахунку задаємося нормою освітлення яка залежить від типу використаних світильників, для газорозрядних ламп

Е_н^’=Е_табл.

Е_н^’ = Е_табл = 400 лк

4.3.5 Порівнюємо фактичне освітлення Е_ф з нормою освітлення Е_н^’.

Е_ф = Е_н^’= 400 лк

Освітленість достатня.

4.3.6 Знаходимо освітленість, яку повинно створювати загальне освітлення в залежності від типу освітлення:

Для комбінованого освітлення:

Е_н = 0.1* Е_н^’ = 0.1*400 = 40 лк

4.3.7 Вираховуємо коефіцієнт запасу К_з залежно від концентрації пилу.

К_з = 1.5

4.3.8 Коефіцієнт мінімальної освітленості для ламп типу ЛЛ:

Z = 1.1

4.3.9 Визначаємо коефіцієнти b та c, які залежать від типу КСС та заданого поєднання коефіцієнтів відображення ρ_n=0,7 ρ_с=0,5 ρ_р=0,3

b = 1.3

c = 0.29

4.3.10 Визначаємо значення λ_о і λ_g в залежності від типу КСС

λ_о = 1.0

λ_g = 1.4

4.3.11 Визначаємо площу приміщення, м²

S = A * B

S = 20 * 10 = 200

4.3.12 Визначаємо індекс приміщення і

4.3.13 Визначаємо коефіцієнт використання η

4.3.14 Вираховуємо еквівалентну площу S_е, м²

4.3.15 Вираховуємо оптимальну відстань між світильниками L_o, м

4.3.16 Визначаємо оптимальне число світильників N₀

4.3.17 Визначаємо потрібний світловий потік світильника Ф_с, лк

4.3.18 З каталогу вибираємо лампу, та визначаємо світловий потік вибраної лампи Ф, лм, потужність лампи Р, та число ламп в світильнику n, в залежності від Ф_с, щоб приблизно виконувалась умова Ф = Ф_с

2*415 лм = 830 лм

4.3.19 Згідно каталогу визначаємо довжину світильника L_c = 0,5 м

4.3.20 Визначаємо освітленість Е₁ яку створює один світильник, лк

4.3.21 Визначаємо попереднє число світильників N_n

4.3.22 Визначаємо відстань між світильниками L

4.3.23 Визначаємо попереднє значення відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу світильників λ

Оскільки λ =1 та менша за λ_g =1.4, то виконується умова λ_g > λ і відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу світильників відповідає нормам.

4.3.24 Визначаємо число рядів світильників вздовж сторони А

4.3.25 Визначаємо число рядів світильників вздовж сторони В

4.3.26 Визначаємо загальне число світильників

4.3.27 Визначаємо мінімальну освітленість

4.3.28 Визначаємо відносне відхилення мінімального освітлення від норми, %

Згідно ДБН 13.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» коефіцієнт освітленості робочої зони ε повинен бути в рамках від -10% до +20%, в нашому випадку ε=4,7%.

4.3.29 Визначаємо відстань L_A між світильниками вздовж сторони А, м

4.3.30 Визначаємо відстань L_B між світильниками вздовж сторони В, м