Питання і завдання для самоконтролю:Тема 13.2.

1. Адміністративна діяльність та адміністративне провадження.

Адміністративне провадження - це врегульований правом порядок вчинення процесуальних дій, що забезпечує винесення законного і об'єктивного рішення по індивідуальних адміністративних справах, об'єднаних спільністю предмета (наприклад, порядок розгляду скарг громадян).

Критерієм поділу адміністративного процесу на окремі види проваджень є наявність своєрідних субструктурних процедур дотримання яких є обов'язковим в конкретному провадженні а також характер індивідуально-конкретних управлінських справ, що показує їх найбільш суттєві властивості і особливості. Цей критерій обумовлює особливості того чи іншого виду провадження, оскільки кожне провадження має на меті встановлення чіткого порядку розгляду і вирішення конкретної категорії управлінських справ. Наприклад, порядок розгляду звернень громадян суттєво відрізняється від дисциплінарного провадження і т.п.

Кожне адміністративне провадження є системою норм, що регламентують порядок розгляду і вирішення тих чи інших груп управлінських справ. Таким чином, воно є дещо самостійним адміністративно-процесуальним правовим інститутом.

Адміністративна діяльність

Виконавча і розпорядча діяльність органів держави полягає в практичній реалізації законів демократичн. державиви і рішень ВРУ. Для цього держава організує і здійснює планування, облік і контроль; створює державний апарат, розпоряджається матеріальними і грош. ресурсами; вживає заходів держ. заохочення і примусу. Норми А. п. визначають порядок утворення органів держ. управління, структуру, компетенцію, форми і методи виконавчої і розпорядчої діяльності в різних галузях суспільного життя. А. п. разом з ін. галузями соціалістич. права має на меті охорону і зміцнення соціалістич. власності, підвищення добробуту і культурного рівня народу, зміцнення рад. правопорядку, охорону прав громадян і забезпечення виконання ними своїх обов'язків, охорону держ. безпеки України. Важливе місце в рад. А. п. займають норми, які визначають організацію керівництва народ. господарством, систему і структуру господарських органів, а також норми, що регулюють управління в галузі народ, освіти, науки і культури, охорони здоров'я і соц. забезпечення.

2. Адміністративний процес та адміністративна процедура. Поняття та сутність адміністративної процедури.

адміністративний процес - це урегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність публічної адміністрації, спрямована на реалізацію норм відповідних матеріальних галузей права в ході розгляду і вирішення індивідуально-конкретних справ.

Ознаками адміністративного процесу як виду юридичного процесу є:

- як і інші різновиди юридичного процесу, адміністративний процес має на меті виявлення та реалізацію матеріальних відносин;

- адміністративному процесу властиві аналогічні закономірності (як і іншим галузевим формам процесуального права), які зв'язують його з матеріально-правовою сферою;

- всі процесуальні механізми, властиві адміністративному процесу, є внутрішніми, спеціальними механізмами правової системи;

Адміністративна процедура — це порядок адміністративного провадження. Адміністративне провадження — це сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень із розгляду та вирішення адміністративних справ, що завершується прийняттям адміністративного акта і його виконанням.

У науці адміністративного права юридичний процес охоплює різні процедури. У широкому значенні процедури розуміються як способи упорядкування діяльності. Розуміння процедур в позитивному сенсі привело учених звернулися до дослідженню управлінських процедур, що охоплюють різні види управлінської діяльності (нормотворчості, контролю, реалізації правий і обов'язків громадян, роботи органів і т.ін.).

Є найбільш загальноприйняте поняття адміністративної процедури: нормативно встановлений порядок, послідовно скоєних дій суб'єктів права для реалізації її правий і обов'язків.

Під законодавчим регулюванням адміністративних процедур розуміється запровадження єдиних процесуальних правил побудови відносин між державними органами та громадянами: прийняття індивідуальних актів адміністративними органами, їх зміну, оскарженню і скасування.